Ухвала суду № 81389864, 24.04.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/251/19

ун. № 759/11934/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Косик Л.Г.,

секретар судового засідання Крічфалушій М.І.,

номер кримінального провадження 12018100080004722, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гулійчука С.В.,

захисника Петрусєвича В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві зазначене кримінальне провадження

встановив:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2018 року за №12018100080004722 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акта відносно обвинуваченого судом не завершено, у зв'язку з чим судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До сплину продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор Гулійчук С.В. просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник Петрусєвич В.В., якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження тримання ОСОБА_1 під вартою та просив змінити останньому міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжкого корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. Суд враховує ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду, протизаконно впливати на потерпілу та свідків, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню або вчинити інший злочин. Крім того, згідно вимог ст.178 КПК України суд приймає до уваги також дані про особу обвинуваченого, вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Щодо клопотання захисника Петрусєвича В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, то на думку суду зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки жодних нових доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала.

Відповідно до ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_1 застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 197, 331, 369 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, тобто до 22 червня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками даного кримінального провадження, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.Г. Косик