Рішення № 81395711, 15.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2019 року 16 год. 13 хв.Справа № 280/5112/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., при секретарі судового засідання Серебрянниковій О.А., та сторін

від позивача: адвокат ОСОБА_1,

від відповідача 1: ОСОБА_2,

від відповідача 2: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько – штампувальний завод» (юридична адреса: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд. 59, код ЄДРПОУ 00231584)

до відповідача 1 – Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

та відповідача 2: Токмацьке управління ГУ ДФС у Запорізькій області (71700, вул. Дружби, буд. 230, м. Токмак, Запорізька область)

про визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2018 №0020145407

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько – штампувальний завод» (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати нечинним та скасувати як неправомірне рішення відповідача від 03.10.2018 №0020145407.

В огрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом було безпідставно прийняте оскаржуване рішення, зокрема зазначив, що вважає рішення Токмацького управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 жовтня 2018 року № НОМЕР_1, таким, що не відповідає діючому законодавству України та підлягає скасуванню за наступними підставами. Штрафні (фінансові) санкції в розмірі 58 024,20 грн. та пеня у розмірі 1450,23 грн. (разом у сумі 59 474,43 грн.) на піставі пункту 2 частини 11 та пункту 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані за період з 21.02.2015 по 25.02.2015 неправомірно. Станом на 17.02.2015 позивачем було здійснено перерахування в бюджет суми єдиного соціального внеску за платежем з заробітної плати за січень 571251,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням 119 від 17.02.2015. Вказане платіжне доручення було прийняте АТ «Банку «ОСОБА_3 та Кредит» про що свідчить помітка «Прийнято банком» через систему банк-клієнт, але не виконано перерахування.

Відповідно до п.2.5. та 2.6. договору № 567 від 31.05.2001 між ПрАТ «ТКШЗ» та АТ «ОСОБА_3 та Кредит», банк повинен був здійснити зазначений вище платіж. Проте, не зважаючи на наявність коштів на розрахунковому рахунку підприємства, платіж банком не було здійснено вчасно, про що було повідомлено банку листом вих. № 102/368 від 17.02.2015. Наявність грошових коштів на рахунку ПрАТ «ТКШЗ» підтверджується банківською випискою по філії «Запорізьке РУ» АТ «ОСОБА_3 та Кредит» за 17.02.2015 з вхідним залишком 1 017 133,92 грн. та з вихідним залишком 1 032 133,92 грн.(виписки з банківського рахунку надаються). При цьому, АТ «Банку «ОСОБА_3 та Кредит», а ПрАТ «ТКШЗ» не виконано своїх зобов’язань по здійсненню всіх можливих дій для здійснення платежу у визначений термін.

Ухвалою суду від 04.12.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 21.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.01.2019.

Ухвалою суду від 21.01.2018 відкладено підготовче засідання на 20.02.2019 о/об 16 год. 00 хв.

12.02.2019 від представника відповідача 1через канцелярію суду (вх. №5781) був поданий відзив на позовну заяву заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, яка була надана із порушенням строків для надання відзиву на позовну заяву встановлених в ухвалі від 21.12.2018, де зокрема зазначив про необґрунтованість позову та таким, що не підлягає задоволенню, так як вважає, що списання коштів суми платежу у розмірі 344637,72 грн., з рахунку платника відбулося 25.02.2015 тобто з порушенням строків сплати єдиного внеску.

20.02.2019 представником позивача через канцелярію суду (вх. №7041) подана відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.02.2019 залучено другого відповідача по справі, підготовче засідання призначено на 20.03.2019 о/об 17 год. 00 хв.

20.03.2019 від представника відповідача 2 через канцелярію суду (вх. №11102) був поданий відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач 2 проти позову заперечує, та вважає, що списання коштів суми платежу у розмірі 344637,72 грн., з рахунку платника відбулося 25.02.2015 тобто з порушенням строків сплати єдиного внеску.

Ухвалою суду від 20.03.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 15.04.2019 о/об 15 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

5 жовтня 2018 року засобами поштового зв’язку Підприємством отримано рішення № №0020145407 від 03.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску відносно ПрАТ «Токмацький ковальсько- штампувальний завод», яким накладений штраф у розмірі 58 024,20 грн. за період з 21.02.2015 по 25.02.2015, та пеня у розмірі 1450,23 грн. (разом у сумі 59 474,43 грн.) на піставі пункту 2 частини 11 та пункту 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

11.10.2018 позивачем було подано скаргу №08/2567 з обґрунтуванням та наданням копій підтверджуючих документів.

ГУ ДФС у Запорізькій області 14.11.2018 прийнято рішення про результати розгляду скарги №37019/6/99-9911-02-02-25, яким залишено без змін рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.10.2018 № НОМЕР_1, а скаргу ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" від 11.10.2018 № 08/2567 - без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до зазначених норм, Скаржник є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів — день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 (у редакції, що діє з 01.01.2015) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо

платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Окремо слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 55 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність", зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2121), відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь- яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 5 Закону № 2121).

З матеріалів справи вбачається, що Скаржником належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за січень 2015 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

За порушення термінів сплати ГУ ДФС у Запорізькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.10.2018 № НОМЕР_1, відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №5820 від 29.11.2018 у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько – штампувальний завод» (юридична адреса: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд. 59, код ЄДРПОУ 00231584) до відповідача 1– Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) та відповідача 2 - Токмацьке управління ГУ ДФС у Запорізькій області (71700, вул. Дружби, буд. 230, м. Токмак, Запорізька область) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2018 №0020145407 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати як неправомірне рішення Токмацького управління ГУ ДФС у Запорізькій області (71700, вул. Дружби, буд. 230, м. Токмак, Запорізька область) від 03.10.2018 №0020145407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько – штампувальний завод» (юридична адреса: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд. 59, код ЄДРПОУ 00231584) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 24.04.2019.

Суддя Р.В. Сацький