Рішення № 81389213, 02.04.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/842/19

Провадження № 2/727/563/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю: представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 (місце проживання: 58000 м.Чернівці проспект Незалежності, 90 «Г»/101) до ОСОБА_3 (місце проживання: 58000, м.Чернівці проспект Незалежності, 70/60), третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (58022 м.Чернівці площа Центральна, 9), третя особа на стороні відповідача: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора (58002 м.Чернівці вул.О.Кобилянської, 13) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_7, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи тим, що 21.02.2011 року помер ОСОБА_8, який являвся батьком малолітнього ОСОБА_6, та зареєстрований та проживає - 58000, м. Чернівці, проспект Незалежності, 90 «Г»/101. На момент смерті батька, ОСОБА_6 виповнилось 5 років та є таким, що прийняв спадщину після смерті батька у встановлений законом строк. За життя ОСОБА_8, йому належала 1/2 частки квартири загальною площею 44,20 (кв.м.), житловою площею 28,20 (кв.м.), яка складається із з двох житлових кімнат та знаходиться за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 70/60. 20.11.2018 року вона, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_6 звернулася до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 22.11.2018 року із відповіді на заяву Першої Чернівецької державної нотаріальної контори №1910/02-14-694/2011, вона дізналась про те, що після смерті ОСОБА_8 була заведена спадкова справа № 694/2011. 25.08.2011 року до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, який помер 21.02.2011 року звернулась мати померлого, відповідач ОСОБА_3 та 20.10.2011 року їй було видано свідоцтво про спадщину. Під час оформлення даної спадщини відповідач ОСОБА_3 не повідомляла нотаріуса про те, що існують інші спадкоємці першої черги. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомості, зазначено, що квартира № 60 в м. Чернівці, проспект Незалежності, 70 загальною площею 44,20 (кв.м.), житловою площею 28,20 (кв.м.), яка складається із двох житлових кімнат, загальною вартістю 57291,00 грн., належить на праві приватної власності в частці 1/1 ОСОБА_3, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину ВРН/990313 від 20.10.2011 року видане Першою Державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за № 4- 2848. Згідно відповіді на адвокатський запит № 2084/02-14 від 17.12.2018 року нотаріусом було відмовлено у видачі копій спадкової справи, мотивуючи це тим, що відповідно до ст.8 Закону України «Про нотаріат» копії можуть бути надані тільки на підставі ухвали суду. Вважає, що порушені права малолітнього її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на норми законодавства, просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила, надавши право представляти її інтереси представнику, адвокату ОСОБА_2, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та в її інтересах представник, адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили що відповідач діяла в межах чинного законодавства, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа на стороні позивача: представник Служби у справах дітей Чернівецької міської ради ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилася, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, від представника до суду поступила письмова заява з клопотанням справу розглянути в її відсутність та ухвалити рішення враховуючи інтереси дитини та відповідно до чинного законодавства.

Третя особа на стороні відповідача: представник Першої Чернівецької державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляд справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився в м.Чернівці, його батьками зазначено: ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком сина позивача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого зазначено ОСОБА_8, та позивача ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до свідоцтва про народження (а.с.17).

Позивач ОСОБА_7 із громадянином ОСОБА_13 перебувають у зареєстрованому шлюбі 08.11.2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за актовим записом №1838, у зв’язку з чим змінила прізвище на «Іванова-Савка» (а.с.18).

Позивач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та її син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1зареєстровані та проживають за адресою: 58000, м. Чернівці, проспект Незалежності, 90 «Г»/101 у відповідності до довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями відділу ведення реєстру територіальної громади та Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ( а.с.27, 28).

Батько сина позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 помер 21.02.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.16).

У відповідності до свідоцтва про право власності 29.12.2006 року – квартира №60 в м. Чернівці, проспект Незалежності, 70, належала відповідачу ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_14 (померлому 21.02.2011 року)на праві спільної сумісної власності, що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що надано за ухвалою суду Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою спадкову справу, досліджену в судовому засіданні.

Після смерті батька її сина - ОСОБА_8, який помер 21.02.2011 рокувідкрилась спадщина на частину квартири №60 в м. Чернівці, проспект Незалежності, 70, спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, були ОСОБА_6, як дитина спадкодавця та відповідач ОСОБА_3, як мати спадкодавця.

Оскільки відповідачем ОСОБА_3 під час оформлення даної спадщини не було повідомлено нотаріуса про те, що існують інші спадкоємці першої черги в заяві від 25.08.2011 року до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, який помер 21.02.2011 року, відповідачу ОСОБА_3 20.10.2011 року було видано свідоцтво про спадщину.

У відповідності до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа №51614025 спадкодавця ОСОБА_8 зареєстровано 25.08.2011 року Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою (а.с.19-20).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, відповідач ОСОБА_3 стала власником квартири №60 в м. Чернівці, проспект Незалежності, 70, на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.21).

Позивач зверталася 20.11.2018 року до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, який помер 21.02.2011 року його малолітньому сину ОСОБА_6 та їй було запропоновано разом із спадкоємцем, яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, вирішити питання щодо передачі належної частки спадщини після смерті батька малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом виплати належної компенсації або укладення цивільно-правових угод, а в разі наявності спору – в судовому порядку (а.с.22-23).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222, 1223 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи,

визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частинами 1, 2 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Частина перша статті 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ч.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За правилами ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ст. 215 ч. 1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ч. 3 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, позивачем доведено належними по справі доказами та судом встановлено, що є підстави до визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 № ВРН/990313 від 20.10.2011 року Першою Державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за № 4-2848.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 370 ч.2 ЦК України передбачено, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. Вважається, що частки співвласників у праві спільної

сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_8 є син позивача ОСОБА_6, як дитина спадкодавця та відповідач ОСОБА_3, як мати спадкодавця, оскільки вони фактично прийняли спадщину, що відкрилась після його смерті на частину квартири №60 в м. Чернівці, проспект Незалежності, 70, та до сина позивача і до відповідача перейшло право по 1/4 частини вказаної квартири в порядку спадкування за законом в рівних частках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, слід стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КР №604262, виданим Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.04.2001 року на користь позивача ОСОБА_5, судові витрати в сумі 768,40 грн. та витрати по сплаті витрат на забезпечення позову у сумі 384,20 грн.

Оскільки позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір за одну позовну вимогу, а заявлено дві позовні вимоги, слід стягнути з ОСОБА_5 судовий збір (за несплачену одну позовну вимогу) в сумі 768,40 грн. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 328, 368, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1267, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до ОСОБА_3,

третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора про

визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 № ВРН/990313 від 20.10.2011 року Першою Державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за № 4-2848.

Визнати за малолітнім ОСОБА_6 проживаючим в ІНФОРМАЦІЯ_5 Г кв. 101 право власності на 1/4 частини квартири загальною площею 44,20 (кв.м.), житловою площею 28,20 (кв.м.), яка складається із двох житлових кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КР №604262, виданим Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.04.2001 року, на користь ОСОБА_5, місце проживання: 58000 м.Чернівці проспект Незалежності, 90 «Г»/101; ІПН НОМЕР_1,судові витрати в сумі 768,40 грн. та витрати по сплаті витрат на забезпечення позову у сумі 384,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 02.04.2019 року.

Суддя Слободян Г.М.