Рішення № 81387756, 23.04.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3688/17

Провадження № 2/456/148/2019

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмБХ» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 168 136,90 грн. заподіяної матеріальної шкоди та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач з 19.04.2005 року працював на посаді керівника автомобільної колони ТзОВ «ОСОБА_1 ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмБХ». 24.07.2017 року відповідача на підставі наказу №53/с притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення трудової дисципліни. 24.07.2017 року відповідача на підставі наказу №611/ос було звільнено з роботи за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Відповідачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, зокрема за неналежний контроль та організацію своєчаного технічного обслуговування рухомого складу (автобус «Богдан» А 14532 кузов № НОМЕР_1), що призвело до припинення дії гарантії даного транспортного засобу на підставі договору № 10-25/16 від 21.01.2016 і Паспорта А 14532-0000010 ПС. 15.03.2017 року керівником ДП «Автоскладальний завод №1» на адресу ТОВ «ОСОБА_1 ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмБХ» надіслано лист про виявлені порушення правил експлуатації та обслуговування автобусів А 14532, а саме п.5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС: експлуатували автобус з порушенням вимог експлуатаційної документації; не провели обов’язкове планове технічне обслуговування ТО-2 в присутності представника ДП «Автоскладальний завод №1» АТ «АК «Богдан Моторс»; встановили додаткове обладнання без узгодження з виробником, та про здійсненні неодноразові повідомлення відповідача про виявлені порушення, однак жодної відповіді не отримано. 23.03.2017року ДП «Автоскладальний завод №1» надіслано відповідачу листа, в якому повідомляють про припинення дії гарантії на автобус А 14532 кузов № НОМЕР_1, у зв'язку із порушенням п.5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС. Таким чином, подальше технічне обслуговування автобуса А 14532 кузов № НОМЕР_1 повинне здійснюватись виключно за рахунок позивача. Відповідно до посадової інструкції начальника відділу транспорту основними завданнями є: забезпечення утримання рухомого складу автомобільного транспорту в належному стані, організація ремонту та технічного обслуговування рухомого складу, контроль за своєчасним обслуговуванням та правильним зберіганням рухомого складу. Оскільки відповідач внаслідок неналежного виконання своїх безпосередніх обов'язків допустив порушення, тому припинення дії гарантії на автобус А 14532 кузов № НОМЕР_1 відбулося виключно з його вини. 28.03.2017 року відповідач у своїх поясненнях повідомив, що гарантійне обслуговування відповідно до договору № 10-25/16 від 21.01.2016 року є на його думку неефективним та беззмістовним. Необхідність проведення ремонтних робіт, заміни запчастин щодо автобуса А 14532 кузов № НОМЕР_1 виникла 20.04.2017 року, що підтверджується актом від 20.04.2017року. Відповідно до акту № ОУ-000089 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.09.2017 року вбачається, що загальна вартість робіт (послуг) по ремонту вказаного вище автобуса становить 153 581,10 грн. Так, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000099 від 24.07.2017 року ПП «Інтер-Трак» було сплачено 113827,20 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 01.08.2017 року. На підставі рахунку-фактури № СФ-0000168 ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» було сплачено ПП «Інтер-Трак» ще 39753,9 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 03.10.2017 р. Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди завданої ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» ОСОБА_2 3.В. становить 168136,9 грн. Оскільки дія гарантійного обслуговування була припинена, такі роботи та заміни необхідно було здійснювати власними коштами.

Крім цього, згідно із наказом № 611/ос від 24.07.2017 року відповідач був звільнений з роботи, зокрема за неналежний контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, а саме: виїзд проданих шести корпоративних автобусів з наявним пальним у паливних баках в кількості 892,09 літри, що спричинило фінансові втрати для підприємства 14555,80 гривень. Відповідно до договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017 року позивачем було поставлено Малому колективному підприємству «Транс - екіпаж» 6 автобусів ЛАЗ, які були в експлуатації. Відповідно до службової записки начальника зміни від 31.03.2017 року в шести автобусах марки ЛАЗ, які були продані, встановлено залишки дизпалива в розмірі 892,09 літри, які не були злиті перед їхнім продажем. Відповідно до посадової інструкції начальника відділу транспорту (керівника автоколони) до його основних завдань входить, зокрема контроль за забезпеченням та використанням паливно-мастильних матеріалів. Таким чином, відповідач не забезпечив контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, чим спричинив матеріальну шкоду позивачу на суму 14555,80 гривень. Окрім цього, 30.06.2010 року між сторонами укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого відповідач повинен нести матеріальну відповідальність у повному розмірі. Просить позов задоволити.

Позивачем ОСОБА_2 подано 20.02.2018 року відзив на позов ТзОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмБХ» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з якого вбачається, що відповідач вважає позов повністю безпідставним. Мотивує тим, що 19.04.2005 року ОСОБА_2 прийнято на посаду керівника автомобільної колони ТзОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ” згідно наказу № 148/о від 19.04.2005 року. 01.02.2017 року відповідача переведено на посаду нальника відділу транспорту ТзОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» згідно наказу № 79/о від 01.02.2017 року. 24.07.2017 року звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків покладених трудовим договором на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 611/ос від 24.07.2017 року. Відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, а саме порушення правил експлуатації та обслуговування автобусів А 14532, а саме п. 5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС. Як зазначено у листі від 15.03.2017 року керівника ДП «Автоскладальний завод» 16.11.2016 року спеціалістами заводу-виробника автобусів встановлено несанкціоноване втручання в паливний бак та паливну апаратуру автобуса першої партії А 50232, кузов № НОМЕР_4 (встановлення датчика рівня палива), що є категорично заборонено п.5.2.7. Паспорта А 14532-0000010 ПС. На 11 автобусах не проведено ТО-2, з обов’язковим викликом представника заводу виробника, що передбачено умовами договору 10-25/16 від 21.01.2016 року. Як роз'яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статгею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Таким чином, Позивач стверджує, що спеціалістами заводу виробника автобусів 16.11.2016 року виявлено два порушення, які стали причиною припинення гарантійного обслуговування автобусів, в результаті чого завдано шкоди Позивачу, в саме: не проведення технічного огляду з представником заводу - виробника є порушенням умов довору 10-25/16 від 21.01.2016 року; втручання в паливну систему, встановлення датчика рівня палива, що є порушення п. 5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС. Дія гаранта припиняється у випадках передбачених вимогами п.5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС, а саме:при внесенні істотних змін до конструкції, установці додаткового обладнання без узгодженняз Виробником.Отже, проаналізувавши вимоги Паспорту встановлено, що п.5.2.7 Паспорта А 14532- 0000010 ПС не містить вимоги про припинення дії гарантії в разі проведення планового технічного обслуговування не в присутності представника ДП «Автоскладальний завод» (Виробника, продавця).

Щодо встановлення додаткового обладнання GPS - моніторингу та контролю палива. Вимоги п. 5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС містять вимоги щодо припинення гарантій в разі установки додаткового обладнання без узгодження з Виробником. В наданих до позовної заяві додатках позивачем долучено пояснення ОСОБА_4, в якому він зазначає, що встановлення обладнання GPS-моніторингу та контролю палива здійснено працівниками «ТОВ РАДІОТЕРМІНАЛ Україна». Дані роботи проведені в його (ОСОБА_4) присутності та під його контролем. Після купівлі автобусів та перед введенням їх в експлуатацію, ним було проінформовано начальника автоколони ОСОБА_2 про встановлення даного обладнання. Позивач не посилається на докази того, що «ТОВ РАДІОТЕРМІНАЛ Україна» було уповноважено виробником ДТЗ на виконання таких робіт. Позивач не зазначає доказів про те, чи входило до обов’язків ОСОБА_4, приймати рішення та встановлювати таку систему. Вказує на те, що ОСОБА_4 не погоджував дане рішення з відповідачем, а тільки поставив йому до відома, вже після того як таке додаткове обладнання вже було встановлено. Окрім того, встановлення GPS -моніторингу та контролю палива відбулося на платній основі. ОСОБА_2 3. не був уповноважений на розпорядження коштами і не міг впливати на прийняття рішення про встановлення додаткового обладнання та оплати вартості таких робіт. З викладеного стає очевидним, що припинення гарантійного обслуговування відбулося в результаті неправомірних дій ОСОБА_4, який вчинив дії, внаслідок яких дія гарантійного обслуговування була припинена.

