Рішення № 81396357, 24.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. Справа № 480/962/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0013185413/134 від 25.02.2019 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 25.02.2019 року відповідачем було прийнято рішення № 0013185413/134 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2016 р. по 18.07.2017 р. в сумі 100068,05 грн, з яких 88919,78 грн - штраф та 11148,27 грн - пеня, та які нараховані на суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 46609,29 грн, що зазначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2017 № Ю-1338-22. Позивач вважає розрахунки штрафних санкцій до оскаржуваного рішення протиправними, а оскаржуване рішення - таким, що підлягає скасуванню, оскільки складене з порушенням вимог чинного законодавства України.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 25.02.2019 року було винесено на виконання рішення ДФС України з урахуванням неправомірного застосування штрафної санкції та нарахування пені за вересень, жовтень 2016 року, а розрахунок фінансової санкції здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів згідно з ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.07.2017 року ГУ ДФС у Сумській області сформована та надіслана позивачу вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1338-22 зі сплати єдиного внеску, який станом на 30.06.2017 року склав 46609,29 грн (а.с.10). Вказана сума недоїмки була сплачена ТОВ "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ" відповідно до квитанції № ПН4733 від 18.07.2017 року (а.с.11).

За твердженням відповідача, що не заперечується позивачем, ДПІ в м. Сумах Головного управління ДФС в Сумській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ", про що складено акт від 26.09.2016 р. № 18-19-13-04-09/32367564/115. Вказаним актом було встановлено порушення позивачем п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме термінів сплати єдиного внеску за січень-червень 2016 року. За результатами проведеної перевірки 31.07.2018 було винесено рішення № 0046991308/435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 63156,98 грн, з яких штрафні санкції - 58226,27 грн та пеня - 4930,71 грн, за період з 21.10.2016 до 18.07.2017 року. Платником подано скаргу до ДФС України № 77 від 16.08.2018 щодо скасування рішення ГУ ДФС у Сумській області від 31.07.2018 № 0046991308/435 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.09.2018 № 29379/6/99-99-11-02-02-25 за результатом розгляду скарги ТОВ "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ" від 16.08.2018 № 77 вказане рішення було скасовано та зобов'язано ГУ ДФС у Сумській області винести та направити нове рішення з урахуванням висновків щодо неправомірності застосування штрафної санкції та пені за вересень, жовтень 2016 року.

На підставі отриманого рішення ГУ ДФС у Сумській області 25.02.2019 року прийнято рішення № 0013185413/134 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені позивачу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2016 р. по 18.07.2017 р. в сумі 100068,05 грн, з яких 88919,78 грн - штраф, та 11148,27 грн - пеня (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує таке.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженою постановою Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, ст. 8 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 11 ст. 9 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частиною 10 статті 25 Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пп. 2 ч. 11 ст. 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

При застосуванні штрафів приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документами, які є підставою для нарахування пені, є: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені обов'язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку зі сплати сум внеску, розмір недоїмки, на який нараховано штраф і пеню, а також період прострочення платежу.

У даному випадку позивач не заперечує допущення порушення зі сплати сум єдиного внеску та розміру недоїмки в сумі 46609,29 грн, яку товариство сплатило згідно з вимогою від 04.07.2017 року № Ю-1338-22 на підставі квитанції № ПН4733. При цьому позивач зауважує, що, зважаючи, що розмір штрафної санкції встановлений на рівні 20% погашеної недоїмки, то, відповідно, сума нарахованого штрафу (88919,78 грн) не може майже вдвічі перевищувати розмір самої недоїмки (46609,29 грн).

У свою чергу, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість сум нарахованих штрафу та пені (зокрема розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені до рішення № 0013185413/134 від 25.02.2019 року), а також наявність цих сум станом на день винесення рішення 25.02.2019 року відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, на підставі яких було здійснено розрахунок нарахованих штрафних санкцій.

Разом з тим суд зазначає, що самі лише дані інтегрованої картки платника податків, надані відповідачем, за період з січня 2016 року по грудень 2017 року не можуть розглядатися судом як беззаперечний доказ на підтвердження факту обґрунтованості нарахованих сум штрафних санкцій, оскільки витяг з ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, і не розкриває підстав, змісту та суті проведених операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дотримався вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

Беручи до уваги приписи частини 2 статті 9, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, а також виходячи з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що скасованим може бути лише акт, який не відповідає вимогам закону, а тому, задовольняючи позовні вимоги суд приймає рішення про необхідність не лише скасування оскаржуваного рішення, але й визнання його протиправним як передумови такого скасування.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 1921,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ" (42335, Сумська область, Сумський район, селище Іволжанське, вул. Заводська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32367564) до Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0013185413/134 від 25.02.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ" 1921,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах