Ухвала суду № 81396139, 23.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2002/19

УХВАЛА

23 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у якому позивач просила суд:

1. Визнати недоплату та несвоєчасну виплату пенсії протиправною;

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, м.Одеса провести перерахунок пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.05.2008 року по 12.04.2017 рік;

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області виплатити позивачу недоплачену ОСОБА_3 пенсію.

Ухвалою суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. Позивачу був наданий 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі суду від 09 квітня 2019 року судом роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із позовними вимогами, приведеними у відповідність до ст.5 КАС України та належним їх обґрунтуванням, належним чином засвідчених доказів на підтвердження зазначених у позові обставин та доказів сплати судового збору (з копіями сторонам).

18 квітня 2019 року до суду за вх. №14244/19 від позивача надійшла (з копією відповідачу) позовна заява до відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у якій позовні вимоги викладені в такій редакції: зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області виконати рішення Європейського суду з прав людини №64511/12 в повному обсязі і виплатити ОСОБА_1 недоплачену ОСОБА_3 пенсію за період з 22.05.2008 року по 12.04.2017 року згідно Закону.

Також позивачем до суду надано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, поновлення позовної давності та витребування доказів та належним чином засвідчені копії: довідки про доходи, свідоцтва про зміну імені, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №49888710 від 20.01.2016 року.

Ознайомившись із наданими позивачем на виконання ухвали від 09.04.2019 року документами суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 недоліки усунені не у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).

Таким чином позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, позивач у позовній заяві ставить вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, при цьому не обґрунтовуючи їх у позовній заяві, а наводячи лише хронологію подій.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві посилається на наступне:

- «у 1986 році мій чоловік ОСОБА_3 був направлений військовим комісаріатом на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції…»;

- «Через радіоактивного опромінення він тяжко захворів і був визнаний інвалідом війни другої групи….»;

- « 18.03.2010 року Приморський районний суд м.Одеси, визнав дії УПФУ в Приморському районі м.Одеси неправомірними в частині відмови в перерахунку пенсії…»;

- « 01.11.2011 року … апеляційний суд Одеської області залишив скаргу без розгляду…»;

- « 01.12.2011 року головне УПФУ в Одеській області … перерахували розмір виплати. Встановити не доплату за період з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 132195 гривень. І відмовили в виплаті через відсутність грошей»;

- «Чоловік направив до відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного управління юстиції в Одеській області (ОПІРУГСГУЮвОО) рішення Приморського районного суду Одеської області та виконавчий лист, для примусового виконання рішення суду …»;

- « 15.06.2012 року Приморський районний суд м.Одеси, своєю ухвалою, відмовив йому в задоволенні скарги»;

- « 14.11.2012 року апеляційний суд Одеської області скасував ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 15.06.2012 року…»;

- « 12.02.2013 року, Вищий адміністративний суд України, скаргу відповідача залишив без задоволення, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012 року - без змін»;

- « 05.06.2013 року апеляційний суд Одеської області роз'яснив своє визначення від 14.11.2012 року…»;

- « 22.07.2013 року Приморським районним судом м.Одеси мені було видано виконавчий лист ОПІРУГСГУЮвОО для виконання починаючи з 22.05.2008 року без обмеження кінцевої дати»;

- « 15.07.20013 року УПФУ в Приморському районного м.Одеси був проведений перерахунок недоплати по пенсії. Борг склав 137698 гривень. Сгласно розпорядження №186179 від 15.07.2013 року перерахунок заборгованості справили станом на 22.07.2011 року, а не на момент перерахунку (15.07.2013 року). У виплаті відмовлено до надходження грошей з державного бюджету України»;

- « 19.09.2013 року ОПІРУГСГУЮвОО відмовив йому у виконанні рішення Суду…»;

- « 26.09.2013 року Вищий спеціалізований суд України, своєю ухвалою, залишив в силі ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012 року…»;

- « 07.03.2014 року він отримав ухвалу»;

- «…21.03.2014 року мій чоловік звернувся зі скаргою до Європейського Суду з прав людини…»;

- «…мій чоловік загинув через хвороби викликані радіоактивним випромінюванням отриманим при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»;

- «За цей час уряд України не виконав свої зобов'язання в повному обсязі».

Однак позивач в порушення вимог ч.4 ст.161 КАС України не надала до суду доказів на підтвердження вищевказаного.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавала вона раніше позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Позивачем в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України додані до позовної заяви копії паспорта громадянина України ОСОБА_1, ОСОБА_3, свідоцтва про одруження, посвідчень ОСОБА_3 та свідоцтва про смерть ОСОБА_3, які жодним чином не засвідчені.

Згідно п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у неї або інших осіб оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Позивачем у позовній заяві не наведено, в чому полягає порушення саме її прав та законних інтересів діями відповідача.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на момент відкриття спадщини заповіту не було і позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом.

При цьому суд зазначає, що п. «б» частини 2 статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що сума відшкодування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується: на рахунки спадкоємців Стягувача - фізичної особи після подання ними належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання спадщини.

Отже, позивачу слід надати до суду нотаріально засвідчену копію документа, що підтверджує право на спадщину.

Таким чином позивачем не усунено недоліки позовної заяви.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, застосовуючи аналогію закону згідно ст.7 КАС України суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з належним чином засвідченими доказами на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин (з копією відповідачу).

Керуючись ст.ст.2, 160, 161, 169 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вовченко O.A.