Щодо наявності прямої дійсної шкоди та її розміру. 30.06.2010 року укладено між ОСОБА_2 – керівником автоколони та Директором ТзОВ «Леоні» договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до умов цього договору працівник виконує роботу, безпосередньо пов'язану з збереженням та застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей (інструменту, обладнання тощо). Наказом № 611/00 від 24 липня 2017 року звільнено з роботи ОСОБА_2 Васильовича-начальника відділу транспорту. Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з начальником відділу транспорту ОСОБА_2 та підприємством ТзОВ «Леоні» не укладалося.Окрім цього, посада Начальника відділу транспорту не значиться в Переліку посад і робіт з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей (далі - Перелік), затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 p. N 447/2.4, і діє на території України відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_5 України від 12.09.91 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP".

Трудові функції працівника визначаються розділом «Завдання та обов'язки» посадової (робочої) інструкції. Однак, в посадовій інструкції начальника відділу транспорту, з якою ознайомлено ОСОБА_2 під розписку 24.03.2017 р., відсутні обов'язки пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених цінностей. Таким чином договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ОСОБА_2 - начальником відділу транспорту, не укладався, відповідач не належить до категорії працівників, з якими згідно із ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір. Однак, позивач вважає вказаний договір про індивідуальну майнову відповідальність чинним для сторін, але передача ТМЦ відповідачу документами не підтверджується.

Відповідно до листа ПП ІНТЕР-ТРАК - офіційний дилер Iveco на Західній Україні - від 20.06.2017 року вих. № 17018, ПП ІНТЕР-ТРАК, було проведено діагностику двигуна автобуса Богдан А-145 державний номер НОМЕР_5, без зазначення дати проведення такої діагностики. Отримані результати з високою вірогідністю вказують на значний пиловий знос поршньової групи двигуна. У зв’язку з цим ремонту підлягають компресор, турбокомпресор, клапана та направляючі клапанів. Дані результати діагностики грунтуються на припущеннях, так як виконавцем робіт зазначено «встановлено з високою вірогідністю». Позивачем не надано акт проведеної діагностики сформований за допомогою діагностичного обладнання EASY, рахунок фактура про проведену діагностику, докази оплати за проведення діагностики. Договір на проведення ремонтних робіт також відсутній. Окрім того, в копії рахунку не зазначено, на який транспортний засіб його виписано. Оплату цього рахунку здійснено платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 01.08.2017 року після отримання рахунку 01.08.2017 року. Копія рахунку -фактури № СФ -0000168 від 24.07.2017 року на суму 153581,10 грн. без відмітки про отримання та завізовано ВТ-208 ОСОБА_6 рахунок виписаний на ОСОБА_3, а на який і чи на який транспортний засіб не вказано. Оплату за проведені роботи проведено платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 03.10.2017 в сумі 39753,00 грн., де зазначено призначення платежу: Доплата по рахунку № СФ 168 від 24.07.2017 року. Чи проводилася оплата по рахунку № СФ 168 від 24.07.2017 року невідомо, так як такого рахунку до позовної заяви не долучено. Акт здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000089 від 19.09.2017 року в сумі 153581,10 грн. не відповідає листу №17018 від 20.06.2017 року про результати діагностики, а саме пункти 20-23,27,28,29,30. Згідно з п.1.2,2.1 3.2,4.1 Договору куплі продажу ( автобусів) № 1-96/16 від 07.06.2016 року ( надалі Договору), Продавець надає покупцю специфікацію на кожну партію товару, Позивач не надав до позовної заяви специфікацію на партію автобусів. Відповідно до п. 5.1 Договору Продавець гарантує, що товар відповідає встановленим технічним умовах. Однак партія автобусів, в тому числі автобус А 14532 кузов Y6LA14532GL100016 поставлені з браком (схованими дефектами), а саме неправильно конструктивно зроблено. Невідповідність в тому, що між повітряним фільтром та турбокомпресором (неправильно зварено конструкцію), в результаті чого відбувся розрив патрубка і неочищене повітря з пилом попадало в турбокомпресор, що приводило до виходу з ладу двигуна. На що підприємству продавцю були виставлені рекламації і на їхнє прохання, ним відряджалися спеціалісти для усунення несправності. Листи та акти про проведення робіт по усуненню несправності знаходяться у продавця і на ОСОБА_3. Окрім того, договір про сервісне обслуговування №10- 25/16 укладено 21.01.2016 року. В той же час договір купівлі-продажу автобусів укладено 07.06.2016 року. Договір на сервісне обслуговування до позовної заяви не додано, не додано доказів і того, що ОСОБА_2 ознайомився з ним.

