Рішення № 81388202, 09.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019 Справа №607/27075/18

09 квітня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на доньку ОСОБА_4 та визначити їх у розмірі 4500 грн., починаючи з дати пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2017 року визнано відповідача ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з відповідача аліменти на дочку в розмірі 1000 грн. щомісячно. Дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. На даний час визначений судом розмір аліментів 1000 грн. не є достатнім для розвитку та утримання дочки ОСОБА_5. Дочка підросла, збільшились її потреби та витрати. Крім того, визначений розмір аліментів є меншим встановленого законом мінімального розміру аліментів.

Посилаючись на наведене, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та її представник – адвокат ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Позивач суду пояснила, що донька часто хворіє на що вона витрачає додаткові кошти. Крім того, дочка відвідує художню школу «Пікассо», ІТ – школу «КІДІТ», постійно проводить час у таборах, що є необхідним для нормального розвитку дитини та вимагає значних витрат. Вона працю лікарем та сама не в змозі забезпечити донці нормальні умови для її розвитку та навчання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, в частині сплати аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2009 року народилась ОСОБА_4, батьками якої записано – ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД №271147 від 13 жовтня 2017 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №2608.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2017 року визнано ОСОБА_3 батьком неповнолітньої ОСОБА_4 та стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи стягувати з 08.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Дочка ОСОБА_5 проживає та зареєстрована разом з матір’ю ОСОБА_1 в м.Тернополі по вул.Карпенка, 16/14, що підтверджується довідкою від 09 липня 2018 року, виданою відділом реєстрації проживання особи та визнається відповідачем.

Інших утриманців, крім дочки ОСОБА_5, відповідач не має.

Відповідач є працездатною особою, обставин незадовільного ану здоров’я судом не встановлено.

ОСОБА_3 працює в ТОВ «РОССА» та його середній заробіток становить 3908,35 грн., що підтверджується довідкою за №1-00000023 від 28.02.2019 року, виданою ТОВ «РОССА».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2018 року, яке змінено постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 у розмірі 1311,56 грн., що складається із витрат на лікування та оплати в таборі «Освіта для майбутнього».

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що дочка відвідує художню школу «Пікассо», ІТ – школу «КІДІТ», постійно проводить час у розвиваючих таборах, на що позивач витрачає значні кошти.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що витрати, які понесла позивачка на придбання канцтоварів, відвідування різноманітних гуртків, навчання та відпочинок в таборах, придбання одягу, відвідування дельфінарію, придбання проїзного квитка на море, придбання іграшок, самоката відносяться до витрат по утриманню дитини та входять до складової частини аліментів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст.141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч.3ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В силу вимог ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз‘яснень викладених у п.п.17,23постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Пред’являючи даний позов, позивач посилається на те, що змінилось її матеріальне становище, оскільки змінився рівень життя у державі, дочка підросла та збільшились її потреби, витрати на її утримання, відтак, визначений розмір аліментів не забезпечує нормального рівня розвитку дитини. Дочка регулярно відвідує художні гуртки, табори, потребує відпочинку та оздоровлення у літній період, що відповідно не забезпечує визначений судом розмір аліментів на суму 1000 грн.

Крім того, визначений розмір аліментів є менший встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів.

Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 2027 гривень.

Відтак, з врахуванням положень ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 1013,50 грн.

Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на даний час змінилось матеріальне становище дитини, остання підросла та збільшились її потреби, витрати.

Загальновідомим також є той факт, що змінився рівень життя в державі, збільшились ціни на продукти харчування, одяг та засоби першої необхідності.

Відповідач є особою молодого віку, працює та отримує доходи, стан здоров’я задовільний, а тому не позбавлений можливості виконувати свій батьківський обов’язок по утриманню дитини, при цьому, використовуючи всі законні способи для отримання доходів.

Інших утриманців, крім дочки ОСОБА_5 немає.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги інтереси дитини та забезпечення її гармонійного розвитку, те, що стягнутий розмір аліментів є менший гарантованого розміру аліментів, суд приходить до переконання, що потрібно змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити їх в розмірі 1800 грн. щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, вік та потреби дитини, для забезпечення її гармонійного розвитку.

Крім того, аліменти у збільшеному розмірі підлягають до стягнення з моменту набрання рішенням суду законної сили, що відповідає вимогам Закону, а тому у задоволенні вимог про стягнення аліментів у збільшеному розмірі з дати пред’явлення позову слід відмовити.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ОСОБА_3 отримує доходи на підставі яких спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 4500 грн. щомісячно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про такі доходи відповідача.

Доводи відповідача про важке матеріальне становище, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач є працездатною особою, молодого віку і не позбавлений можливості працювати та заробляти кошти на утримання дочки ОСОБА_5, виконуючи свій обов'язок як батька, встановлений законом.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180, 183, 198-201 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_6 (вул. Карпенка,16/14 Тернопіль, РНОКПП - НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (вул.Кн. Острозького,54/3 м. Тернопіль, РНОКПП - НОМЕР_2) про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2017 року.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, 19 жовтня 2009 народження, у твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення донькою повноліття.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_6, вул. Карпенка,16/14 Тернопіль, РНОКПП - НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, вул.Кн. Острозького,54/3 м. Тернопіль, РНОКПП - НОМЕР_2.

Повне рішення складено 17 квітня 2019 року.

ГоловуючаОСОБА_7