Ухвала суду № 81388198, 23.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 Справа №607/17870/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у майні, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у майні, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

У судовому засіданні 28 лютого 2019 року судом задоволено клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_3 про відкладення підготовчого судового засідання для надання сторонам можливості примирення, у зв’язку із чим судом постановлено продовжити строк підготовчого судового засідання до 09 квітня 2019 року.

У судове засідання 09 квітня 2019 року позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3 не з’явилися. При цьому представник позивача адвокат ОСОБА_3 особисто 09 квітня 2019 року подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із його участю у судовому засіданні у Львівському апеляційному суді (а.с.60).

У зв’язку із неявкою сторін у судове засідання 09 квітня 2019 року розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 23 квітня 2019 року, про що належним чином повідомлено представників позивача та відповідача.

Однак, незважаючи на належне повідомлення про дату час та місце судового засідання, у підготовче судове засідання представник позивача – адвокат ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2 не з’явилися, не повідомивши про причини неявки, заяв про проведення розгляду справи за їх відсутності до суду не подавали.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні вказала, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, у зв’язку із повторною неявкою сторони позивача у судове засідання, покладається на думку суду.

Третя особа – ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату та час підготовчого судового засідання, до суду не з’явився.

Надавши правову оцінку зазначеним обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Цією нормою права визначено два випадки у яких суд залишає позовну заяву без розгляду:

1. якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання;

2. позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

З аналізу вказаної норми закону слідує, що у першому випадку законодавець не встановлює жодного зв’язку між повторною неявкою позивача у судове засідання та причинами таких дій.

Ця обставина свідчить про те, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання, поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відтак, повторна неявка у судове засідання позивача має наслідком залишення позову без розгляду, незважаючи на причини з яких вона була допущена.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав передбачає його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк, та покладає на нього обов'язок добросовісно користуватись своїми правами.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_6 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.

Суд розцінює неявку представника позивача адвоката ОСОБА_3 у судові засідання як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

Також, частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного суд вважає, що вказану позовну заяву слід залиши без розгляду у зв’язку з повторною неявкою у судове засідання позивача ( його представника), належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, який не подав заяви про розгляд справи за його відсутності з урахування того, що такі неявки перешкоджають розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись статтею 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 200, 352 - 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у майні, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення ухвали суду – 23 квітня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_7