Щодо неналежного контролю за використанням паливно-мастильних матеріалів. Обов’язок контролю за кількістю пального в баках проданих автомобілів в кількості більшій ніж передбачено для транспортування автобусів до місця знаходження покупця, не є складовими трудової функції начальника відділу транспорту ТзОВ «ОСОБА_3 Системе УА ГмбХ», такі обов’язки не випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Передумовою для виїзду проданих автобусів було укладення договору(рів) купівлі-продажу корпоративних автобусів. ОСОБА_7 в умовах договору купівлі-продажу, вказується кількість пального, яка повинна міститися в баках автобуса. На день продажу та день передачі автобусів було встановлено наявна кількість пального, яка містилася в баках. Кількість (понад норму) повинна бути включена до вартості автобусів та кошти сплачені покупцем. Підприємство не забезпечене приміщенням для зберігання пального, механізм вилучення пального з баку автобуса не передбачено виробником. В баках кожного автобуса вмонтовано датчик палива, розхід палива та його цільове використання контролювався іншимпрацівником, на відповідача такі обов’язки не покладалися. Визначення залишку пального в баках здійснено приблизно, а відтак і сума, якупозивач просить стягнути з відповідача є приблизною, припущенням. Окрім того, з договором купівлі - продажу автобусів відповідач із змістом не ознайомлений і вимогу про те, що в баках автобусів має бути не більше 35 літрів пального не міг виконати, так як не знав про існуючу домовленість про наявність в баках автобусів саме такої кількості пального при передачі автобусів. До того ж, зберігання ПММ має здійснюватися на спеціально обладнаних складах ПММ з дотриманням певних норм та технічних умов проектування складських приміщень. Обов’язковою умовою роботи таких складів є присутність на них постійних представників контролюючого органу, які здійснюватимуть у т. ч. і постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку зберігання ПММ. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Представником позивача ОСОБА_5 подано 06.03.2018 року відповідь на відзив, з якої вбачається, що факт порушення трудових обов’язків ОСОБА_2 3.В., що стало підставою для припинення дії гарантії на автобус Богдан А14521, д.н.з. НОМЕР_5, став відомий позивачу з моменту отримання листа-повідомлення ДП «Автоскладальний завод № 1» про припинення дії гарантії від 23.03.2017 р., а заподіяна товариству шкода та її розмір були виявлені останнім в момент отримання рахунку-фактури від ПП «Інтер-Трак» та підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-000089. Тому немає жодних підстав стверджувати, що позивачем порушено строк в один рік з дня звернення до суду з моменту виявлення завданої ОСОБА_2 3. В. шкоди.

Відповідач не повідомляв адміністрацію ТОВ «Леоні» про: виявлені ДП «Автоскладальний завод № 1» порушення; неодноразові повідомлення про них саме відповідача; та про загрозу припинення гарантії на автобуси А 14532. Здійснював триваюче порушення обов’язків покладених на нього трудовим договором, що полягало в бездіяльності щодо виявлених ДП «Автоскладальний завод № 1» порушень, неналежному контролі за своєчасним і належним гарантійним обслуговуванням та правильній експлуатації рухомого складу.

ОСОБА_2 3.В., як особа, що здійснює контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, був зобов’язаний забезпечити їх раціональне використання та збереження на підприємстві. Тому, відповідач повинен був попередити адміністрацію підприємства про наявність у баках автобусів, що підлягають продажу, значної кількості пального, оскільки його втрата призведе до фінансових збитків для підприємства. Не попередивши адміністрацію підприємства про вказані обставини та не вчинивши жодних інших дій з метою збереження пального, що містилося в проданих артобусах, на ТОВ «Леоні» відповідачем було грубо порушено вимоги посадової інструкції щодо контролю за використанням палива. Таким чином, фінансові втрати ТОВ «Леоні» у розмірі 14555,8 грн. відбулися виключно з вини відповідача.

30.06.2010 року між ТОВ «Леоні» та ОСОБА_2 3.В. було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого відповідач приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому на підприємстві матеріальних цінностей. Згідно із посадовою інструкцією ОСОБА_2 3.В., останній несе і матеріальну відповідальність за належне утримання, своєчасне обслуговування і правильне зберігання рухомого складу, а також відповідає за використання паливних матеріалів. Тобто, рухомий склад та паливні матеріали ТОВ «Леоні» довірені ОСОБА_2 3.В. під повну відповідальність. Отже, відповідач несе матеріальну відповідальність у повному розімірі шкоди, заподіяної з його вини товариству.

Відповідачем ОСОБА_2 подано 28.03.2019 року заперечення на відповідь на відзив позивача за позовом ТзОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмБХ» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з якого вбачається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків за наявності: порушення працівником трудових обов’язків, наявності прямої дійсної шкоди, причинного зв’язку між порушенням і шкодою та вини працівника. Для правильного визначення кола належних доказів суди мають враховувати роз’яснення, наведені в п.23 постанови Пленуму ВС №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками». Згідно цього, відповідач звернувся до позивача з заявою про надання даних бухгалтерського обліку, однак останній жодних даних не надав.

Окрім цього, надана суду копія посадової інструкції начальника відділу транспорту ТзОВ «ОСОБА_3 ВАЕРІНГ ИСТЕМС У А ГмБХ» не містить відомостей про її затвердження керівником товариства, позивач не надав суду копії наказу про затвердження вказаної посадової інструкції. Посадову інструкцію начальника відділу транспорту ОСОБА_2 підписав 24.03.2017 року, в цей самий день ознайомився з її змістом. Як стверджує позивач, 15.03.2017 року керівником ДП «Автоскладальний завод № 1» на адресу ТОВ «ОСОБА_3 ВАЕРІНГ СИСТЕМО У А ГмБХ» надіслано лист про виявлені порушення правил експлуатації та обслуговування автобусів А 14532, а саме п. 5.2.7 Паспорта А 14532-0000010 ПС, листом від 23.03.2017 р. було припинено дію гарантії на автобус А14532 кузов № НОМЕР_1.

19.04.2005р. між ТОВ «Леоні» та ОСОБА_2 3. В. було укладено трудовий договір (надалі Трудовий договір). Згідно п.1.1. Трудового договору Працівник зобов’язується виконувати обов’язки керівника автоколони. Відповідно до п.7.1 Термін дії цього договору з 19 квітня 2005 ро по 19 квітня 2006 року. З 01.02.2017 року переведено на посаду начальника відділу транспорту. Змін до трудового договору не вносилося та новий з урахуванням посади не укладався. Відповідач не здійснював триваючепорушення обов’язків покладених на нього трудовим договором, так як Трудовий договір міжначальником віллілу транспорту та ТзОВ «Леоні» не укладався. Доводами позовної заяви є виключно порушення обов’язків ОСОБА_2, покладених на нього трудовим договором.Твердження Позивача про порушення працівником трудових обов’язків є надуманим.

Долучені позивачем докази не зареєстровані у вхідній кореспонденції ТзОВ «Леоні», відсутня резолюція керівника. Окрім того не додано Позивачем акту проведення діагностики, з зображенням її результату, не додано рахунку фактури про оплату за проведену діагностику, не долучено доказів про проведення оплати за проведення такої діагностики. Відсутність договору про проведення ремонтних робіт. Зі змісту Рахунку - фактури № СФ- 0000099 від 24.07 2017 року в сумі 113827,20 грн. вбачається інформація, що термін дії рахунку до 28.07.2017 року, окрім того не зазначено, на підставі якого документу він виписаний та який транспортний засіб підлягає ремонту. Всі викладені зауваження стосуються і рахунку-фактуру № Ф-0000168 на суму 153581,1 грн. з однією відмінністю, що даний рахунок не містить відмітки про реєстранію у вхідній кореспонденції позивача. Позивачем не надано рахунку № СФ-168 від 24.07.2017 року, тому відсутні підстави стверджувати, що оплата за даним рахунком здійснена за ремонт спірного автобуса. Згідно даних копії платіжного доручення № НОМЕР_3 від 01.08.2017 року, дата проведення банком 01.08.2017 року на суму платежу 113 827,20 грн. призначення оплати по рахунку СФ - 99 від 24.07.2017 року за поршень, вкладиш, сальники. Оскільки ні рахунок, ні платіжне поручения не містить інформації, для якого транспортного засобу придбано сальник, вкладиш, відсутні підстави стверджувати про оплату запчастин до спірного автобуса. Позивач стверджує, що постановою комітету ради міністрів СРСР № 447/24 від 28.12.1977 року передбачено можливість укладення договорів про повну матеріальну відповідальність з керівниками відділів. 30.06.2010 року між ТОВ «Леоні» та ОСОБА_2 3. В. було укладено Договір про індивідуальну матеріальну відповідальність, хоча відповідач не займав посаду начальника відділу, а тому підстав для укладення договору не було та не передавалося жодних товаро-матеріальних цінностей під звіт зберігання. Окрім цього, відповідач не був підписантом договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017 року про поставку Малому колективному підприємству «Транс - екіпаж» 6 автобусів ЛАЗ, які були в експлуатації, не був ознайомлений з ним та із додатком до вказаного договору, в якому зазначено що залишок пального у проданих автобусах повинен становити не більше 35 літрів.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задоволити.

