Рішення № 81395429, 24.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. справа № 300/326/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 5 759,12 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі по тексту також – позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 14.02.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту також – відповідач, ОСОБА_1І.) про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 5 288,28 гривень.

Ухвалою суду від 19.02.2019 вказану позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишено без руху та надано позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків (а.с.19-21).

25.02.2019, позивачем, на адресу суду направлено уточнену позовну заяву, згідно якої Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області просить стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 5 759,12 гривень (а.с.24-29).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов’язання із орендної плати за землю за січень-грудень 2016 року в розмірі 5 650,96 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов’язань числиться заборгованість по несплаченій пені з орендної плати за землю за період з 29.08.2015 по 31.01.2017 в сумі 108,16 гривень. Вказані грошові зобов’язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов’язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становив 5 759,12 гривень, і несплачений відповідачем до бюджету.

За наслідками виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 27.02.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

З урахуванням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.02.2019, про те, що діяльність ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, 30.08.2017 припинена, суд відкрив провадження у справі за позовом ГУ ДФС в Івано-Франківській області про стягнення податкового боргу із ОСОБА_1 як фізичної особи.

Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 27.02.2019 направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.33).

04.03.2019 на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 значиться: вул. Прикарпатська, буд. 15, м. Яремча, Івано-Франківська область, 78500 (а.с.39).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.02.2019, надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові і відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області: вул. Прикарпатська, буд. 15, м. Яремча, Івано-Франківська область, 78500. Однак, 14.03.2019 поштове відправлення із даною ухвалою повернувся на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "тимчасово відсутній" (а.с.45).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.02.2019 вважається врученою відповідачу належним чином з 12.03.2019.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 27.02.2019.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік Надвірнянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.04.2019. Діяльність ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця припинена 30.08.2017 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту також – ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України відноситься до місцевих податків.

Досліджуючи обставини щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю, яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов’язання згідно декларацій, суд зазначає наступне.

Виходячи із положень підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269, пункту 288.2 статті 288 ПК України відповідач є платником орендної плати за землю.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (на час виникнення податкового боргу) сформовано і подано 22.02.2016 позивачу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2016 рік №1600004000, в якій відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов’язань за весь 2016 рік на загальну річну суму 5 656,06 гривень (а.с.12-13). Самостійно визначені зобов’язання за січень-грудень 2016 року відповідач в повному обсязі не сплатив, а тому на момент розгляду справи самостійно задекларований податковий борг з орендної плати за землю за вказаний період в загальному розмірі становить 5 650,96 гривень.

Згідно положень пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов’язання із орендної плати за землю в загальній сумі 5 650,96 гривень, які несплачені ним у строк встановлений пунктом 287.3 статті 287 Кодексом, являється узгодженою заборгованістю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Відповідно до підпункту 129.1.2. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1. пункт 129.3 статті 129 ПК України).

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2. пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявні у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків з орендної плати з фізичних осіб та розрахунок формування податкового боргу, зокрема пені за період з 29.08.2015 по 31.01.2017, свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня в сумі 108,16 гривень, яка облікована як нарахована по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань (а.с.29, 44).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи 11.08.2015 Державною податковою інспекцією у м. Яремча Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ф" за №245-23 від 11.08.2015, за адресою: вул. Прикарпатська, буд. 15, м. Яремча, Івано-Франківська область, 78500 (а.с.14).

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з орендної плати за землю за 2016 рік №1600004000, податковою вимогою форми "Ф" за №245-23 від 11.08.2015, довідкою про суму податкового боргу за платежами від 20.02.2019, розрахунком податкового боргу орендної плати за землю та розрахунком пені по відповідачу за період з 29.08.2015 по 31.01.2017, витягом із облікової картки платника податків з орендної плати з фізичних осіб, яка містяться в матеріалах справи (а.с.12-13, 14, 29, 43, 44).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно розраховане відповідачем грошове зобов’язання з орендної плати за землю та нарахована контролюючим органом пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з орендної плати за землю в загальній сумі 5 759,12 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов’язання у терміни визначені ПК України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 5 759,12 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Як уже відмічалось судом вище в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2017 внесено запис 21220060002002521 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

У зв’язку із цим суд зазначає, що за змістом пункту 97.1, абзацу 2 пункту 97.3, підпункту 97.4.3. пункту 97.4 ПК України у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця є така фізична особа.

Системний аналіз коментованих норм закону свідчить, що у спірних відносинах ОСОБА_1, втративши статус платника податків як фізичної особи-підприємця, не позбувся обов’язку погасити усі податкові зобов’язань (борги), які виникнули в неї за період здійснення підприємницької (господарської) діяльності.

На переконання суду відповідач зобов'язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у ОСОБА_1 є визначальним для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5 759,12 гривень, є обґрунтованими, та підлягає до задоволення щодо відповідача як фізичної особи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю в сумі 5 759,12 гривень (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять гривень дванадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1), вул. Прикарпатська, буд. 15, м. Яремча, Івано-Франківська область, 78500.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2