Вирок № 81393989, 23.04.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/79/18

1-кп/311/28/2019

23.04.19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., за участю учасників кримінального провадження: прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 14.07.2000 року Енергодарським м/с Запорізької області за ст.17, ч.ч.2, 3 ст.140, ч.2 ст.142, ст.42 КК України до 4 років позбавлення волі. 06.07.2001 року звільнився з Перевальської ВК Луганської області умовно достроково, не відбутий термін 2 роки 6 місяців 15 днів;

- 05.12.2001 року Енергодарським м/с Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 04.04.2006 року звільнився з Софіївської ВК №55 по відбуттю строку покарання;

- 12.11.2008 року Михайловським р/с Запорізької області за ч.4 ст.296, ч.2 ст.263, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

- 08.07.2009 року Токмакським р/с Запорізької області за ч.2 ст.187, ст.69 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. 06.05.2014 року звільнився з Софіївської ВК №55 по відбуттю строку покарання (судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, кваліфікація дій обвинуваченого.

19 жовтня 2017 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, знаходячись у громадському місці на ґанку магазину «Продукти», розташованого по вул. Чкалова, 92, в с. Підгірне, Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виражалась у нехтуванні загальноприйнятими у суспільстві нормами моралі, правилами поведінки та правами громадян на особисту недоторканість, життя та здоров'я, умисно здійснив два постріли із

гладкоствольного револьвера моделі «МЕ-38 Compact» заводський номер видалений, калібру .35Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, який є короткоствольною вогнепальною зброєю, в сторону потерпілого ОСОБА_5, один з яких влучив у тіло потерпілого ОСОБА_5, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді одного непроникаючого поранення задньої поверхні грудної клітки праворуч, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

ІІ. Формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

В невстановлений під час досудового розслідування день, час і місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом направленим на незаконне поводження з вогнепальною зброєю, незаконно придбав гладкоствольний револьвер моделі «МЕ-38 Compact» заводський номер видалений, калібру .35Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, який є короткоствольною вогнепальною зброєю, яку після цього незаконно зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення за наступних обставин.

19 жовтня 2017 року о 14 годині 55 хвилин, на відкритій ділянці місцевості біля магазину «Продукти» по вул. Чкалова, 92 в с. Підгірне, Василівського району Запорізької області, під час законного затримання ОСОБА_3 у порядку ст. 207 КПК України, після здійснення ним двох пострілів, у нього виявлено та вилучено вказану вогнепальну зброю, яку ОСОБА_3 незаконно придбав, носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

ІІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред’явленого обвинувачення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України не визнав, суду пояснив, що 19 жовтня 2017 року він перебував в селі Підгірне Василівського району Запорізької області у своєї дружини і дитини. Спиртні напої на протязі дня не вживав. Після обіду на автомобілі таксі десятка сріблястого кольору, з таксистом на ім’я ОСОБА_6, він поїхав до магазину «Продукти» в с. Підгірне на вул. Чкалова. Біля магазину з правого боку від сходів стояв автомобіль «шестірка» красного кольору, за кутом біля магазину стояла молодь пили пиво. Він вийшов з автомобіля таксі і піднявся по сходам до магазину. На вході до магазину є невеликий тамбур. Біля входу до магазину та в тамбурі нікого, в тому числі свідка ОСОБА_7, не було. В приміщенні магазину були троє продавців і невелика черга людей, серед них сусід його тестя та ОСОБА_5. У ОСОБА_5 особиста неприязнь до нього, він постійно йому погрожує. В магазині ОСОБА_5 привітався з ним за руку і з сарказмом сказав «жив здоров», на що він відповів «вашими молитвами, слава богу». Після цього він вийшов з магазину, постояв трохи на вулиці і повернувся назад до магазину. В цей момент ОСОБА_5 звернувся до нього нецензурною лайкою і сказав йому вийти з магазину. Коли він вийшов з приміщення магазину на двір, ОСОБА_5 стояв і чекав на нього в тамбурі магазину. Після цього ОСОБА_3 вийшов з магазину першим, а ОСОБА_5 за ним. На сходах магазину

ОСОБА_5 наніс йому удари в щелепу, як йому здалося кастетом, від яких він скотився зі сходів магазину до автомобіля, спробував піднятися, після чого отримав ще декілька ударів, після чого втратив свідомість. Потім лише пам’ятає, що він сидів навпочіпки біля заднього колеса автомобіля таксі, потім сидів на передньому пасажирському сидінні в автомобілі таксі. Після чого працівники поліції доставили його в приймальний покій Василівської ЦРЛ, а на наступний день привезли до суду зі струсом мозку. Також показав, що не має у власності гладкоствольного револьвера моделі «МЕ-38 Compact», під час конфлікту із ОСОБА_5 при ньому не було вогнепальної зброї. В 2017 році зі ОСОБА_5 у нього був конфлікт в кафе «Свеча». Він зателефонував і сказав приїхати до кафе, ОСОБА_5 приїхав до кафе зі свідком ОСОБА_8 і вимагав не лізти в їх справи, погрожував розібратися з ним. Крім того, в травні 2017 року зі ОСОБА_5 у нього був конфлікт на джерелі, де він відпочивав, свідком вказаних подій є ОСОБА_9 Вважає, що пістолет, який йому інкримінується органом досудового розслідування є газовим пістолетом, а тому не є об’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

До висновків щодо доведеності обвинувачення з ч.4 ст.296 КК України та недоведеність обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах пред’явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Під час дослідження обставин справи та перевірки їх доказами судом за клопотанням прокурора були допитані:

Потерпілий ОСОБА_5, який суду показав, що 19.10.2017 року приблизно о 14 години 30 хвилин на автомобілі ОСОБА_1 2110 він приїхав до магазину «Продукти» в с. Підгірне Василівського району. Інших автомобілів біля входу до магазина не було. На вході продавщиця красила двері. В магазині були ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_3, який відомий йому на прізвисько «Диня». ОСОБА_3 привітався із ОСОБА_11, після чого звернувся до нього зі словами «уважаемый, здравствуйте», на що він повернувся і пожав руку ОСОБА_3. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп’яніння. Після цього, він намагався пройти повз ОСОБА_3 до прилавку, але ОСОБА_3 навмисно перегородив йому шлях і не давав пройти. Він повернувся боком і пройшов повз ОСОБА_3 до прилавку. В цей час ОСОБА_3 постійно чіплявся до нього з розмовами, проте він не звертав на нього уваги. Потім ОСОБА_3 вийшов з магазину і через пару хвилин знов зайшов і почав образливо чіплятися до нього. Він ігнорував і не відповідав ОСОБА_3. Після того, як він купив мінеральну воду і пішов з магазину, ОСОБА_3 одразу вийшов за ним і окликнув його «будем разбираться», в цей час він не бачив в руках ОСОБА_3 будь-якої зброї, проте куртка ОСОБА_3 була розстебнута, а рука була під курткою. Він нічого не відповів Черняському і продовжив йти до автомобіля. Коли підійшов до автомобіля, то почув звук пострілу і побачив поруч із собою стовп пилу, а потім почув хлопок другого пострілу і відчув сильний біль в спині справа. Він обернувся і побачив ОСОБА_3 на сходинках магазину з пістолетом в правій руці, направленої його бік.

Поруч з ОСОБА_3 з метрі від нього знаходилася продавщиця ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_3 намагався втекти з місця події, для чого скинув з себе куртку і побіг в бік автомобіля таксі ВАЗ 21010, який знаходився приблизно 4-5 метрів від магазину. В свою чергу він побіг за ОСОБА_3, наздогнав біля автомобіля таксі, звалив його з ніг і відібрав у ОСОБА_3 пістолет, з якого останній здійснював постріли, та відніс його в свій автомобіль ОСОБА_1. Після цього, Черняський сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля таксі і намагався поїхати з місця події, викрикуючи водію автомобіля «поехали», проте він заборонив водію автомобіля таксі їхати. Будь-яких інших свідків на місці події не бачив. Після цього він зателефонував сільському голові ОСОБА_12 і повідомив про подію. Також пояснив, що до зустрічі з ОСОБА_3 в приміщенні магазину, ніяких конфліктів з ним не мав, знав його як жителя села, йому невідомо з яких причин ОСОБА_3 вистрілив в нього. Коли приїхали працівники поліції, вони вилучили з його автомобіля пістолет, який він відібрав у ОСОБА_3. В результаті пострілів ОСОБА_3 він отримав тілесні ушкодження і проходив стаціонарне лікування в Василівській ЦРЛ. Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 сувору міру покарання.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що працює продавцем в магазині «Продукти» в с. Підгірне. 19 жовтня 2017 року вона знаходилася на робочому місці і обслуговувала покупців. В магазині були два покупці ОСОБА_14 і ОСОБА_10. Потім до магазину зайшов ОСОБА_5, а через деякий час – ОСОБА_3. По запаху вона відчула, що ОСОБА_3 вживав алкогольні напої. ОСОБА_14 була зайнята обслуговуванням покупців і не звертала особливої уваги на поведінку присутніх у магазині. Лише помітила, що ОСОБА_3 підходив близько до ОСОБА_5, проте не зрозуміла з якої причини, і щось йому неголосно говорив. ОСОБА_5 весь час мовчав. Ніяких неприязних відносин між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вона не помітила. Після того, як ОСОБА_5 першим вийшов з магазину, за ним одразу вийшов ОСОБА_3. Через секунд 10 вона почула на вулиці два хлопка, схожі на постріли. ОСОБА_14 вийшла з магазину, на вулиці побачила ОСОБА_5, який стояв біля переднього пасажирського сидіння автомобіля нахилений вперед, у якого на сорочці в області спини справа були сліди крові. Після цього вона обробила рану ОСОБА_5, якому було погано. В цей час ОСОБА_3 стояв біля іншого автомобіля-таксі, що належить ОСОБА_6. Ніякої бійки між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не бачила. На обличчі ОСОБА_3 ніяких тілесних пошкоджень не бачила. Зі слів іншого продавця ОСОБА_7 їй стало відомо, що в той час коли вона зовні магазину красила двері, ОСОБА_3 зробив постріли в ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що в один з днів в жовтні 2017 року приблизно о 15-16 годині вона працювала в магазині «Продукти» по вул. Чкалова, 92, красила вхідні двері в магазин. В магазин в цей день заходили поштальон, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_6. Події всередині магазину вона не бачила. З магазину вийшли ОСОБА_5, за ним ОСОБА_3, між ними відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_3 звернувся з претензією до ОСОБА_5, він сказав - «ты что крутой ?» і намагався чіплятися до ОСОБА_5. ОСОБА_5 не звертаючи на нього уваги пішов до свого автомобіля, який знаходився напроти входу приблизно в 3-4 метрів від сходинок магазину. Після цього вона почула два хлопка повернулася і побачила ОСОБА_3, який стояв на порозі магазину з виставленою в бік ОСОБА_5 рукою з пістолетом, з якого виходив димок після пострілу. ОСОБА_5 з нерозумінням того що сталося спитав «що це було?». ОСОБА_3 в цей час побіг до автомобілю таксі і намагався поїхати з місця події. ОСОБА_5 переслідував ОСОБА_3, між ними сталася боротьба за пістолет, в ході якої вони штовхалися біля автомобіля. Потім ОСОБА_5 забрав ключі від автомобіля у ОСОБА_6. Під час пострілу ОСОБА_3 в бік ОСОБА_5 нікого із свідків крім неї не було. Таксиста ОСОБА_6 під час пострілу також не було, він вийшов з магазину пізніше. Також пізніше з магазину вийшла її напарниця ОСОБА_13. Більше свідків події не було.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює таксистом, знайомий з ОСОБА_3 приблизно 5 років. 19 жовтня 2017 року ОСОБА_3 викликав його на автомобілі, він возив ОСОБА_3 до села Підгірне за місцем проживання дружини ОСОБА_3, після чого поїхали до магазину «Продукти», що розташований в с. Підгірне по вул. Чкалова. Коли під`їхали до магазину, біля нього стояв автомобіль ОСОБА_1, який він об`їхав і зупинив свій автомобіль перед автомобілем ОСОБА_1. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і пішов до магазину, а він в цей час залишався в автомобілі. На порозі магазину жінка красила двері. Приблизно через 5 хвилин він також зайшов до магазину. В приміщенні магазину він почув розмову між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на підвищених тонах, яка продовжувалася біля хвилини. Після цього ОСОБА_5 вийшов з магазину, слідом за ним з магазину вийшов ОСОБА_3. Він залишався в магазині, оскільки хотів взяти собі кофе, проте почув на вулиці шум і словесну перепалку між ОСОБА_3 і ОСОБА_5. Він вийшов на вулицю, де побачив ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями на обличчі, який лежав на землі. Біля Черняського знаходився ОСОБА_5, у якого позаду на сорочці була невелика пляма червоного кольору, він наносив ОСОБА_3 удари кулаком по обличчю. Біля ОСОБА_5 на землі лежав пістолет, який ОСОБА_5 потім поклав на підлогу під переднім пасажирським сидінням свого автомобіля. Жінку, яка красила до цього вхідні двері магазину, не бачив. Перед приїздом поліції ОСОБА_3 весь час сидів в його автомобілі ВАЗ на передньому пасажирському сидінні. Також пояснив, що зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 існували неприязні відносини, ОСОБА_3 розповідав йому про конфлікт між ним і ОСОБА_5 під час відпочинку на роднику з приводу того, що вони раніше судимі. Крім того, коли він вийшов з магазину він бачив на вул. Чкалова інший автомобіль, який одразу поїхав з місця події в напрямку с. Широке.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в один з днів в жовтні 2017 року вона перебувала на роботі, приїхала поліція і просила її бути присутньою в якості понятої при проведенні слідчого експерименту. ОСОБА_14 допомагала обробила рану потерпілого ОСОБА_5, після чого вона приймала участь в якості понятої при проведенні слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 В її присутності потерпілий ОСОБА_5 пояснив і на місці події показав, як він вийшов з магазину, а слідом за ним вийшов ОСОБА_3 і зробив постріл в ОСОБА_5. Також вона приймала участь при проведенні слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що працює медсестрою хірургічного відділення Василівської ЦРЛ. 19 жовтня 2017 року о 15-45 годин до хірургічного відділення Василівської ЦРЛ автомобілем швидкої допомоги був доставлений ОСОБА_5 із пораненням в області грудної клітки позаду. Йому була проведена операція, з рани вилучено пластикову кулю чорного кольору. В цей же день до лікарні був доставлений ОСОБА_3 з забитою раною на обличчі. ОСОБА_3 було накладено шви на обличчі.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що про обставини справи їй нічого не відомо. Органи поліції просили її надати характеристику ОСОБА_3 На будь-яких слідчих діях вона присутня не була.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працював сільським головою Підгірненської сільської ради, а зараз є заступником голови Підгірненської сільської ради. Потерпілого ОСОБА_5 знає з 2010 року як жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, характеризує його з позитивного боку. Обвинуваченого ОСОБА_3 також знає, він зустрічався з дівчиною із села Підгірне, має прізвисько «Диня». Крім того, до нього звертався ОСОБА_1 і скаржився, що ОСОБА_3 погрожує йому вбивством, також зверталися вчителі зі скаргами на ОСОБА_3 у зв’язку з розпиванням ним спиртних напоїв біля магазину, куди ходять діти. 19 жовтня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що в нього стріляли, також повідомив, що він затримав нападника на прізвисько «Диня». Після цього він приїхав на місце події до магазину «Продукти» в с. Підгірне по

