Ухвала суду № 81390568, 19.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16022/19

Провадження № 1-кс/761/11375/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Ворошило Я.І., слідчого Короткого В.А., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ Короткого В.А., у кримінальному провадженні № 420 171 000 000 010 57 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.14, ч.5 ст.191, ч. 2 ст.364, ч.1 ст.358 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ Короткого В.А. звернувся до суду з клопотання у кримінальному провадженні № 420 171 000 000 010 57 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.14, ч.5 ст.191, ч. 2 ст.364, ч.1 ст.358 КК України про арешт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 371,7 кв.м., №33 по №44, №44а, 44в, з №45 по №57, №59, 4, що складає 36/100 частини від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м) та частину нежитлового приміщення №58 (групи приміщень №185), що складає 2/100 від нежитлових приміщень площею 1031,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Будинок Подарунків».

На обгрунтування клопотання слідчим зазначено, що ГСУ СБУ здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42017100000001057 від 16.08.2017 за ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що службові особи ДП «ЕКО» зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах суб'єктів господарювання, не вживали заходів щодо претензійно-позовної роботи за несплачену плату за оренду приміщень, які перебувають на балансі ДП «ЕКО», внаслідок чого було завдано матеріальну шкоду на суму понад 2 млн. грн.

Крім того, встановлено, що за наслідком перевірки Північним офісом Держаудитслужби окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ЕКО» за період з 01.01.2007 по 01.01.2012, якою досліджувалась приватизація нежитлових приміщень 371,7 кв.м, в тому числі: з №33 по №44, №№ 44а, 44в, з №45 по №57, №№ 59, IV, що складає 36/100 частин від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, які перебували на балансі ДП «ЕКО», за ТОВ «Будинок подарунків».

Також, до перевірки надано висновок експертів Київського науково- дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 26.07.2018 № 2954/15536-15541/18-42 яким встановлено, що залишкова вартість нежитлових приміщень 371,7 кв.м, в тому числі: з №33 по №44, №№ 44а, 44в, з №45 по №57, №№ 59, IV, що складає 36/100 частин від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, станом на 10.10.2008 без урахування вартості земельного компоненту, становить: 405 208 (чотириста п'ять тисяч двісті вісім) гривень без урахування ПДВ.

Відповідно до довідки щодо вартості поліпшення орендованого майна, їло неможливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди, виконавцем яких було ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» (код ЄДРПОУ 34981754), здійснюваного за рахунок ТОВ «Будинок подарунків» на загальну суму 55110,00 грн., а отже підстав для здійснення приватизації нежитлових шляхом викупу ТОВ «Будинок Подарунків» нежитлових приміщень 371,7 кв.м., не було.

Також до перевірки висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно- будівельної експертизи від 26.07.2018 № 2954/15536-15541/18-42 якою встановлено ринкову вартість нежитлового приміщення загальною площею 371,7 кв.м., в тому числі: № 33 по № 44, №№ 44а, 44в, з №45 по № 57, №№ 59, IV, що складає 36/100 частин від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м.) розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, станом на 23.12.2008 становила: 4 727 824 (чотири мільйона сімсот двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні з урахування ПДВ, в т.ч. ПДВ - 787 971 (сімсот вісімдесят сім тисяч лсв'ятсот сімдесят одна) гривня.

Різниця між: проданою сумою - 3014244,00 грн. та сумою - 4 727 824,00 грн. яка вказана в вищезазначеному Висновку, становить - 1713580,00 гривень.

Отже внаслідок продажу нежитлового приміщення площею 371,7 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, завдано збиток державному бюджету в сумі 1 713 580,00 гривень.

Постановою слідчого від 10.08.2018 визнано речовим доказом нежитлове приміщення загальною площею 371,7 кв.м., в тому числі: № 33 по № 44, №№ 44а, 44в, з №45 по № 57, №№ 59, IV, що складає 36/100 частин від нежитлових приміщень мрупи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м.) розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5.

Крім цього, під час перевірки досліджувалась приватизація нежитлових приміщень загальною площею 460,0 кв.м, в тому числі: з №5 по №20, з №22 по 32, №58, що складає 45/100 частин від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031.9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, літера «А», які перебували на балансі ДП «ЕКО» за ТОВ «Бретон».

