Рішення № 81396172, 23.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6643/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Дубінєвич М.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Болградським РС ГУ ДМС України в Одеській області 14.07.2015р.), представник позивача Піскун О.В. (Ордер серії ОД №362835 від 20.12.2018р.).

Від відповідача: представник Головного управління Національної поліції в Одеській області Федчик Ю.О. - за довіреністю від 18.01.2019р. №20/86.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції, старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів); поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення, та яка відповідає рівню його кваліфікації, досвіду, діловим і особистим якостям, спеціальному званню майор поліції в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з урахуванням положень частини 2 статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" Головне управління Національної поліції в Одеській області зобов'язане було запропонувати ОСОБА_1 усі вакантні посади з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Проте, ОСОБА_1 пропонувались не всі вакантні посади, які були наявні в ГУНП в Одеській області, та які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Також, позивач наголошує, що відповідачем порушено порядок звільнення ОСОБА_1 з поліції у зв'язку із скороченням штатів, оскільки ГУНП в Одеській області протиправно відмовлено у призначенні позивача на рівнозначну посаду, на яку позивач неодноразово подавав рапорт, та не повідомлено позивачу про таку відмову. Крім того, зі всіма пропозиціями, що надійшли від кадрової служби ГУНП в Одеській області майору ОСОБА_1 про зайняття вакантних посад останній погодився, оформив своє погодження рапортами, які були погоджені начальником ГУНП в Одеській області візою «до наказу», однак отримавши від начальника Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області не обґрунтовану рекомендацію «недоцільно», був звільнений з органів поліції. На думку позивача, він має достатній рівень освіти, значний досвід роботи в правоохоронній сфері, необхідні для виконання службових завдань теоретичні знання та професійні якості.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 11.02.2019р. вхід.№4779/19), наголошуючи, зокрема, що відповідно до ч.3 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону. Таким чином, на підставі вищевикладеного, з метою додержання вимог ст.47 Кодексу Законів про працю України, управлінням кадрового забезпечення був підготовлений проект Наказу щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через скорочення штатів з 20 листопада 2018року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6643/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на посаді, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 11.02.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 19.11.2018р. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області винесено Наказ №1736 о/с, котрим, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», майора поліції ОСОБА_1 з 20.11.2018р. звільнено зі служби в поліції, з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, за п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Не погодившись із Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.11.2018р. №1736о/с, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції, старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію"; поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення, та яка відповідає рівню його кваліфікації, досвіду, діловим і особистим якостям, спеціальному званню майор поліції в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 службу в поліції проходив на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Проте, у зв'язку із скороченням штатної чисельності органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до Наказу Національної поліції України від 27 липня 2018року №715 дск «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції», Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було складено Попередження про наступне звільнення майора поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким позивача - ОСОБА_1 попереджено про звільнення зі служби в поліції не раніше ніж за два місяці на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (звільнення зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

З означеним Попередженням Головного управління Національної поліції в Одеській області про наступне звільнення майора поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, позивач ознайомлений 13.08.2018р., про що свідчить його особистий підпис на вказаному попередженні.

Судом також з'ясовано, що у зв'язку із скороченням штатної чисельності органів і підрозділів Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до Наказу Національної поліції України від 27 липня 2018року №715 дск «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції», Головним управлінням Національної поліції в Одеській області складено Повідомлення про неможливість працевлаштування майора поліції ОСОБА_1, котрим позивача повідомлено про відсутність можливості його працевлаштування в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. З вказаним Повідомленням Головного управління Національної поліції в Одеській області про неможливість працевлаштування майора поліції ОСОБА_1, позивач ознайомився 13.08.2018р., про що свідчить його особистий підпис на означеному Повідомленні.

Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VІІІ (зі змінами та доповненнями), згідно з ч.ч.1,2 ст.1 якого Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також, те, що Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано процедуру здійснення пропозиції наявних вакантних посад поліцейському, який попереджається про можливе звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, судом до спірних правовідносин застосовуються положення трудового законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 17.02.2015року у справі №21-8а15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому, частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП закріплено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Також, у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові усі наявні в установі вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Відповідно до ч.3 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Згідно з п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом з'ясовано, що зазначені норми права вказують на те, що у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів звільненню підлягають не всі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені.

Тобто, у разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження.

Між тим, судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень, у межах розгляду даної справи не доведено, що внаслідок відповідного скорочення штатної чисельності органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Одеській області посада старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, яку до звільнення обіймав позивач - ОСОБА_1, була скорочена.

Також, частиною 2 статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено право поліцейського бути призначеним у разі скорочення його посади на іншу посаду у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 27.08.2018р. співробітниками управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області запропоновано ОСОБА_1 зайняти посаду оперуповноваженого першого міжрайонного сектору відділу протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, у зв'язку з чим, 27.08.2018р. ОСОБА_1 подано Рапорт (вхід.№6279роп) щодо його призначення на посаду оперуповноваженого першого міжрайонного сектору відділу протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області.

У подальшому, 31.08.2018р. співробітниками управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 запропоновано зайняти посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області, у зв'язку з чим ОСОБА_1 подано Рапорт (вхід.№6396роп) про надання згоди на зайняття посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

З урахуванням чого, 03.09.2018р. начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. звернувся до начальника Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненка Д.О. з Листом №9/5442 щодо погодження призначення майора поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

Також, 10.09.2018р. начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. повторно звернувся до начальника Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненка Д.О. з Листом №9/5766 щодо погодження призначення майора поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

Проте, як з»ясовано судом, 25.09.2018р. начальником Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненко Д.О. на ім'я начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. надіслано Лист №1271/42-15/01-18 про повернення після опрацювання проектів наказів по особовому складу ГУНП в Одеській області, без погодження в частині призначення ОСОБА_1

Також, 11.10.2018р. начальником Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненко Д.О. на ім'я начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. надіслано Лист №782/42-15/01-2018, у якому зазначено, що начальник Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненко Д.О. вважає недоцільним переміщення майора поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області на посаду до іншого ГУНП у регіонах, з МТО до ГУНП у регіонах, з ГУНП у регіонах до МТО, з одного МТО до іншого; старшого оперуповноваженого першого міжрайонного сектору відділу протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області.

12.10.2018р начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. повторно звернувся до начальника Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненка Д.О. з Листом №9/6706 щодо погодження призначення майора поліції ОСОБА_1 на посаду, за наслідками розгляду якого 16.10.2018р. начальником Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненко Д.О. на ім'я начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. надіслано Лист №1892вх/42-15/01-18 про повернення після опрацювання проектів наказів по особовому складу ГУНП в Одеській області, без погодження в частині призначення ОСОБА_1

У подальшому, співробітниками управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 було запропоновано зайняти посаду оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи та розкриття злочинів категорії минулих років управління карного розшуку ГУНП в Одеській області, у зв'язку з чим ОСОБА_1 подано відповідний Рапорт №7619роп від 16.10.2018р. щодо надання згоди на зайняття посади оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи та розкриття злочинів категорії минулих років управління карного розшуку ГУНП в Одеській області.

19.10.2018р. начальником управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. на ім'я начальника Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненка Д.О. надіслано Лист №9/6851 щодо погодження призначення майора поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи та розкриття злочинів категорії минулих років управління карного розшуку ГУНП в Одеській області.

Однак, 08.11.2018р. начальником Одеського управління ДВБ НП України в Одеській області Мартиненок Д.О. на ім'я начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчик О.М. надіслано Лист №1519/42-15/01-18 про повернення після опрацювання проектів наказів по особовому складу ГУНП в Одеській області, без погодження в частині призначення ОСОБА_1

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що з урахуванням наявності неодноразових пропозицій щодо призначення ОСОБА_1 на відповідні посади в органах поліції, та наявності згоди останнього, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції.

До того ж, з урахуванням положень частини 2 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області зобов'язане було запропонувати позивачу - ОСОБА_1 усі вакантні посади з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Водночас, належних доказів на підтвердження виконання суб»єктом владних повноважень означених законодавчих приписів, відповідачем суду не надано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що звільнення позивача - ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області на підставі п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Головним управлінням Національної поліції в Одеській області проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому спірний Наказ №1736 о/с від 19.11.2018р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно положень ст.9 КАС України застосовує до спірних правовідносин положення КЗпП України, якими вказані питання врегульовано.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та враховуючи встановлення судом протиправності винесення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області спірного Наказу від 19.11.2018р. №1736 о/с, суд дійшов висновку щодо необхідності поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Водночас, вимога позивача - ОСОБА_1 щодо поновлення його на посаді, рівнозначній посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення, та яка відповідає рівню його кваліфікації, досвіду, діловим і особистим якостям, спеціальному званню майор поліції в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області не є обґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням положень ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений саме на попередній роботі.

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки від 26.03.2019р. №313 про доходи ОСОБА_1, виданої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, загальна сума доходу за період з 01.09.2018р. по 31.10.2018р. становить 15847,06грн, з яких 11164,96грн. - за вересень 2018р., 4682,10грн. - за жовтень 2018р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

В пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, розрахунок грошового забезпечення на час вимушеного прогулу судом здійснено наступним чином: позивач - ОСОБА_1 звільнений з посади 20.11.2018р. Останній день роботи є днем звільнення. Період вимушеного прогулу складає 104 робочих дні, зокрема, у період з 20.11.2018р. по 19.04.2019р. (дата ухвалення судом рішення). Два попередні місяці, що передують звільненню - вересень-жовтень 2018року. Кількість робочих днів - 42 (20+22). Грошове забезпечення: 11164,96грн. (вересень 2018р.) + 4682,10грн. (жовтень 2018р.) = 15847,06грн. : 42 день = 377,31грн./день х 104 дні вимушеного прогулу = 39240,24грн.

Таким чином, беручи до уваги наведене, а також те, що позовні вимоги позивача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції, старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію"; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2018р. по день поновлення на посаді у загальному розмірі 39240,24грн.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на посаді, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1736 о/с від 19.11.2018р. щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції, старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20.11.2018р.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2018р. по день поновлення на посаді у загальному розмірі 39240(тридцять дев'ять тисяч двісті сорок)грн. 24коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, та стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню, відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.371 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано судом « 23» квітня 2019року.

Суддя Харченко Ю.В.

.