вул. Чкалова, де вже були працівники поліції і швидкої допомоги. На місці події стояв автомобіль ОСОБА_6, ОСОБА_3 сидів в автомобілі ОСОБА_6, на його обличчі була кров, пошкоджена щока. Потерпілий ОСОБА_5 перебував в автомобілі швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він не є очевидцем події злочину, знає про обставини злочину зі слів жителів села Підгірне, прізвища яких вказати не може. В будь-яких слідчих діях участі не приймав. ОСОБА_3 знав як жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, у нього особисто конфлікту з ОСОБА_3 не було, ОСОБА_3 особисто говорив йому, що він «бандит», жителі села скаржилися на його поведінку, декілька разів бачив ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_5 охарактеризував з позитивного боку, як спокійного і дуже стриманого, ніколи не бачив його в стані алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він не є очевидцем події злочину. Потерпілого ОСОБА_5 знає з 80-х років, нічого поганого про нього ніколи не чув, лише позитивні відзиви. Приблизно чотири роки тому ОСОБА_5 передав йому в оренду належну йому на праві власності землю. Обвинуваченого ОСОБА_3 особисто не знає, зустрічався з ним приблизно влітку 2017 року в період збирання врожаю за таких обставин. На мобільний телефон йому зателефонував незнайомий чоловік, який наполягав на зустрічі, він не погоджувався у зв’язку з зайнятістю, проте цей чоловік продовжував наполягати на зустрічі. Після цього він покинув техніку і приїхав для зустрічі з зазначеним чоловіком в кафе «Свеча» в с. Зелений Гай. На зустріч з ним прийшов ОСОБА_3 на прізвисько «Диня» разом з іншим чоловіком, якого він не знає. В розмові з ним ОСОБА_3 пред’являв йому претензії з приводу того, що він забрав у фермера Бондаренко, який їм допомагав, землі пайщиків, вимагав гроші і погрожував розправою, сказав «ты больше работать не будешь». В кінці вересня 2017 року йому до будинку закинули пляшки з запальною сумішшю, він не постраждав, проте звернувся до поліції по даному факту. В ході додаткового допиту свідок пояснив суду, що на зустріч з ОСОБА_3 приблизно в липні 2017 року він приїхав на власному автомобілі Кіа білого кольору, при цьому був сам, ОСОБА_5 разом з ним не було і він ніколи не звертався до ОСОБА_5 для вирішення будь-яких питань.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_3 не знайомий, зі ОСОБА_5 знайомий як з мешканцем села, характеризує його з позитивного боку. Повідомив, що він не був свідком подій біля магазину «Продукти», від місця події був на відстані приблизно 200 метрів, чув звуки двох пострілів, один за одним з проміжком 1-2 секунди. Подумав, що це звуки петард. Пізніше проїжджав повз магазину, де бачив два автомобіля, ОСОБА_18 і ВАЗ. Ввечері того ж дня він заходив до магазину, де від продавця дізнався що біля магазину була стрілянина.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 є його рідним братом. З ОСОБА_3 не знайомий. У нього з братом довірчі стосунки і йому нічого не відомо про будь-які конфліктні ситуації між потерпілим і ОСОБА_3. В ніч з 09 на 10 жовтня 2017 року він разом з братом ОСОБА_5 поїхали в Полтавську і Сумську області за картоплею, де перебували 11 і 12 жовтня 2017 року. ОСОБА_21, на якій ОСОБА_5 їздив до магазину 19 жовтня 2017 року належить його зятю ОСОБА_22, який проживає в Геничеському районі, його брат ОСОБА_5 не користується цим автомобілем, взяв його один раз для поїздки до магазину. У ОСОБА_5 у постійному користуванні перебуває інший автомобіль - ВАЗ 2101 білого кольору. Про обставини події злочину йому відомо зі слів його брата ОСОБА_5

З метою перевірки показань обвинуваченого був допитаний свідок ОСОБА_9, який повідомив, що роки два тому назад на свято Троїци він разом з компанією приблизно 5 осіб відпочивали на джерелі. Там же окремо відпочивав ОСОБА_3 разом з підлітками. Потерпілого ОСОБА_5 на джерелі не було, ніяких конфліктів між

ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не було.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, мала у власності автомобіль - ВАЗ 2101 білого кольору, який в 2015 році продала ОСОБА_5 з того часу зазначений автомобіль постійно перебуває у його користуванні.

Також в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту були допитані наступні свідки:

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що раніше він працював дільничим інспектором міліції по території села Підгірне. Має родинні стосунки з ОСОБА_3, на даний час ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить йому на праві власності. ОСОБА_5 знає у зв’язку з його минулим, оскільки він раніше був судимий за завдання тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого. Після подій, які сталися біля магазину, він їздив до ОСОБА_5 за місцем проживання в с.Гладке з метою спілкування з приводу примирення між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 і компенсацією завданої шкоди. Від ОСОБА_3 йому відомо про його конфлікт зі ОСОБА_5. Також пояснив, що не пропонував ОСОБА_5 дати неправдиві показання по справі.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що 01 вересня 2017 року за домовленістю з ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля, він приїхав на автовокзал м.Василівка, де його зустрів ОСОБА_3. Після цього, він разом з ОСОБА_3 подивилися автомобіль Жигули красного кольору, який він придбав у ОСОБА_3. Потім ОСОБА_3 запропонував поїхати відпочити на природі відзначити його день народження. Разом з ОСОБА_3 вони приїхали на ставок. Через деякий час на ставок приїхала компанія приблизно 6 чоловіків на автомобілях ОСОБА_25 і Форд, які підійшли до них і почали пред’являти претензії до ОСОБА_3, ламати вудки і погрожувати, після чого вони з ОСОБА_3 вимушені були поїхати з місця відпочинку. По дорозі ОСОБА_3 назвав одного з чоловіків як ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він працює на СТО ремонтником, де познайомився з ОСОБА_3. 10 жовтня 2017 року на прохання ОСОБА_3 він приїхав до м. Василівка на маршрутному таксі, де його зустрів ОСОБА_3, який повіз його за місцем проживання, де він ремонтував автомобіль Хонда. Близько 23-30 годин він закінчив ремонт автомобіля, після чого ОСОБА_3 повіз його додому до м. Запоріжжя. В той момент коли вони виїхали з двору, ОСОБА_3 на телефон зателефонував чоловік на ім’я Міша і запропонував поговорити. Після цього на автомобілі Черняського вони виїхали з м.Василівка в бік м.Мелітополя, де на трасі зупинилися і зайшли в кафе. До кафе під’їхала ОСОБА_25 чорного кольору, з якої вийшли два чоловіка, які підійшли до ОСОБА_3 і почали пред’являти йому претензії з приводу якогось господарства. Він втрутився і запропонував їхати до Запоріжжя. Після чого чоловік на ім’я Міша сказав, що розмова не закінчена, після чого вони поїхали. Крім того, влітку 2017 року він приїжджав з приятелем ОСОБА_27 ремонтувати автомобіль і разом з ОСОБА_3 їздили на ставок, де чоловік на ім’я Міша чіплявся до ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що разом зі своїм чоловіком в жовтні 2017 року приблизно в середині дня їхали до м. Токмак. Запізнилися на маршрутне таксі, після чого з м. Василівка пішли по трасі в бік м.Токмак. Біля ДАІ на автомобілі Жигулі синього кольору біля них зупинився чоловік похилого віку, який повідомив, що їде в бік м. Токмак і погодився їх підвезти. По дорозі автомобіль повернув на село Підгірне, де вона попросила водія зупинити автомобіль біля магазину «Продукти». ОСОБА_14 разом з чоловіком вийшли з автомобілю купити води. Біля магазину стояла ОСОБА_25 чорного кольору і ще один автомобіль сріблястого кольору. Спочатку напроти магазину боком стояла ОСОБА_25 чорного кольору, позаду за автомобілем ОСОБА_25 стояв автомобіль сірого кольору, позаду якої зупинився автомобіль на якому вони приїхали. В цей час вона побачила, що з магазину випав чоловік і покотився до автомобіля, після чого чоловік

намагався піднятися, в цей же час інший чоловік більш щільної статури вийшов з магазину і вдарив першого в грудну клітку, розмахуючи при цьому пістолетом, виражався нецензурною лайкою, потім побачив їх і погрожував на їх адресу що всіх постріляє. Пояснила, що впізнає в ОСОБА_3 чоловіка, який випав з магазину. Ніяких пострілів в іі присутності ніхто не здійснював. Біля магазину стояли ще три парня, біля магазину якась дівчина чи то красила, чи то мила двері магазину. Після цього вона разом з чоловіком швидко пішли до автомобілю, обертаючись назад бачила, що чоловік з пістолетом продовжував наносити тілесні ушкодження ОСОБА_3, який знаходився на землі біля автомобіля. Після цього чоловік на автомобілі довіз їх до села Широке, після чого висадив їх і вони пішли на трасу, де зупинили маршрутне таксі, на якому доїхали до м. Токмак. В травні 2018 року її чоловік зустрів знайомого, який розповів, що його знайомий попав в ситуацію в с.Підгірне і його будуть судити, потім з`ясувалося, що вона та її чоловік були очевидцем події, тому вони погодилися на пропозицію адвоката дати свідчення по справі.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що в жовтні 2017 року він разом з дружиною їхали на попутному автомобілі Жигулі в м.Токмак через с.Підгірне, в якому дружина попросила водія зупинитися біля магазину. Їх автомобіль зупинився біля магазину за двома іншими автомобілями приблизно в 10 метрах. Спочатку напроти магазину боком стояла ОСОБА_25 чорного кольору, за автомобілем ОСОБА_25 знаходилася десятка сірого кольору, за яким зупинився автомобіль Жигулі, на якому вони приїхали. Він з дружиною вийшли з автомобіля і пішли в бік магазину. Біля магазину дівчина чи то красила, чи то мила двері магазину. Вони не встигли дійти до магазину. В цей час з магазину випав ОСОБА_3, слідом за ним вийшов чоловік, який вдарив ОСОБА_3 ногою в грудну клітку, в результаті чого останній покотився по сходинках в бік автомобіля десятка. В руках чоловіка, який бив ОСОБА_3, був невеликий темний пістолет, не такий як револьвер, без барабану. Пострілів з пістолета він не здійснював. Біля магазину стояла компанія молодих людей. Після цього на тому ж автомобілі Жигулі вони поїхали далі в м. Токмак. В травні 2018 року він зустрів свого приятеля Євгена, якого він давно не бачив і який проживає в м. Дніпрорудне, який в розмові повідомив, що його приятеля будуть судити, і з`ясувалося, що він разом з дружиною були очевидцем події.

В судовому засіданні з метою уточнення показань свідків ОСОБА_28 і ОСОБА_29 було надано для огляду схему до протоколу огляду місця події від 19.10.2017 року з відображенням місцезнаходження автомобілів ОСОБА_25 і ВАЗ, після чого свідки ОСОБА_28 і ОСОБА_29 наполягали на іншому ніж зазначено в протоколі порядку розташування автомобілів на місці події біля магазину, зазначивши, що першим стояв автомобіль ОСОБА_25 чорного кольору, позаду нього автомобіль десятка сірого кольору, а за ним зупинився їх автомобіль Жигулі.

Стороною обвинувачення в якості доказів винуватості ОСОБА_3 суду надані такі докази, оголошені і досліджені в судовому засіданні:

Відповідно до протоколу заяви про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 жовтня 2017 року потерпілого ОСОБА_5 (т.1 а.с.180), 19 жовтня 2017 року близько 14-50 годин чоловік на прізвисько «Диня», мешканець с.Підгірне Василівського району, знаходячись поблизу продуктового магазину в с. Підгірне на вул. Чкалова з невстановлених мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння здійснив постріл з невстановленої зброї в область спини ОСОБА_5, чим завдав останньому тілесні ушкодження.

Згідно протоколу огляду місця події від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.182-190) оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу магазину «Продукти» по вулиці Чкалова, 92, в селі Підгірне, де знаходяться два автомобілі: по праву сторону від входу до магазину правою стороною автомобіля до входу – автомобіль ОСОБА_25 3110, д/н НОМЕР_1,

чорного кольору, по ліву сторону від входу до магазину, по діагоналі до входу задньою стороною – автомобіль НОМЕР_2 сірого кольору. Під час огляду виявлено на асфальті на відстані 20 см від правої передньої двері автомобілю «Волга» пляму РБК неправильної форми найбільшими розмірами 1х2 см, з якої вилучено змив РБК №1, на відстані 2 м на асфальті від правої передньої двері автомобіля «Волга» виявлено групу плям РБК неправильної форми найбільшими розмірами 2х3 см, з якої вилучено змив РБК №2, на відстані 35 см від правої передньої пасажирської двері автомобілю ВАЗ на асфальті виявлено групу плям РБК найбільшими розмірами 20х15 см. З якої вилучено змиви РБК №3 та №4. Крім цього, з поверхні чохлу переднього правого пасажирського сидіння автомобілю ВАЗ вилучено змив РБК №5. Також в ході огляду в салоні автомобіля ОСОБА_25 на гумовому килимку переднього правого пасажирського місця виявлено предмет, схожий на пістолет типу револьвер з рукояткою чорного кольору, який на стволі має гравіювання «ME 38 Compact» із предметами, схожими на гільзи в барабані.

Згідно висновку експерта №2236 від 06 грудня 2017 року (т.1 а.с.191-194), в змивах ІІ-V (об’єкти №№2-5) з МП поблизу магазину «Продукти» за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, вул. Чкалова, 92, та в змивах VІ-VІІ з рук підозрюваного ОСОБА_3 (об’єкти №№6-7), встановлена наявність крові людини та виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО з ізогемаглютининами анти-А та анти-В в об’єктах №№3,4. Таким результат міг бути отриманий за рахунок крові особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В системи АВО, в тому числі крові потерпілого ОСОБА_5

Згідно протоколу огляду місця події від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.195-197), оглянуто приміщення перев’язочної кімнати хірургічного відділення Василівської ЦРЛ за адресою: м. Василівка, вул. Лікарняна, 5, де ОСОБА_5 добровільно видав сорочку фіолетового кольору із візерунками у вигляді дрібних квадратів з плямою РБК неправильної форми із отвором неправильної форми на задній частині сорочки. Під час огляду сорочку вилучено.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.198-199), в приміщенні перев’язочної кімнати хірургічного відділення Василівської ЦРЛ за адресою: м. Василівка, вул. Лікарняна, 5, постова медична сестра хірургічного відділення Василівської ЦРЛ ОСОБА_16 видала предмет, схожий на гумову кулю травматичної зброї чорного кольору круглої форми, яку було вилучено 19.10.2017 року о 15 год. 50 хв. із грудної клітини з права ззаду спини ОСОБА_5

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи №8-797 від 15 грудня 2017 року (т.1 а.с.201-206), у змиві з наданої на експертизу гумової кулі (об’єкт №1) встановлена наявність гемоглобіну крові людини і генетичні ознаки слідів крові. Генетичні ознаки слідів крові у змиві з гумової кулі (об’єкт №1) належать особі чоловічої генетичної статі та співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_5 (об’єкт №8, згідно висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України від 05.12.2017 року №8-796). Ймовірність випадкового співпадіння генетичних ознак слідів крові у змиві з гумової кулі та зразка букальних клітин ОСОБА_5 складає 4,0х10-24. Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об’єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,5х1023 осіб.

В ході огляду місця події від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.207-208) в приміщенні коридору хірургічного відділення Василівської ЦРЛ за адресою: м. Василівка, вул. Лікарняна, 5, медична сестра хірургічного відділення ОСОБА_16 видала працівникам поліції майно доставленого до відділення ОСОБА_3, а саме: чоловічу шкіряну куртку чорного кольору; чоловічу барсетку чорного кольору із особистими речами ОСОБА_3

Згідно висновку експерта №2852 від 07.12.2017 року (т.1 а.с.220-221),

непроникаюче поранення задній поверхні грудної клітки праворуч у ОСОБА_5 кваліфіковано як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), зважаючи на опис характеристик ушкодження (рана 0,5 х 0,5 см, рановий хід до 4 см) не виключається можливість того, що тілесне ушкодження виникло від дії снаряду (кулі) з обмеженою травмуючою поверхнею, яке було вилучено з дна ранового каналу (за даними медичної документації). Давність утворення ушкоджень не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5, із застосуванням відеозапису від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.222-224), та з переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу слідчого експерименту (т.1 а.с.225), вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 детально пояснив і продемонстрував на місці вчинення злочину при яких обставинах йому було завдано тілесні ушкодження ОСОБА_3 При цьому, під час проведення слідчого експерименту, а також в судовому засіданні потерпілій ОСОБА_5 наполягав і впевнено стверджував, що поранення на задній поверхні грудної клітки праворуч йому завдано саме обвинуваченим ОСОБА_3 шляхом пострілу в той момент коли він підійшов до автомобілю.

Заявою ОСОБА_30, який є власником магазину «Продукти», розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, вул. Чкалова, 92, від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.226) останній добровільно надав слідчому для огляду відеореєстратор Н294 Digital Video Recorder з приміщення магазину «Продукти» в с.Підгірне, вул. Чкалова, 92.

