Ухвала суду № 81390128, 19.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/112/19

Провадження № 2-з/760/113/19

Провадження № 2-з/760/118/19

В справі № 760/3817/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення майна із незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, відшкодування майнової та моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і, після усунутих недоліків, просить:

-встановити, що відповідачі не надсилали вимогу про добровільне виселення з квартири АДРЕСА_1;

-встановити, що відповідачі не звертались до суду і не мали рішення суду про примусове виселення з квартири АДРЕСА_1;

-встановити, що відповідачі порушили порядок виселення і незаконно заволоділи майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1

-встановити, що з 05 квітня 2017 року власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_6;

-зобов'язати відповідачів «під опис» повернути захоплене майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1;

-зобов'язати відповідачів оплатити комунальні платежі за час незаконного володіння квартирою АДРЕСА_1 що становлять 12 035, 48 гр.;

-зобов'язати відповідачів повернути усі доходи від майна, які міг отримати він в розмірі 98 800, 00 гр.;

-зобов'язати відповідачів відшкодувати всі матеріальні збитки, що становлять 2 774 565, 00 гр. та моральні збитки, що становлять 1 000 000, 00 гр.;

-зобов'язати відповідача-2 ОСОБА_5 звільнити спірну квартиру.

Після відкриття провадження в справі, позивач подав до суду три заяви про забезпечення позову і просить:

-зобов'язати правоохоронні органи та виконавчу службу Солом'янського району м. Києва забезпечити входження йому та його дружині до квартири АДРЕСА_1;

-зобов'язати правоохоронні органи та виконавчу службу здійснити опис майна, що знаходиться у зазначеній квартирі;

-накласти арешт на грошові кошти «ТОВ «Д-12 Капітал», які знаходяться на рахунках цього підприємства, яке на праві власності належить відповідачу-1 ОСОБА_4, де він займає посаду директора;

-накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка належить відповідачу-1 ОСОБА_4 на праві власності;

-зобов'язати відповідача-2 ОСОБА_5, ОСОБА_7 звільнити квартиру АДРЕСА_1 у присутності правоохоронних органів та виконавчої служби, здавши квартиру, майно за описом;

-зобов'язати відповідача-2 ОСОБА_5 сплатити за комунальні послуги за термін з 30 грудня 2016 року по 18 квітня 2019 року;

-зобов'язати відповідача-2 ОСОБА_5 повернути захоплене майно за описом.

Посилається на те, що предметом позову, на забезпечення якого подаються дані заяви, є повернення майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, із незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяв, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, а також шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Звертаючись до суду, заявник просить зобов'язати відповідачів, а також інших осіб, які не є учасниками справи - правоохоронні органи та виконавчу службу Солом'янського району м. Києва, а також ОСОБА_7 вчинити дії, направлені на звільнення спірної квартири та проведення опису майна, яке знаходиться в ній.

Крім того, будь-яких доказів належності майна, на яке заявник просить накласти арешт, а саме квартиру АДРЕСА_3, відповідачу ОСОБА_4 на праві власності, до заяви не додано, як і доказів належності йому на праві власності «ТОВ «Д-12 Капітал» .

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування заяв про забезпечення позову заявник посилається на ті ж обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимови, не зазначаючи при цьому, які саме підстави існують для вжиття заходів забезпечення позову саме в тому вигляді, в якому вони викладені.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи викладене вище, предмет спору, співмірність вимог позивача з заявленими ним заходами забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки позивачем не доведено та документально не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в справі, або неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів, чи факту понесення значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав та охоронюваних законом своїх інтересів.

Керуючись ст.ст.149-153 Цивільного процесуального кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л. А. Шереметьєва