Рішення № 81395859, 09.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2019 року Справа № 0840/3571/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДФС (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007814709 від 04.12.2017 р. прийняте відповідачем в частині суми 14 484 711,85 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 02.10.2018 без виклику сторін.

02.10.2018 ухвалою суду призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 31.10.2018.

31.10.2018 ухвалою суду зупинено провадження у справі та призначено наступне підготовче засідання до 05.12.2018.

Ухвалою суду від 05.12.2018 продовжено процесуальний строк для зупинення провадження у справі до 05.02.2019.

05.02.2019 ухвалою суду продовжено процесуальний строк для зупинення провадження у справі до 19.03.2019.

Ухвалою суду від 19.03.2019 продовжено процесуальний строк для зупинення провадження у справі до 09.04.2019.

09.04.2019 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 09.04.2019, на підставі ст. 243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що 08.12.2017 року позивачем отримано оскаржуване податкове повідомлення – рішення, яке прийнято на підставі акту від 15.11.2017 1160/28-10-47-09/00130926 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних, зазначених в декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року. Позивач вважає спірне рішення протиправним в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які були складені в 2017 році та не підлягають наданню покупцям – не платникам ПДВ. На думку позивача штрафні санкції, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування трьох окремих видів: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Орган ДФС припустився більш вузького тлумачення змісту диспозиції п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, тобто не врахував усі випадки (виключення), передбачені законодавцем в цій нормі, які звільняють платника ПДВ від відповідальності за вчинене правопорушення – не реєстрація /несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН. Системний аналіз вищенаведених норм, зокрема п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, якими передбачено, що в ЄРПН підлягають реєстрації всі податкові накладні, в т.ч. ті, які не надаються покупцю, а також складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також п. 201.5 ст. 201 ПК України, згідно з яким для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, дозволяє дійти висновку, що законодавець розрізняє такі поняття як «податкові накладні, які не надаються покупцю» та «податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування». Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, визначено ст. 195 ПК України, а перелік операцій, звільнених від оподаткування – статтею 197, окремими пунктами підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу. Також позивач посилається на приписи п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, яким встановлено вичерпний перелік випадків (причин), у яких складена податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та, як наслідок, жодним чином не впливає на його право на податковий кредит. Проте в цьому пункті окремо не визначений такий випадок, при якому податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю), як складення податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою. Разом з тим, правила заповнення податкових накладних, як зокрема складаються на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою, та податкові накладні, які не надаються отримувачу (покупцю), що також на думку позивача свідчить про помилкове тлумачення органом ДФС диспозиції пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. При цьому позивач наголошує, що зазначена несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування жодним чином не призводить до ущемлення інтересів зазначеної категорії споживачів (покупців) у вигляді позбавлення їх права на податковий кредит виходячи з того, що вони не є платниками податку на додану вартість та п. 8 Порядку чітко передбачено, що податкові накладні їм не надаються. Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням критеріїв обгрунтованості, розсудливості та пропорційності, встановлених ч.2 ст. 2 КАС України. Також позивач посилається на факт визнання протиправною та скасування постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 по справі №808/1842/17 індивідуальної податкової консультації ДФС України, при цьому суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення підтримав вищевикладену правову позицію позивача щодо незастосування штрафних санкцій. Також позивач посилається на факт скасування постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду податкового повідомлення-рішення №0002964709 від 06.06.2017, яким до позивача були застосовані штрафні санкції з аналогічних підстав. Просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у поданому до суду відзиві (вх.№30718 від 01.10.2018 року) в якому зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені в 2017 році та не підлягають наданню покупцям (споживача електричної енергії) – не платникам податку на додану вартість. Так реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Отже за порушення термінів податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операції, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою. Таким чином, у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України до такого платника податку застосовуються штрафні санкції визначені відповідно до статті 120-1 ПК України, крім податкових накладних, складених відповідно до пункту «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України. Зазначає, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються покупцю, має застосовуватися штрафна санкція. Вважає, що оскаржуване рішення є таким, що не підлягає скасуванню, так як було прийнято в межах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 17.05.2000 ПАТ «Запоріжжяобленерго» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради із присвоєнням ідентифікаційного коду 00130926. Основними видами господарської діяльності підприємства є 35.13 «Розподілення електроенергії».

З матеріалів справи судом встановлено, що головним державним – інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства Запорізького управління Офісу ВПП ДФС ОСОБА_3, на підставі пп. 75.1.1 п. 75 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та даних, зазначених в декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго», за результатами якої складено акт перевірки від 15.11.2017 №1160/28-10-47-09/00130926 (а.с.24-27).

В акті перевірки від 15.11.2017 №1160/28-10-47-09/00130926 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», п.п. 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, в результаті чого порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 72 704 565,33 грн., у тому числі:

- що підлягають наданню покупцям в розмірі 2 456,93 грн. з порушенням терміну реєстрації до 16 до 30 календарних днів;

- що не підлягають наданню покупцям в розмірі 557 098,22 грн. з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів;

- що не підлягають наданню покупцям в розмірі 72 145 010,18 грн. з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

На підставі висновків акту перевірки від 15.11.2017 №1160/28-10-47-09/00130926 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0007814709, яким згідно з ст. 120-1 Податкового кодексу України:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 557 098,22 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 55 709,82 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 72 147 467,11 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 14 429 493,42 грн. (а.с.15).

Не погодившись із податковим повідомлення - рішенням, позивачем подано скаргу за №008-32/20178 від 15.12.2017 (а.с.28-30).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №6688/6/99-99-11-03-01-25 від 22.02.2018 податкове повідомлення - рішення Офісу ВПП ДФС від 04.12.2017 №0007814709 залишено без змін, а скарга ПАТ «Запоріжжяобленерго» №008-32/20178 від 15.12.2017 – без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення стали висновки відповідача про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як передбачено п.3 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого 31.12.2015 наказом Міністерства фінансів України №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (надалі – «Порядок заповнення податкової накладної»), усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг".

Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п.3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно ст. п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

Отже, підпунктами 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПК України в редакції чинній з 01.04.2017 передбачено звільнення платника податку на додану вартість від накладення на нього штрафу у випадку порушення таким платником граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН/відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН щодо податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПК України, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 ПК України, а також окремими пунктами підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами п. 201.3 ст. 201 ПК України, у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п. 201.5 ст. 201 ПК України).

Згідно з абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із вищенаведених приписів чинного податкового законодавства України суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, дійсно стаття 201 ПК України містить наведені позивачем три види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН, на відміну від статті 120-1, яка в свою чергу містить лише 2 виключних види податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію яких в ЄРПН платника ПДВ не може бути притягнуто до відповідальності у вигляді застосування до нього штрафу.

Суд наголошує, що в даному випадку для тлумачення норм статті 120-1 ПК України метод системного аналізу, до якого прибігає позивач, є недоречним, виходячи із того, що наведена норма ПК України регулює вузький спектр суспільних відносин, що випливає із порушень платником податку на додану вартість податкового законодавства щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Названа норма носить імперативних характер та містить чітко регламентовані приписи щодо видів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації яких законодавець передбачив застосування штрафу. Так само однозначно виокремлені в цій нормі й виключення з неї.

В даному випадку, використання законодавцем в тексті статті 120-1 ПК України в дужках після слів “крім податкової накладної” синтаксичного знаку кома позначає не перелічення іменників, тобто видів податкових накладних, про які йде мова, а слугує орфографічним переходом до деталізуючого союзу “що”.

Отже враховуючи вищевикладене відстуні підстави для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині, а доводи позивача про неправомірне застосування податковим органом передбачених ст. 120-1 ПК України штрафних санкцій у зв'язку з тим, що складені на постачання неплатникам податку податкові накладні не надаються отримувачу – не спростовують висновків суду, оскільки чинне законодавство не передбачає застосування штрафних санкцій у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), тільки за умови якщо вони слкдаені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 по справі №816/1488/17 та Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.08.2018 по справі №808/3250/17 за аналогічним позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Щодо посилання позивача на факт скасування судом індивідуальної податкової консультації суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів надання іншої податкової консультації зі спірного питання, крім того, відповідно до ч.7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007814709 від 04.12.2017 прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2019.

Суддя Н.В. Стрельнікова