Протоколом огляду речей від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.227-228), в ході якого слідчим за участю потерпілого ОСОБА_5, власника магазину «Продукти» ОСОБА_30, оглянуто відеореєстратор Н294 Digital Video Recorder, на якому міститься відеозапис з приміщення магазину «Продукти» в с.Підгірне, вул. Чкалова, 92, який був під`єднаний до монітора, на якому був запущений відеозапис. Зазначений відеозапис з монітора було знято відеокамерою з картою пам’яті MicroSD HC Team 8 Gb, та який був переглянутий в судовому засіданні (т.1 а.с.230. т.2 а.с.60). З відеозапису з відеореєстратора Н294 Digital Video Recorder з приміщення магазину «Продукти» вбачається, що камерою спостереження магазину зафіксовано, що в приміщенні магазину знаходиться потерпілий ОСОБА_5, який чекає на свою чергу. В магазині також присутні жінка, яка розмовляє з продавцем, і ще один чоловік. Потім до магазину входить обвинувачений ОСОБА_3, який вітається за руку з чоловіком і уважно роздивляється потерпілого ОСОБА_5, який в цей момент відвернувся в інший бік. Коли потерпілий ОСОБА_5 повертається, він подає руку ОСОБА_3 і вітається з ним. ОСОБА_3 щось каже в бік потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_5 в свою чергу мовчить і намагається обійти позаду ОСОБА_3, який йому умисно заважає пройти і продовжує розмовляти зі ОСОБА_5 Потім до магазину входить ще одна жінка, ОСОБА_5 з нею вітається і проходить в інший бік магазину, де роздивляється товари в магазині. В цей же час ОСОБА_3 продовжує звертатися до ОСОБА_5, а ОСОБА_5 ігнорує його і розмовляє з жінкою, яка увійшла. ОСОБА_3 виходить з магазину. Через 40 секунд ОСОБА_3 повертається і знов розмовляє в бік ОСОБА_5, а той в свою чергу не звертає уваги на ОСОБА_3 Потім ОСОБА_5 підходить до продавця, робить заказ і розраховується. В цей час до магазину заходить водій таксі ОСОБА_6, з яким ОСОБА_5 також вітається за руку, після чого виходить з магазину. За ОСОБА_5 одразу один за одним з магазину виходять: першим ОСОБА_3, другий – ОСОБА_6.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7, із застосуванням відеозапису від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.231-233), та з переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу слідчого експерименту

(т.1 а.с.234), вбачається, що свідок ОСОБА_7 пояснила і продемонструвала на місці події, що вона красила вхідні зовнішні двері магазину в той момент коли ОСОБА_5 вийшов з магазину і пішов до автомобіля, та почувши постріл, побачила в руках у ОСОБА_3, який стояв на крильці магазину, пістолет, направлений в бік потерпілого ОСОБА_5, а у ОСОБА_5 кров на сорочці.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6, із застосуванням відеозапису від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.235-237), та з переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу слідчого експерименту (т.1 а.с.234), вбачається, що свідок ОСОБА_6 пояснив і продемонстрував на місці події, що він зайшов до магазину «Продукти», куди до цього зайшов ОСОБА_3, і де також знаходився потерпілий ОСОБА_5, потім ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вийшли з магазину і він почув шум і вийшов на вулицю, де побачив як ОСОБА_3 знаходиться на землі, а ОСОБА_5 відбирає у нього пістолет, який потім переніс до свого автомобілю.

Постановою про долучення до кримінального провадження речовими доказами від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.239-240) визнані речовими доказами вилучені під час огляду місця події від 19.10.2017 року майно, а саме: змиви РБК №1-5, 3 сліди пальців рук, сліди з поверхонь дверей автомобіля ВАЗ 21103, предмета схожого на пістолет типу револьвер з рукояткою чорного кольору з гравіюванням «МЕ-38 Compact», з предметами схожими на гільзи в барабані.

Постановою про долучення до кримінального провадження речовими доказами від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.242) визнана речовим доказом вилучена під час огляду місця події від 19.10.2017 року сорочка фіолетового кольору із візерунками у вигляді дрібних квадратів, з пошкодженням і слідами речовини бурого кольору на задній її частині.

Постановою про долучення до кримінального провадження речовими доказами від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.243) визнані речовим доказом вилучені під час огляду місця події від 19.10.2017 року сорочка чорного кольору, джинси чорного кольору, які були одягнені на ОСОБА_3, змиви з лівої долоні та правої долоні ОСОБА_3

Постановою про долучення до кримінального провадження речовими доказами від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.245) визнана речовим доказом вилучена під час огляду місця події від 19.10.2017 року гумова куля травматичної зброї чорного кольору круглої форми.

Постановою про долучення до кримінального провадження речовими доказами від 19 жовтня 2017 року (т.1 а.с.247-248) визнані речовим доказом вилучені під час огляду місця події від 19.10.2017 року чоловіча шкіряна куртка чорного кольору та чоловіча барсетка чорного кольору із особистими речами ОСОБА_3

Згідно довідки головного лікаря КУ «Василівська ЦРЛ» ВРР ЗО ОСОБА_31 від 20.10.2017 року, наданої на запит слідчого, за результатами аналізу від 20 жовтня 2017 року в крові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено алкоголь.

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19 жовтня 2017 року (т.2 а.с.10-13) ОСОБА_3 затриманий у приміщенні хірургічного відділення Василівської ЦРЛ о 22 годині 20 хвилин 19 жовтня 2017 року. В ході затримання у ОСОБА_3 вилучені сорочка чорного кольору, джинси чорного кольору, у які він був обтягнений, змиви з лівої долоні та правої долоні ОСОБА_3, дактилоскопічна карта.

Згідно висновку експерта №126 від 17 січня 2018 року (т.2 а.с.153-155), до якої стороні захисту надано доступ згідно протоколу від 25.04.2018 року, проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_3, під час якої у ОСОБА_3 виявлений закритий перелам кісток носу без сміщення уламків, яке відноситься до категорії легких

тілесних ушкоджень, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я менш ніж 21 добу; синці в області лівого ока, на спині, лівому ліктьовому суглобі, рани на обличчі кваліфікуються як кожне окремо так і в сукупності як легкі тілесні ушкодження. Вище описані пошкодження могли утворитися в результаті не однократної ударно травматичної дії тупого предмета (предметів), до яких можуть бути віднесені кулаки, взуті ноги тощо. В мотивувальній частині експертом зазначені обставини отримання тілесних ушкоджень зі слів ОСОБА_3 а саме: 19.10.2017 року в післяобідній час в с.Підгірне я заходив до магазину, назустріч мені йшов чоловік приблизно 45-50 років, він штовхнув мене своїм плечем в ліве плече, а потім наніс мені 3 удари в челюсть зліва і в область обличчя зліва. Я впав і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, мені був нанесений ще один удар в область грудної клітини ногою, при цьому я знаходився на підлозі. Потім я прийшов до тями коли вже сидів в автомобілі.

Згідно висновку експерта №8-796 від 05 грудня 2017 року (т.3 а.с.212-219), на наданих для дослідження пістолеті з маркуванням «МЕ-38 Compact» (об’єкти №1-8), двох патронах (об’єкт №6) та двох стріляних гільзах (об’єкт №7) встановлена наявність клітин з ядрами. Генетичні ознаки клітин з ядрами в змивах з курка та спускового гачка (об’єкт №1), з барабана (об’єкт №2), з пістолетної рукоятки (об’єкт №3), зі спускової скоби (об’єкт №4), зі ствола та кнопки від’єднання барабана пістолета (об’єкт №5, з поверхонь двох патронів (об’єкт №6) та двох стріляних гільз (об’єкт №7) не встановлені у зв’язку з недостатньою кількістю ДНК.

Згідно висновку експерта №1-1441 від 14 листопада 2017 року (т.4 а.с.20-30) на поверхнях предмету, схожого на пістолет типу револьвер, двох патронів та гільз, які були вилучені 19.10.2017 року під час проведення огляду місця події за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, вул. Чкалова, 92, сліди папілярних узорів рук не виявлені.

Згідно висновку експерта №6-35 від 21 лютого 2019 року (т.4 а.с.81-89) на наданих для дослідження змивах з обох рук ОСОБА_3, сорочці чорного кольору, штанах чорного кольору та шкіряній куртці чорного кольору ОСОБА_3 органічних слідів продуктів пострілу не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження).

Мотиви суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.296 КК України.

Твердження сторони захисту про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_3 умислу на грубе порушення громадського порядку (хуліганство) суд вважає безпідставним.

Оцінюючи дії обвинуваченого ОСОБА_3, суд виходить із правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в постанові від 04 жовтня 2012 року у справі №5-17кс12, правової позиції Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі №355/1256/16к, у яких дано юридичну характеристику складу злочину хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків.

У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що норми, передбачені частиною першою статті 296 КК України хуліганство (основний склад злочину) та частиною четвертою цієї самої статті, з-поміж інших ознак, хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (кваліфікований склад злочину), визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб’єктів, які порушили встановлений ними обов’язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об`єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій,

інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема найбільше на ті з них, які посягають на здоров’я, честь та гідність людини, її майно.

Однак схожість цих діянь не завжди може бути підставою для визнання їх однаковими (рівнозначними).

Правильну кримінально-правову оцінку хуліганства та відмежування його від, зокрема, посягань проти життя і здоров’я людини, належить проводити за сукупністю ознак суспільно небезпечного діяння, які згідно із законом про кримінальну відповідальність охоплюються поняттям склад злочину і визначають діяння як злочинне та кримінально каране.

В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров’я, крім інших ознак, перебувають об’єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб’єктивної сторони злочину, як його мотив.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище обєкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Такий правовий висновок узгоджується також з положеннями п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Оцінюючи вказані вище показання обвинуваченого, потерпілого та свідків на предмет їх належності, допустимості, достовірності і взаємозв’язку, суд виходить з наступного.

Показання потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7, яка була

очевидцем події злочину, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13, які були на місці події безпосередньо після події злочину, повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий логічний послідовний характер, тому об'єктивних підстав недовіряти їм немає, крім того підтверджуються іншими вищенаведеними доказами: даними проколів слідчих дій – протоколів огляду місця події, слідчих експериментів на участю потерпілого і свідків, висновків експертів.

У суду немає підстав вважати, що будь-яка інша особа, ніж обвинувачений ОСОБА_3 здійснив постріли із гладкоствольного револьвера моделі «МЕ-38 Compact» в потерпілого ОСОБА_5 та спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді одного непроникаючого поранення задньої поверхні грудної клітки праворуч.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_28 і ОСОБА_29, суд після їх ретельного аналізу, оцінює їх критично з тих підстав, що зазначені свідки були заявлені стороною захисту в ході судового розгляду, незважаючи на те, що вони, за їх твердженням, є безпосередніми свідками події злочину, не залишилися на місці події і не були встановлені під час досудового розслідування; жоден з інших допрошених судом свідків, які були на місці події, не вказував про наявність на місці події зазначених свідків; і найголовніше - показання зазначених свідків суперечать зібраним у справі доказам, зокрема: даним, що містяться в протоколі огляду місця події від 19 жовтня 2017 року в частині взаємного розташування транспортних засобів біля магазину; показанням потерпілого ОСОБА_5 і показанням свідка ОСОБА_7, які пояснили, що саме ОСОБА_3 здійснив постріл з пістолету в бік потерпілого; показанням свідка ОСОБА_6, який пояснював про відсутність будь-яких свідків на місці події в той момент коли він вийшов з магазину після пострілу; висновкам експертиз щодо наявності у потерпілого тілесних ушкоджень у вигляді поранення задньої поверхні грудної клітки. Показання свідків ОСОБА_28 і ОСОБА_29 жодним чином не пояснюють наявність у потерпілого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень і механізм їх виникнення. Відтак, суд приходить до висновку, що свідки ОСОБА_28 і ОСОБА_29 своїми показаннями, які суперечать фактичним обставинам справи та показанням допитаних в судовому засіданні потерпілого і свідків, намагались ввести суд в оману, з метою в будь-який спосіб допомогти обвинуваченому ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

З огляду на критерії належності доказів, визначені ст.85 КПК України, долучені за клопотанням сторони захисту і досліджені в судовому засіданні висновки експертиз, а саме:

- висновок експерта №8-796 від 05 грудня 2017 року, за яким на пістолеті з маркуванням «МЕ-38 Compact», двох патронах та двох стріляних гільзах встановлені наявність клітин з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлені у зв’язку з недостатньою кількістю ДНК;

- висновок експерта №1-1441 від 14 листопада 2017 року, за яким на поверхнях револьвера, двох патронів та гільз, слідів папілярних узорів рук не виявлено;

- висновок експерта №6-35 від 21 лютого 2019 року, за яким на змивах з обох рук ОСОБА_3, сорочці, штанах та шкіряній куртці ОСОБА_3, органічних слідів продуктів пострілу не виявлено, суд вважає такими, що не містять даних про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, проте не спростовують інших досліджених судом доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину за ч.4 ст.296 КК України.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_3, який в судовому засіданні категорично заперечував факт грубого порушення ним громадського порядку і вчинення пострілу із вогнепальної зброї в потерпілого ОСОБА_5, наполягав на тому, що не причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, а також наполягав на тому, що це потерпілий ОСОБА_5 наносив йому тілесні

ушкодження, оскільки вказані показання обвинуваченого не узгоджуються з показаннями потерпілого та свідків, спростовуються ними та всіма іншими матеріалами справи, що були предметом дослідження в судовому розгляді, а тому показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд оцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Аналізуючи показання обвинуваченого та доводи захисника щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_3, суд приймає до уваги, що відповідно до встановлених обставин неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_3 були скоєні у громадському місці, куди ОСОБА_3 прийшов в стані алкогольного сп’яніння, маючи при собі вогнепальну зброю, були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, та супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у нехтуванні існуючими правилами поведінки у суспільстві, неповагою до особи, нехтування її правом на здоров’я та особисту недоторканість, супроводжувались активними діями, спрямованими на умисне спричинення потерпілому тілесних ушкоджень без будь-яких очевидних причин, в присутності свідка, при тому, що поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому жодним чином не була поведінка потерпілого. При цьому, судом не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 і потерпілий ОСОБА_5 були особисто знайомі до події злочину та перебували у неприязних відносинах між собою.

Всі ці обставини переконливо свідчать про правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 саме як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганство), що супроводжувалося особливою зухвалістю, а тому відсутні підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого із сфери злочинів проти громадського порядку і моральності у сферу злочинів проти життя і здоров’я особи.

Доводи сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого ознак хуліганства з тих підстав, що між ним та потерпілим ОСОБА_5 на той момент існували неприязні відносини, суд вважає безпідставними, оскільки це спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що ніяких стосунків до 19 жовтня 2017 року з ОСОБА_3 у нього не було і він знає його лише як колишнього жителя ІНФОРМАЦІЯ_10 під прізвиськом «Диня», вказані обставини підтверджуються із запису з камери відеоспостереження магазину, на якому видно, що потерпілий ОСОБА_5 вітається з ОСОБА_3 за руку коли останній входить до магазину; показаннями свідка ОСОБА_7, яка показала, що після виходу з магазину ОСОБА_5 і ОСОБА_3 останній без будь-яких очевидних причин чіплявся до потерпілого, а потім вистрелив в його бік з пістолета; показаннями свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що в той час коли ОСОБА_5 і ОСОБА_3 знаходилися в приміщенні магазину поведінки, яка б свідчила про наявність неприязних відносин між ними, вона не помітила. Показаннями допрошених в судовому засіданні свідків захисту жодним чином не доведено наявність між потерпілим і обвинуваченим неприязних відносин. Так, свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що про зі слів ОСОБА_3 йому відомо про наявність конфлікту із ОСОБА_5; свідок ОСОБА_25 надав показання про конфлікт між ОСОБА_3 і невідомими особами, який відбувався на ставку, свідком якого він був, при цьому показав, що зі слів ОСОБА_3 один з чоловіків, які приймали участь у конфлікті є ОСОБА_5. Зазначені показання свідків захисту не можуть прийматися до уваги судом і не доводять наявність неприязних відносин між потерпілим і обвинуваченим, оскільки за змістом ст.97 КПК України є показаннями з чужих слів, а тому як докази є недопустимими. Свідок захисту ОСОБА_26 суду пояснив, що він був свідком зустрічі ОСОБА_3 з чоловіком на ім’я Міша, який приїхав на зустріч в кафе на автомобілі ОСОБА_25 чорного кольору, в ході якої вони з`ясовували стосунки, проте зазначені свідчення суд оцінює критично і не приймає до уваги як такі, що не містіть

інформації про предмет доказування, оскільки з їх змісту неможливо зробити висновок про наявність неприязних стосунків між обвинуваченим і потерпілим, а крім того, вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_5

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» вогнепальною зброєю вважаються будь-які пристрої заводського чи кустарного виробництва, призначені для ураження живої цілі за допомогою снаряда (кулі, дробу тощо), що приводиться в рух за рахунок енергії порохових газів чи інших спеціальних горючих сумішей, - усі види бойової та іншої стрілецької зброї військового зразка, спортивні малокаліберні пістолети, гвинтівки, самопали, пристосовані для стрільби пороховими зарядами газові пістолети, нарізна мисливська зброя, а також перероблена зброя (пристосована для стрільби кулями іншого калібру), в тому числі обрізи з гладкоствольної мисливської зброї.

Відповідно до п.11 зазначеної постанови, в икористання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч.4 ст.296 КК не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив хуліганські дії з використанням гладкоствольного револьвера моделі «МЕ-38 Compact», чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого поранення задньої грудної клітки праворуч, зазначене є підставою для кваліфікації його дій за ч.4 ст.296 КК України.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Суд визнає показання потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, дані, які містяться в протоколах огляду місця події від 19 жовтня 2017 року та додатках до них, протоколах проведення слідчих експериментів з потерпілим, свідками, та додатки до них, наведені вище висновки експертів, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, яке супроводжувалось порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалось особливою зухвалістю.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року та в п.150 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, в яких зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході

судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, суд з урахуванням вимог ст.94 КПК України, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи вимоги ст.22 КПК України, щодо змагальності сторін, вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази «поза розумним сумнівом» підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганстві), що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Мотиви суду для виправдання обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України.

Згідно визначення ч.1 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність наступає за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Згідно з п.8.2. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 року №622 , в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ №749 від 07.08.2013 року, вогнепальна зброя визначена як зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.

Згідно п.8.12. Інструкції, до пристроїв належать такі пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно не придатні для стрільби бойовими патронами. При цьому їхня конструкція має забезпечувати неможливість взаємозаміни основних частин бойової і спортивної вогнепальної зброї, унеможливлює здійснення пострілів в автоматичному режимі чергами.

Разом з тим, згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» №3 від 26.04.2002 року, судам слід мати на увазі, що основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

Згідно п.4 зазначеної постанови, відповідно до названої Інструкції та інших нормативних актів до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні

засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета злочинів, відповідальність за які настає за статтями 262, 263 КК.

Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_3 інкримінується те, що він діючи з прямим умислом направленим на незаконне поводження з вогнепальною зброєю, незаконно придбав гладкоствольний револьвер моделі «МЕ-38 Compact» заводський номер видалений, калібру .35Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, який є короткоствольною вогнепальною зброєю, яку після цього незаконно зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу до моменту його вилучення 19.10.2017 року.

Згідно висновку судової балістичної експертизи №2-690 від 28 листопада 2017 року Запорізького НДЕКЦ МВС України (т.1 а.с.209), наданий на дослідження револьвер є короткоствольною вогнепальною зброєю – гладкоствольним револьвером моделі «МЕ-38 Compact», калібру .35Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, споряджених: дрібним свинцевим дробом, гумовими чи аналогічними за своїми можливостями метальними снарядами. Змін в конструкції револьвера не виявлено, конструкція револьвера не дозволяє робити постріли штатними патронами до бойової зброї (з твердим снарядом) без внесення змін у конструкцію патронів або револьвера. Наданий на дослідження револьвер виготовлений промисловим способом без слідів переробки.

Допрошений в судовому засіданні експерт Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_32 суду пояснив, що наданий для дослідження револьвер моделі «МЕ-38 Compact», заводський номер видалений, калібру .35Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, володіє всіма ознаками вогнепальної зброї, а саме: він має конструктивний ствол, який дозволяє проталкувати снаряд; камеру барабану, запалювальний механізм, ударно-спусковий механізм, конструктивні патрони під патрон, який не дозволений для розповсюдження і використання в Україні – дробовий патрон .35GREN. Пістолет призначений для стрільби як газовими так і дробовими патронами. 2 гільзи надані для дослідження є частинами патронів: травматичного патрону калібру 9ммR/.380 і дробового патрону калібру .35GREN. Зазначені гільзи стріляні з наданого на дослідження револьверу «МЕ-38 Compact».

Під час додаткового допиту експерт ОСОБА_32 підтвердив, що досліджений револьвер моделі «МЕ-38 Compact», калібру 35.Gr/.380/9MMR, виробництва Німеччини, є гладкоствольною вогнепальною зброєю, який відповідно до ОСОБА_27 встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби, призначений для відстрілу патронів несмертельної дії, споряджених дрібним свинцевим дробом, гумовими чи аналогічними за своїми можливостями метальними снарядами. Крім того, вказав, що вказаний пістолет не може стріляти бойовими патронами без внесення змін в цей пістолет, проте таких змін в конструкції револьвера не виявлено.

В ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту Запорізьким відділенням Дніпропетровського НДІСЕ за ухвалою суду була проведена повторна судова балістична експертиза №525-18 від 25 вересня 2018 року (т.3 а.с.186-196), за висновками якої револьвер з маркуванням «МЕ-38 Compact» б/н, наданий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, який зберігався в камері зберігання зброї та боєприпасів згідно квитанції №010927 від 04.12.2017 року, є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю – гладкоствольним револьвером, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, які не спричиняють летального наслідку. Наданий револьвер відноситься до шротових револьверів «МЕ-38 Compact» калібру 9 мм, виготовлених промисловим способом (Німеччина), і не класифікується виробником як суто газова зброя. Згідно чинного законодавства України, галузевих стандартів та методик наданий примірник зброї класифікується як короткоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя – гладкоствольний шротовий револьвер, обіг яких на території

України заборонений. Наданий револьвер не відноситься до бойової, спортивної чи мисливської зброї. Револьвер призначений для стрільби патронами несмертельної дії, які не спричиняють летального наслідку: револьверними патронами калібру .35GREN, споряджених шротовим зарядом; гумовими револьверними патронами калібру .35R; револьверними патронами калібру .35R, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми можливостями метальними снарядами; шумовими та газовими револьверними патронами калібру 9mmR; револьверними патронами калібру 9mmR, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми можливостями метальними снарядами (Терен-3Р, ПНД-9Р, АЕ-9Р). Конструкція револьвера не дозволяє робити постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін у конструкцію патронів або револьвера. Ураження цілей наданим револьвером здійснюється снарядами (шротом, еластичними кулями, речовиною сльозоточивої та дратівливої дії ), що одержують направлених рух у стволі силою тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального снаряду (порохового заряду патрона).

Допрошений в судовому засіданні експерт Запорізького відділення Дніпропетровського НДІСЕ ОСОБА_33 суду пояснив, що наданий на дослідження револьвер «МЕ-38 Compact» згідно чинного законодавства України, галузевих стандартів та методик класифікується як короткоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя – гладкоствольний шротовий револьвер, обіг яких на території України заборонений, він не відноситься до бойової, спортивної чи мисливської зброї і призначений для стрільби патронами несмертельної дії, які не спричиняють летального наслідку. Зміни, які б дозволяли виконувати постріли бойовими патронами, в конструкцію револьвера не вносилися. Револьвер моделі «МЕ-38 Compact» по методиці класифікується як вогнепальна зброя, проте вона не має достатньої кінетичної енергії для дії на ураження, а тому не є предметом злочину, передбаченого ст.263 КК.

Таким чином, враховуючи вищезазначені висновки судових балістичних експертиз, показання експертів допитаних в судовому засіданні, вилучений у ОСОБА_3 гладкоствольний револьвер моделі «МЕ-38 Compact» за своїми конструктивними властивостями хоча і відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї як встановлено висновками експертиз, проте згідно цих же висновків є пристроєм, призначеним для стрільби револьверними патронами, спорядженими шротовим зарядом; гумовими револьверними патронами; револьверними патронами, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми можливостями метальними снарядами; шумовими та газовими револьверними патронами, тобто снарядами несмертельної дії, які не спричиняють летального наслідку, а тому відповідно до положень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» №3 від 26.04.2002 року, не може бути віднесений до предмета злочину, відповідальність за який настає за статтею 263 КК України.

Враховуючи, що вказаний гладкоствольний револьвер моделі «МЕ-38 Compact» не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в діях ОСОБА_3 відсутня об’єктивна та суб’єктивна сторона інкримінованого йому кримінального правопорушення, а отже відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

V. Висновки суду щодо заявленого цивільного позову.

Потерпілим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.128 КПК України заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь матеріальної шкоди в сумі 3205,30 грн. і моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. (т.1 а.с.18-21). Позов обґрунтований тим, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_5 отримав легке тілесне ушкодження у виді проникаючого

поранення грудної клітки ззаду з правої сторони, перебував на лікуванні Василівській ЦРЛ з 19.10.2017 року по 03 листопада 2017 року, у зв’язку з необхідністю проводити щоденні перев`язки вимушений був нести витрати на придбання лікарських препаратів та заправку особистого транспорту на поїздки до лікарні за загальну суму 3205,30 грн.