Разом з тим, встановлено, що на момент прийняття рішення щодо приватизації нежитлового приміщення площею 460 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, відсутні будь-які документи, що визначали залишкову вартість вказаного приміщення, про те в матеріалах приватизації наявна інформаційна довідка ДП «ЕКО» від 01.12.2008 № 585, в якій зазначено, що залишкова вартість групи нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5 загальною площею 460 кв. м. станом на 30.11.2008 року становить 123 012,33 грн.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно- будівельної експертизи від 26.07.2018 № 2954/15536-15541/18-42 встановлено, що ринкова вартість нежитлового приміщення загальною площею 460,0 кв.м, в тому числі: з №5 по №20, з №22 по 32, №58, що складає 45/100 частин від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, літера А, станом на 23.12.2008 становила: 5 850 947.

Таким чином, від продажу нежитлового приміщення площею 460,0 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5, завдано збиток державному бюджету в сумі 2 120 651,00 гривень.

10.08.2018 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом нежитлове примішення загальною площею 355 кв.м., зареєстрованого за ТОВ «Бретон» частина, що складає 4/100 від неж. прим. пл. 1031.9 кв.м зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.01.2010 р.; частина, що складає -100 від неж. прим. пл. 1031,9 кв.м зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.01.2010 р.; частина, що складає 2/100 від неж. прим. пл. 1031,9 кв.м зареєстроване за ТОВ "Будинок подарунків" на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 12.01.2010 р., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5

Крім цього встановлено, що ремонтні роботи з поліпшення зазначеного вище орендованого майна, що неможливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди, здійснювалось підприємством ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» (код ЄДРПОУ 34981754).

Разом з цим, допитаний як свідок ОСОБА_4, який перебував на посаді директора ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП» (код ЄДРПОУ 34981754), показав, що печатка підприємства практично з моменту призначення на посаду перебувала у громадянина ОСОБА_5, який не був посадовою особою підприємства, а підписи у документах, складений на підставі виконаних робіт, належить не йому, що дає підстави вважати, що документальні матеріали, які підтверджують виконання ремонтних робіт є підробленими, а роботи фактично не проводились.

З метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 371,7 кв.м., №33 по №44, №44а, 44в, з №45 по №57, №59, 4, що складає 36/100 частини від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м) та частину нежитлового приміщення №58 (групи приміщень №185), що складає 2/100 від нежитлових приміщень площею 1031,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Будинок Подарунків».

Також слідчий просив розглянути клопотання без повідомлення власників майна з метою забезпечення арешту майна.

В судовому засіданні слідчий підтримав доводи клопотання просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Так, встановлено, що ГСУ СБУ здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42017100000001057 від 16.08.2017 за ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 371,7 кв.м., №33 по №44, №44а, 44в, з №45 по №57, №59, 4, що складає 36/100 частини від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м) та частину нежитлового приміщення №58 (групи приміщень №185), що складає 2/100 від нежитлових приміщень площею 1031,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Будинок Подарунків».

Обгрунтовуючи підстави для накладення арешту слідчий вказує, що вказані об'єкти нерухомого майна є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, окрім того існує ризик щодо відчуження вказаного майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим як вважає слідчий суддя, посилання слідчого на ту обставину, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону.

При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні, як вважає слідчий суддя, слідчим під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність нерухомого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Крім того, є сумнівним посилання слідчого щодо наявності ризику відчуження вказаного майна, з огляду на період з моменту внесення відомостей до ЄРДР (16.08.2017) до звернення слідчого з відповідним клопотанням про арешт майна, який складає майже два роки. При цьому будь-яких відомостей щодо можливого вчинення дій про перереєстрацію чи відчуження нерухомого майна матеріали клопотання не містить.

Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження як арешт мана, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення клопотання слідчого.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ Короткого В.А. про накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 371,7 кв.м., №33 по №44, №44а, 44в, з №45 по №57, №59, 4, що складає 36/100 частини від нежитлових приміщень (групи приміщень №185 площею 1031,9 кв.м) та частину нежитлового приміщення №58 (групи приміщень №185), що складає 2/100 від нежитлових приміщень площею 1031,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Будинок Подарунків».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2019.

Слідчий суддя: