Ухвала суду № 81393289, 11.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11944/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Березовській К.А.,

за участю: прокурора Завгороднього М.С.,

захисника Бойко Ю.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Завгороднього М.С., про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2019 року до провадження слідчого судді Матійчук Г.О. надійшло клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Завгороднього М.С., про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018100000001087, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2018 року за підозрою громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2016 року громадянина України ОСОБА_2, призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Білоцерківського відділу поліції ГУНПУ в Київській області. Працюючи на посаді дільничного офіцера поліції Білоцерківського відділу поліції ГУ НПУ у Київській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції, будучи службовою особою та згідно вимог ЗУ «Про Національну поліцію» постійно здійснює функції представника влади, а також згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 8, 18, 64 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 22 ЗУ «Про запобігання корупції», у співучасті з іншими працівниками поліції, вчинив дії з вимагання від громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, неправомірної вигоди за не вжиття заходів щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за наступних обставин.

10.11.2018 року до приміщення, де проживає громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме за адресою: АДРЕСА_1, увірвалися працівники правоохоронних органів та пред'явивши службові жетони почали застосовувати насилля та залякувати останнього притягненням його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, пов'язаного із зберіганням наркотичних засобів, які вказані особи пообіцяли виявити в ОСОБА_4 в ході обшуку, у разі якщо останній не надасть їм неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США. Після цього, особи покинули приміщення останнього.

Через деякий час із ОСОБА_4 зв'язався дільничний інспектор ОСОБА_2 та повідомив, що йому відомо про вищевказаний випадок й він може допомогти останньому, для цього їм необхідно зустрітись. Так, зустрівшись із ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомив останньому, що може «улагодити» вказане питання, у разі якщо останній надасть ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США, які ОСОБА_2 наче має передати вищевказаним особам. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився, проте в подальшому повідомив ОСОБА_2, що вказана сума грошових коштів є дуже великою й він не зможу її зібрати, тому ОСОБА_2 знизив її до 4000 доларів США.

Починаючи з 13.11.2018 року ОСОБА_2 постійно телефонував ОСОБА_4 на його мобільний телефон та питав, коли ОСОБА_4 передасть йому грошові кошти у сумі 4000 доларів США, які ОСОБА_2 ніби-то має передати начальнику оперативного відділу та його підлеглим, які увірвались до приміщення де проживає ОСОБА_4 10.11.2018, в якості неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідності.

19.11.2018 року згідно попередньої домовленості, ОСОБА_4 під'їхав до Білоцерківського відділу поліції ГУ НПУ у Київській області, де його зустрів ОСОБА_2 та завів у будівлю відділу, де чекали двоє працівників поліції, які 10.11.2018 року увірвалися в дім ОСОБА_4 Вказані особи, провівши ОСОБА_4 до внутрішнього двору, почали його обшукувати. Після цього дали пакунок з цигаркою та наказали закурити, на що останній відповів, що не палить. Після цього ОСОБА_2 вивів ОСОБА_4 з приміщення та сказав, що ОСОБА_4, повинен був покласти в пакунок гроші, які вони вимагають. Проте, в ОСОБА_4 були відсутні вказані грошові кошти з собою, тому передати він їх не зміг, у відповідь на що ОСОБА_2 почав знов вимагати в останнього вказані кошти.

20.11.2018 року ОСОБА_4, згідно попередньої домовленості, знов зустрівся зі ОСОБА_2 у м. Біла Церква. В ході даної зустрічі ОСОБА_2 запитав в останнього чи приніс він вищевказані грошові кошти у сумі 4000 доларів США, проте ОСОБА_4 відповів, що грошові кошти зберігаються в його брата, якого на даний час вдома не має, після чого вказані особи розійшлись по своїх справам. Надалі, того ж дня, ввечері ОСОБА_4 телефонувала особа на ім'я ОСОБА_5, - працівник поліції, який увірвався 10.11.2018 року до житлового приміщення, де проживає ОСОБА_4 В ході телефонної розмови ОСОБА_5 почав погрожувати ОСОБА_4 тим, що завтра останній день, коли потрібно передати гроші. Погрози від вказаних осіб ОСОБА_4 також лунали й вночі.

В ході вказаних телефонних розмов ОСОБА_4, хвилюючись за своє життя, погодився на умови ОСОБА_2 та вони домовились зустрітись 21.11.2018 року на паркувальному майданчику біля ТЦ «Новус», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 26-д. В ході даної зустрічі ОСОБА_4, мав передати ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

21.11.2018 року згідно попередньої домовленості, приблизно о 14.00 годині, на паркувальному майданчику біля ТЦ «Новус», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 26-д, зустрілись ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 почав вимагати в ОСОБА_4 грошові кошти, погрожуючи що особи на ім'я ОСОБА_5 і ОСОБА_7 (співробітники поліції, які увірвалися до дому ОСОБА_5 10.11.2018 року), не дадуть спокійно жити ні ОСОБА_4 ні його близьким, після чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 грошові кошти, запаковані у білий пакет, в розмірі 92 200 грн (приблизний еквівалент 4000 доларів США).

Після отримання від ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_2 попрямував в бік свого службового автомобіля, який був припаркований на паркувальному майданчику біля ТЦ «Новус». Не дійшовши до свого службового автомобіля, до ОСОБА_2 підійшли співробітники СБ України, які представившись, вимагали останнього зупинитись, проте ОСОБА_2 несподівано побіг в напрямку проїжджої частини й перетнувши її попрямував у бік приватних будинків, тримаючи в руках отримані від ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди, грошові кошти в розмірі 92 200 грн. Співробітники СБ України почали наздоганяти ОСОБА_2 голосно вимагаючи зупинитись, проте останній не виконував їх вказівок. Після цього, наздогнавши ОСОБА_2 співробітники СБ України затримали останнього на земельній ділянці біля будинку АДРЕСА_2.

22 листопада 2018 року, в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23 листопада 2018 року Печерським районним судом м. Києва щодо ОСОБА_2, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

03 січня 2019 року строк досудового розслідування продовжено до шести місяців.

16 січня 2019 року Печерським районним судом м. Києва щодо ОСОБА_2, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 березня 2019 року.

Прокурор вказує, що у вказаному кримінальному провадженню здійснена значна кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність кримінального провадження, завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється за можливе, оскільки на даний час, у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду. Провести вказані процесуальні дії у встановлений строк не представилося за можливе, оскільки підготовка матеріалів для проведення тимчасового доступу представниками операторів мобільного зв'язку та процедура розсекречення ухвал Київським апеляційним судом не залежить від органу досудового розслідування.

Посилаючись на вказані обставини, та беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, що викладені обставини обґрунтовано свідчать про те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведений органом досудового розслідування та враховані слідчим суддею під час прийняття процесуального рішення від 23.11.2018 року та від 16.01.2019 року щодо застосування у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшився, приймаючи до уваги неможливість запобігання вищенаведеному ризику, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів не вбачається, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказуючи на необґрунтованість повідомленої підозри та відсутність ризиків, посилаючись на те, що підозрюваний є раніше не судимий, позитивно характеризується, одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, вважала за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018100000001087, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2018 року за підозрою громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

22 листопада 2018 року, в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23 листопада 2018 року Печерським районним судом м. Києва щодо ОСОБА_2, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

03 січня 2019 року строк досудового розслідування продовжено до шести місяців.

16 січня 2019 року Печерським районним судом м. Києва щодо ОСОБА_2, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 березня 2019 року.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

Також, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, з протоколів обшуку, огляду, допиту свідків та потерпілих, протоколів пред'явлення особи для впізнання, висновків експертизи, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 за ч.4 ст. 296, ч.2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

З огляду на зазначене, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного ОСОБА_2 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст..368 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, його роль у вказаному кримінальному правопорушенні, спосіб та характер вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя вважає недостатніми для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, непов'язаного з утриманням під вартою.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні проведено значний обсяг процесуальних та слідчих дій, проте закінчити досудове розслідування не представилось можливим, що обумовлено особливою складністю кримінального провадження, на даний час, у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.

Варто зазначити, що виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Беручи до уваги, що у справі потрібно виконати процесуальні дії, проведення яких потребує значного часу, а підстав для скасування або зміни підозрюваному запобіжного заходу не встановлено, вважаю необхідним продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням положень ст. 197 КПК України.

Крім цього, необхідно одночасно продовжити підозрюваному ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. 00 коп..

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах строку досудового розслідування, до 06.05.2019 року включно.

Одночасно продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 06.05.2019 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після закінчення строку дії попередньої ухвали, тобто з 17.03.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Матійчук Г.О.