Під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_5 та його представник – адвокат ОСОБА_34 позов підтримали з викладених в ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги потерпілого не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ст.1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження матеріальної шкоди потерпілим до позову долучено копія медичної карти амбулаторного хворого, рецепти, квитки на проїзд в автобусі на суму 101 грн., чеки на придбання бензину на суму 2413,36 грн. та ліків на суму 90,27 грн. Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити розмір матеріальної шкоди в межах сум, які доведені в судовому засіданні, в загальному розмірі 2604,63 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. обґрунтований тим, що йому злочинними діями обвинуваченого були спричинені тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, він пережив фізичну біль та страждання, його звичайний спосіб життя був порушений, також було підірвано довіру до людей.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають

істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під час судового розгляду було встановлено, що в результаті вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину потерпілий ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітки ззаду з правої сторони.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує ступінь фізичних та психічних страждань потерпілого, характер отриманих ним тілесних ушкоджень, глибину та тривалість моральних страждань, пов'язаних з отриманою в наслідок вчинення обвинуваченим травмою, необхідність з боку потерпілого приймати додаткові заходи для нормалізації свого життя. Виходячи з засад розумності, справедливості і виваженості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково на суму 7 000 грн., що на думку суду відповідає характеру та глибині перенесених ним душевних страждань.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

До позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_34 додано угоду про надання послуг захисника та надання правової допомоги від 27 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_34, розрахунок суми судових витрат від 16.01.2018 року, ордер на надання правової допомоги серії ЗП №051715 від 16.01.2018 року, квитанцію до приходного касового ордеру б/н від 16.01.2018, згідно якої ОСОБА_5 сплатив адвокату ОСОБА_34 4500 грн. за надання правової допомоги за договором від 27.10.2017 року, квитанцію до приходного касового ордеру б/н від 27.10.2017, згідно якої ОСОБА_5 сплатив адвокату ОСОБА_34 2100 грн. за надання правової допомоги за договором від 27.10.2017 року (т.1 а.с. 22, 32-35). Клопотань про зменшення витрат на правову допомогу цивільним відповідачем не заявлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування понесених потерпілим ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6600 грн. є підставою для їх відшкодування з відповідача ОСОБА_3 .

VI. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, мотиви суду щодо призначення покарання.

Виходячи з приписів ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_3 злочини, передбачений ч.4 ст.296 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку (т.1 а.с.79, 82-84,87-88, 90-105, 106), на диспансерному обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває (т.2 а.с.16), на військовому обліку не перебував і не перебуває (т.2 а.с.17), не працює,

одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.1 а.с.124-125).

За місцем попереднього проживання Підгірненською сільською радою Василівського району Запорізької області ОСОБА_3 охарактеризований як особа, яка зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживав спиртні напої, проживав без реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, конфліктував з мешканцями села (т.1 а.с.66, 85).

За місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: м. Василівка, вул. Тополина, 78а, квартальною охарактеризований з позитивної сторони (т.1 а.с.123). Згідно довідки директора ФОК «Таврія» від 03.02.2019 року (т.4 а.с.102) ОСОБА_3 з 2014 по 2017 роки приймав активну участь ремонті фізкультурно-оздоровчого комплексу «Таврія» та організації спортивних заходів і громадської діяльності.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, передбаченими ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Суд також приймає до уваги висновки, викладені в досудовій доповіді Василівського районного відділу уповноваженого органу з питань пробації стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 (т.1 а.с.158-160), згідно якого беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, а застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового контролю в умовах ізоляції.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги висновок органу пробації про дуже високий рівень ризику вчинення повторного правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_5, який наполягає на суворій мірі покарання, загальних засад призначення покарання, зокрема, законності його призначення, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій інкримінованої йому статті.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину,

особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням наведеного, зокрема обставини, що характеризують особу обвинуваченого, наявність у нього судимостей, схильність обвинуваченого до вчинення злочинів проти громадського порядку і власності громадян, того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що звільнення ОСОБА_3 від покарання із застосуванням іспитового строку в порядку ст.75 КК України, не призведе до позитивних змін в його особистості і не створить у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки таке покарання не матиме належного та відповідного виховного впливу на обвинуваченого та не сприятиме його виправленню, оскільки після неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочину проти громадського порядку, він знову вчинив злочин, який є предметом даного судового розгляду, тому підстав для застосування статті 75 КК України при призначенні ОСОБА_3 покарання суд не вбачає.

На думку суду, призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк забезпечить виконання завдань кримінального судочинства, встановлених ст.2 КПК України.

VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Прокурор в судовому розгляді просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід із застави на взяття під варту із зали суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час розгляду кримінальної справи знаходився під вартою з моменту затримання з 19 жовтня 2017 року по 16 січня 2018 року, та з 24 січня 2018 року по 26 березня 2019 року. Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28 квітня 2019 року включно, із правом внесення застави в розмірі 57630 грн. У зв’язку з внесенням застави в сумі 57630 грн. обвинуваченому ОСОБА_3 26 березня 2019 року змінено запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави, з покладанням додаткових обов’язків, передбачених п.2 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі Василівського району без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілим і свідками обвинувачення. ОСОБА_3 з часу зміни запобіжного заходу не порушував запобіжного заходу у

вигляді застави, виконував обов'язки, покладені на нього ухвалою суду.

У зв'язку із наведеним суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили у виді застави в сумі 57630 грн., а підстав для зміни запобіжного заходу на взяття під варту не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід відраховувати з моменту затримання у зв'язку із зверненням вироку до виконання, та зарахувати у строк відбування покарання строк перебування його під вартою з 19 жовтня 2017 року по 16 січня 2018 року - 90 днів, з 24 січня 2018 року по 26 березня 2019 року – 426 днів, відповідно до вимог ст.72 КК України, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України, а саме: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використаним, підлягає знищенню, речові докази, що не містять слідів злочину і належать обвинуваченому, підлягають поверненню останньому; а револьвер моделі «МЕ 38 Compact», 1 стріляна гільза дробового револьверного патрону, 2 патрони, які знаходяться в камері зберігання зброї та боєприпасів інспектору з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_35 необхідно залишити в Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області для вирішення питання щодо повернення за належністю із дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У зв’язку з виправданням ОСОБА_3 витрати на проведення судової експертизи №2-690 від 28.11.2017 року в сумі 2368,32 грн. стягненню з обвинуваченого не підлягають.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.216-219) застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

До набрання вироком законної сили залишити незмінним обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, з покладанням обов’язків, передбачених п.2 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі Василівського району без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілим і свідками обвинувачення.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3

Миколайовича вираховувати з моменту затримання у порядку звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 строк перебування його під вартою з 19 жовтня 2017 року по 16 січня 2018 року - 90 днів, з 24 січня 2018 року по 26 березня 2019 року – 426 днів, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с.216-219) - скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 (т.1 а.с.18-21) – задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 2413,36 грн., моральну шкоду в сумі 7000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 6600 грн., а всього стягнути: 16 013 (шістнадцять тисяч тринадцять) гривень 36 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- змиви речовини бурого кольору №1-5; 3 сліди пальців рук, сліди №1,2,3 з поверхні пасажирських дверей автомобілю НОМЕР_2, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.239-240, 241); змиви з лівої і правої долонь рук ОСОБА_3, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.243, 244); сорочку ОСОБА_5 фіолетового кольору із візерунками у вигляді дрібних квадратів, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.242); предмет, схожий на гумову кулю травматичної зброї чорного кольору, круглої форми, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.245. 246) - знищити;

- револьвер моделі «МЕ 38 Compact», заводський номер видалений, 9ммк/.380, 1 стріляна гільза дробового револьверного патрону калібру .35GREN, 2 патрони, які знаходяться в камері зберігання зброї та боєприпасів інспектору з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_35 (т.2 а.с.4-5, 6), - залишити в Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області для вирішення питання щодо повернення за належністю із дотриманням вимог чинного законодавства;

- чоловічу шкіряну куртку чорного кольору ОСОБА_3, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.243, 244); чоловічу барсетку чорного кольору «Cautlor» із її вмістом, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.247-248); сорочку чорного кольору, джинси чорного кольору ОСОБА_3, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.243, 244); обкладинку від посвідчення; дві булавки; паспорт на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6; кулькову ручку на 4 кольори; банкноту 100 (сто) доларів США із написом LA 40481234 A; посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6; банкноту 5 (п”ять) доларів США із написом В 82628028 Е; банкноту 1 (один) долар США із написом В 67480285 U; шість банкнот номіналом по 200 (двісті) гривень серії СЕ 1208295, СЛ 1466020, КА 6302090, СЕ 1208296, ЕЕ 1165859, ЗЄ 6104666; чотири банкноти номіналом по 100 (сто) гривень серії МЕ 3509478, МЕ 0488626, МГ 6178486, АИ 8116764, дві банкноти номіналом по 2 (дві) гривні серії РА 7094806, СЄ 5674395; перепустку «Федерація Футболу»; три банківські картки: 4149 4996 4786 2950; 51687572 9642 4247; 5168 7553 7264 5412; дві дисконтні карти «Parallel.ua»; одну дисконтну карту «ZOG»; одну дисконтну карту «Shell»; одну дисконтну карту «Прайд»; банківську карту «Альфа Банк»

4466 7011 0924 6963, які передані на зберігання адвокату ОСОБА_2 (т.2 а.с.3 – передати володільцю майна ОСОБА_3

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з дня вручення копії вироку.

Суддя Василівського районного суду С.О Нікандрова