Ухвала суду № 81391814, 24.04.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1550/19

№ 2/688/573/19

Ухвала

про повернення позовної заяви

24 квітня 2019 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Березюк Н.П., розглянувши позовну заяву керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кармаліти ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки,

встановив:

19 квітня 2019 року керівник Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, в т.ч. у позовній заяві (ч.ч.1,2 ст.174 ЦПК України).

Подана позовна заява підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Так, прокурор здійснює в суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому ЦПК України та іншими законами. Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже у разі відкриття провадження в справі за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У зв’язку з цим прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не зазначив позивача – орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, при цьому зазначив, що держава реалізує право власності на землі через відповідні органи державної влади, якими є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру, зазначивши Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області відповідачем в справі.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; а також у разі відсутності такого органу.

Так, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною, що може бути оцінене з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Обґрунтовуючи визначені законом підстави для звернення до суду, прокурор зазначає, що ні Держгеокадастр ні Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не здійснюють захист державних інтересів в суді по поверненню у власність держави спірної земельної ділянки, оскільки вказана ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою – ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Разом з тим, прокурор не зазначає в чому полягає «не здійснення» чи «неналежне здійснення» захисту державних інтересів відповідним органом. Тобто не вказує, що перешкоджає Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області звернутися до суду з даним позовом, в т.ч. і про скасування власного наказу, який суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду і інтересах держави. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч.7 ст.185 ЦПК).

Враховуючи, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (позивача), прокурором не наведено підстави представництва інтересів держави, а безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, позовна заява підлягає поверненню прокурору.

Враховуючи викладене, керуючись ч.ч.4-7 ст.185 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кармаліти ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки повернути прокурору.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути продана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення в Хмельницький апеляційний суд.

Суддя: