Рішення № 81389987, 17.04.2019, Оболонський районний суд міста Києва

17.04.2019 Справа № 756/3181/17

унікальний № 756/3181/17

провадження № 2/756/393/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Галелюк Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжята з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати квартиру АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 групи приміщень АДРЕСА_4, спільною сумісною власністю подружжя, визнати право власності: за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м.Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_2.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач та позивач зареєстрували шлюб 04.12.1999року, від шлюбу подружжя має чотирьох синів ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2. За час перебування сторін у шлюбі, саме в інтересах сім'ї, було придбано у власність трикімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м., житловою площею 69,2кв.м., котра була зареєстрована на позивача - ОСОБА_3. Крім цього, за час шлюбу було придбано шестикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м., житловою 119,6кв.м., яка зареєстрована на відповідача - ОСОБА_2 Крім того подружжям було придбано нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м., які зареєстровані на відповідача - ОСОБА_2

З огляду на викладене, враховуючи відсутність можливості добровільного вирішення спору, ОСОБА_3 був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідачем по справі ОСОБА_2 було подано зустрічний позов та позовні вимоги такі: просить визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право особистої приватної власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м., в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м., право власності на 30% частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м.

Визнати за за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м., право власності на 70% частин квартири АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м. та на автомобіль марки Renault traffic, білого кольору,2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер : НОМЕР_6; автомобіль марки Geely FE-2, білого кольору,2012 року випуску, кузов № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено та зареєстровано шлюб 04 грудня 1999р., що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 04.12.1999р., актовий запис 523, виданого Пролетарським відділом реєстрації актів громадянського стану м. донецьк, донецької області. Від шлюбу подружжя має чотирьох синів ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження( а.с. 14-17).

Під час шлюбу придбавалось таке майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м., житловою площею 69,2кв.м., котра була зареєстрована на позивача - ОСОБА_3.( а.с.18-20), шестикімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м., житловою 119,6кв.м., яка зареєстрована на відповідача - ОСОБА_2.( а.с. 63-64), нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м., які зареєстровані на відповідача - ОСОБА_2,( а.с. ( а.с.97), автомобіль марки Renault traffic, білого кольору,2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер : НОМЕР_6; автомобіль марки Geely FE-2, білого кольору,2012 року випуску, кузов № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

У зв'язку з тим, що нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м. використовуються нею для здійснення своєї професійної діяльності, оскільки в творчій майстерні обладнаний кабінет для прийому клієнтів та зал для організації та проведення лекцій та семінарів косметологів, тому дане приміщення не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, є її особистою приватною власністю. З огляду на викладене, враховуючи відсутність можливості добровільного вирішення спору, ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом та просить задовольнити запропонований нею варіант розподілу майна.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Вимогу зустрічного позову визнали частково, в решті позовних вимог просили суд відмовити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення відповідно до зяавлених вимог.

Суд, заслухавши сторін та їх представників, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у т.ч. самостійно обирати спосіб захисту свого права.

В судовому засіданні встановлено, що згідно зі свідоцтва про одруження НОМЕР_8 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 07.12.1999 року (а.с. 7).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.09.2014р. ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_3 за ціною 1 870 400,00 грн, (а.с. 18-20, т.1).

Згідно звіту про оцінку майна від 01.03.2017р., складену ТОВ « Юридична компанія « Проспект» квартири трикімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м., житловою площею 69,2кв.м.,оцінююча вартість квартири становить 4 668 974,00грн( а.с.26).

Договір купівлі- продажу купівлі-продажу квартири було укладено 02.09.2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 732.

Спірна квартира є трьохкімнатною і ізольованою. Розташована на 9-му поверсі 23-поверхового будинку. Загальна площа 116,9 кв.м., в тому числі житлова площа -69,2 кв.м.( а.с.23).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01.07.2013р. ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м., житловою 119,6кв.м, за ціною 1 760 000,00 грн, (а.с. 63-64, т.1).

Згідно звіту про оцінку майна від 01.03.2017р., складену ТОВ « Юридична компанія « Проспект» квартири трикімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м., житловою 119,6кв.м.,оцінююча вартість квартири становить 3448063,00грн.( а.с.70).

Договір купівлі- продажу купівлі-продажу квартири було укладено 01.07.2013 року та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 1590.

Спірна квартира є шестикімнатною і ізольованою. Розташована на 1-му поверсі 11-поверхового будинку. Загальна площа 322,10 кв.м., в тому числі житлова площа -119,6 кв.м.( а.с.67).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19.06.2015р. ОСОБА_2 купила нежитлові приміщення №1, №2 групи приміщень АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м..

Згідно звіту про оцінку майна від 01.03.2017р., складену ТОВ « Юридична компанія « Проспект» нежитлові приміщення №1, №2 групи приміщень АДРЕСА_4,оцінююча вартість квартири становить 2110566,00грн.( а.с.49).

Договір купівлі- продажу купівлі-продажу квартири було укладено 19.06.2015 року та посвідчений приватним нотаріусом посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 732.

Судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 28.07.2017року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва (справа 756/2139/17).

Позивач за зустрічним позовом посилався на те, що нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м. використовуються нею для здійснення своєї професійної діяльності, оскільки в творчій майстерні обладнаний кабінет для прийому клієнтів та зал для організації та проведення лекцій та семінарів косметологів, тому дане приміщення не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, є її особистою приватною власністю.

Суд не приймає до уваги даній доказу, оскільки: ОСОБА_2 були придбані дані приміщення під час шлюбу та не підтверджено жодними доказами, що вони використовуються, як основне місце для роботи.

Таким чином, суд першої інстанції вважає встановленим, що нежитлові приміщення АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м., було придбано сторонами за час перебування у шлюбі, докази того, що майно набуто за кошти, що належали одному із подружжя відсутні, а тому суд дійшов висновку, що спірні приміщення є спільною власністю подружжя.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З підстав вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання квартири АДРЕСА_3 в АДРЕСА_2 групи приміщень АДРЕСА_4 спільною частковою власністю подружжя та виділення в порядку поділу майна подружжя у власність позивачці та відповідачу по 1/2 частини даного майна кожному.

Щодо поділу автомобілів марки Renault traffic, білого кольору,2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер : НОМЕР_6 та автомобіля марки Geely FE-2, білого кольору,2012 року випуску, кузов № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

Відповідно до ст.60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Згідно частин 3, 4 статті 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

При цьому суд встановив, що автомобілі було придбано в шлюбі і вони є спільним сумісним майном подружжя, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Стаття 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1).

Відповідно до п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року за № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог та їх часткового задоволення в частині поділу майна, оскільки поділ майна відбувається в рівних долях за вартістю майна набутого під час шлюбу.

Керуючись ст. 368 ЦК України, ст.ст. 21, 60, 65, 70 СК України, ст. ст. ст. ст. 3, 11, 365, 368, 356, 372, 392, 626 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 228, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя- задовольнити частково.

Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя:

- квартиру АДРЕСА_3;

- квартиру АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення АДРЕСА_4;

- автомобіль марки Renault traffic, білого кольору,2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер : НОМЕР_6;

- автомобіль марки Geely FE-2, білого кольору,2012 року випуску, кузов № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину нежитлових приміщень АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на автомобіль марки Renault traffic, білого кольору,2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер : НОМЕР_6.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3, загальною площею 116,9кв.м.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 322,1кв.м.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину нежитлових приміщень АДРЕСА_4, площею 68,20кв.м.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на автомобіль марки Geely FE-2, білого кольору,2012 року випуску, кузов № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Луценко