Відповідач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги заперечили повністю та просять відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із ч.1 ст. 81 ЦПК випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 19.04.2005 року між ТзОВ «ОСОБА_1 СИСТЕМС УА ГмбХ» та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, згідно якого працівник зобов’язується виконувати обов’язки керівника автоколони. Договір діє з 19 квітня 2005 року до 19 квітня 2006 року та даний договір не продовжувався.

Відповідно до ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов’язаний до початку роботи ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, роз’яснити права й обов’язки, забезпечити необхідними для роботи засобами.

Обов’язки, права та відповідальність працівників закріплюють у посадових (робочих) інструкціях (п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП); п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників (ДКХПР), вміщених до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336). Уніфіковані форми для посадової та робочої інструкцій містить Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений протоколом Методичної комісії Держкомархіву від 20.06.2006 року № 3.

Долучені дві копії посадових інструкцій, які не відповідають вимогам чинного законодавства та наявні розбіжності між ними. З посадової інструкції вбачається, що підрозділ Бортові мережі – начальник транспортного відділу вбачається, що в розділі основні завдання/відповідальність містить підрозділ Технічне обслуговування, контроль, перевірка – конкретизація: забезпечення утримання рухомого складу автомобільного транспорту в належному стані; надання необхідної технічної допомоги водіям автомобілів на лінії; організація випуску на лінію автомобілів згідно із затвердженим графіком у технічно справному стані; організація ремонту та технічного обслуговування рухомого складу (а.с.30 присутній даний пункт, а.с. 10 -відсутній); забезпечення поточного ремонту споруд та обладнання гаража; контроль за забезпеченням та використанням паливно- мастильних матеріалів; впровадження заходів, спрямованих на своєчасне доведення і відвезення працівників на роботу і з роботи (а.с.30 присутній даний пункт, а.с. 10 -відсутній); впровадження заходів, направлених на ліквідацію простоїв, передчасне повернення автомобілів з лінії із-за технічних несправностей (а.с.30 відсутній даний пункт, а.с. 10 -присутній); аналіз причини дорожньо-транспортних випадків та порушень правил руху; контроль за своєчасним обслуговуванням та правильним зберіганням рухомого складу; контроль за дотриманням працівниками правил і норм охорони праці, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, виробничої санатарії та протипожежного захисту. ОСОБА_2 ознайомлений з посадовою інструкцією 24.07.2017 року (а.с.29-30).

30.06.2010 року між ТзОВ «ОСОБА_1 СИСТЕМС УА ГмбХ» та ОСОБА_2, який займає посаду - керівник автоколони, укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

24.07.2017 року видано наказ №53/с «Про винесення догани ОСОБА_2В.» оголошено догану за порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 – начальнику відділу транспорту.

Із копії доповідної записки про дисциплінарне стягнення від 30.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 – начальник відділу транспорту здійснив триваюче порушення, а саме: неналежний контроль та організація своєчасного технічного обслуговування рухомого складу (автобус «Богдан» А14532 кузов № НОМЕР_1), що призвело до припинення дії гарантії даного транспортного засобу на підставі договору №10-25/16 від 21.01.2016 року і Паспорта А 14532-0000010ПС. Застосовано стягнення - догана. Документи не додаються. Підпис працівника відсутній.

28.03.2017 року керівник автоколони ОСОБА_2 надав письмові пояснення, що згідно договору з ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан моторс» №10-25/16 від 21.01.2016 року взяли на себе зобов’язання викликати представника ВГО для контролю робіт при проведенні ТО-2 гарантійних автобусів. Так, після підписання договору 19.07.2016 року було здійснено виклик представника. Досвід такого котролю справив враження неефективності та беззмістовності подальшого виклику представників, оскільки усі регламентні роботи по ТО-2 проводилися їхніми працівниками в повному обсязі без зауважень з боку представника. Після цього, в подальшому таких викликів не здійснювалося. ВГО ДП «АСЗ №1» АТ «АК « Богдан моторс» часто не мало можливості направляти представника.

30.03.2017 року складено акт про відмову ОСОБА_2 від підпису про ознайомлення з доповідною запискою про дисциплінарне стягнення та наказом про винесення догани.

Відповідно до листа ДП «Автоскладальний завод №1» від 23.03.2017 року № 234/02-04 повідомлено, що під час відрядження спеціалістів в період з 21 по 22 березня 2017 року на автобусі А14532 кузов № НОМЕР_1, було виявлені наступні недоліки: в конструкцію автобуса встановлено додаткове обладнання без узгодження з виробником (авто магнітола та датчик пального); на автобусі не проведено технічне обслуговування ТО-2 в присутності працівника (згідно договору №10-25/16 від 21.01.2016). Пробіг автобуса на момент огляду складав 33 790 км; на запит працівника не надано паспорт до даного автобуса. Повідомлено про припинення дії гарантії на автобус А14532 кузов № НОМЕР_1. Якщо не буде вжито відповідних заходів щодо належного технічного обслуговування та експлуатації згідно технічної документації автобусів А14532 , буде вирішено знімати з гарантії і інші автобуси.

24.07.2017 року складено акт про відмову від пояснення ОСОБА_2 щодо факту припинення гарантії на автобус А14532 кузов № НОМЕР_1.

Із копії рахунку-фактури № СФ-0000099 від 24.07.2017 року від ПП «ІНТЕР-ТРАК» здійснена заміна деталей на загальну суму 113827,20 грн. Рахунок дійсний до сплати до 28.07.2017 року.

24.07.2017 року звільнено з роботи ОСОБА_2 – начальника відділу транспорту за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст.40 КЗпП України, що підтверджується наказом №611/ос від 24.07.2017 року «Про припинення трудового договору ОСОБА_2В.». З наказом ОСОБА_2 не ознайомлений.

Із копії доповідної записки про дисциплінарне стягнення від 24.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 – начальник відділу транспорту здійснив порушення трудової дисципліни 14.03.2017 року, а саме: недотримання посадової інструкції – неналежний контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, а саме: продаж шести корпоративних автобусів з наявним пальним у паливних баках в кількості 892,09 літри. Фінансові втрати для підприємства – 14555,8 грн. Розрахунок: 892,09л.-210л.(35л./100км.х6 автобусів) = 682,09х21,34 (ціна 23,99грн. зі знижкою 2,65 грн. станом на 14.03.2017 року)= 14555,80 грн. Застосовано стягнення - звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України. Документи не додаються. Підпис працівника відсутній.

Службовою запискою начальника зміни ОСОБА_4 від 31.03.2017 року доведено до відома, що за допомогою даних Benzinverbrauch Busse 2017 встановлено залишки палива в автобусах марки ЛАЗ, які були продані. Дизельне паливо з усіх автобусів становить близько 892,09 літрів, яких не було злито перед їх продажем.

24.07.2017 року складено акт про відмову від пояснення ОСОБА_2 щодо факту продажу шести корпоративних автобусів з наявним пальним у паливних баках в кількості 892,09 літри.

Із копії нечитабельного листа дочірного підприємства «Автоскладальний завод №1» від 15.03.2017 року №100/01-25 вбачається, що придбано 11 автобусів з гарантією на них протягом 12 місяців або 75 тис.км. та при умові дотримання ТзОВ «ЛЕОНІ» правил експлуатації та обслуговування належних в експлуатації документації на автобуси. Під час відрядження 16.11.2016 року на ТзОВ «ЛЕОНІ» спеціалістами були виявлено несанкціоноване втручання в паливний бак та паливну апарату автобуса першої партії, що є категорично заборонено. 15.02.2017 року було підтверджено наступне: на всіх 11 автобусах без погодження встановлено додатковий датчик пального – GPS; на всіх 11 автобусах не проведено ТО-2, що є обов’язковою операцією згідно п.3.10 «Періодичність технічного обслуговування». Враховуючи вищенаведене, грубо порушено правила експлуатації та обслуговування автобусів А14532, а тому не можуть гарантувати безвідмовну роботу автобусів, якщо не будуть усунені зауваження, то буде припинена дія гарантії на автобуси моделі А14532.

20.03.2017 року керівником зміни ОСОБА_4 надано письмові пояснення, що при встановленні обладнання GPSмоніторингу та контролю палива працівниками ТОВ РАДІОТЕРМІНАЛ – Україна дотримано всіх вимог встановлення обладнання згідно рекомендацій виробника «Епсілон». Було поінформовано начальника автоколони ОСОБА_2 про встановлення даного обладнання.

Із копії паспорта на автобус А14532 вбачається, що виробник гарантує справну роботу ДТЗ протягом 12 місяців або 75 тис.км пробігу (п.5.2.1 Паспорта, а.с. 35). Гарантія включає в себе безкоштовну заміну або ремонт дефектних вузлів і деталей автобуса, які передчасно вийшли з ладу в період передпродажної підготовки і в гарантійний період експлуатації (п.5.2.5 Паспорта, а.с. 35). Умови гарантії не поширюються на деталі, котрі піддаються природному зносу за нормальної експлуатації ДТЗ, а саме: запобіжники, ланцюги, паси приводу. Фільтруючі елементи очистки мастила, повітря і пального, форсунки паливної системи, паперові прокладки, гвинти, гайки та інші витратні частини, якщо в них не виявлено дефектів виробника; незначне підтікання змащувальних матеріалів або запотівання в районі сальникових ущільнень, що не впливають на якість роботи вузла і не вимагають поповнення між плановими ТО та інше (п.5.2.6 Паспорта – а.с. 35).

Тобто, це дає підстави суду вважати, що в порівнянні із рахунком-фактурою № СФ-0000099 від 24.07.2017 року по ремонту автобуса, відбулась заміна деталей, котрі піддаються природному зносу за нормальної експлуатації ДТЗ, тобто перелік деталей із фактури не підпадають під гарантію згідно Паспорта.

Згідно із копії акту №ОУ-000089 від 19.09.2017 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), затвердженого директором ПП «ІНТЕР-ТРАК» та не затвердженого підписом та печаткою директора ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» вбачається, що виконавцем були виконані роботи на суму 63401,10 грн, встановлено запчастини та використано матеріали при виконанні ремонтних робіт на суму 90180,00 грн., а всього загальна вартість робіт становить 153581,10 грн. (а.с. 40-41), в подальшому позивач долучив цей же акт здачі-прийняття робіт, але уже затверджений підписом та печаткою директора ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» «Лесишин О.», а не «Штефан Шмідт», внаслідок чого у суду виникають сумніви в достовірності даного документа (а.с. 192-193).

Із копії платіжного доручення № НОМЕР_2 від 01.08.2017 року вбачається, що платіж здіснює ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» та отримувач ПП «Інтер-Трак» на суму 113827,20 грн., призначення платежу СФ-99 від 24.07.2017 року, однак дане доручення немає підпису банку та печатки, що підтверджує оплату даної суми (а.с. 42).

Згідно із договором № 1-96-16 купівлі- продажу від 07.06.2016 року, ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» зобов’язується купити та оплатити транспортні засоби: автобуси марки «Богдан А14532» в ДП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «АК «Богдан Моторс».

Листом ПП «ІНТЕР-ТРАК» від 20.06.2017 року №17018 повідомлено, що проведено діагностику (непрямим шляхом) за допомогою діагностичного обладнання EASY двигуна автобуса Богдан А-145 державний номер НОМЕР_5. Отримані результати з високою вірогідністю вказують на значний пиловий знос поршньової групи двигуна.

Згідно із договором поставки автобусів №06/03/17-1 від 06.03.2017 року МКП «Транс-Екіпаж» зобов’язується передати у власність ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» шість автобусів «ЛАЗ», які були в експлуатації.

Копією рахунку-фактури №СФ-0000168 від 24.07.2017 року ПП «ІНТЕР-ТРАК» здійснено заміну деталей на загальну суму 153581,10 грн. Рахунок дійсний до сплати до 28.07.2017 року.

Із копії платіжного доручення № НОМЕР_3 від 03.10.2017 року вбачається, що платіж здіснює ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» та отримувач ПП «Інтер-Трак» на суму 39753,90 грн., призначення платежу СФ-168 від 24.07.2017 року, однак дане доручення немає підпису банку та печатки, що підтверджує оплату даної суми (а.с. 54).

Копією акта у складі комісії 20.04.2017 року було проведено технічний огляд автобуса БОГДАН А14532 держ.№ВС5832ЕО, заводський № Y6LA14532GL100016 з метою визначення технічного стану даного автобуса. В результаті огляду було виявлено, що двигун вищевказаного автобуса є технічно несправним і потребує ремонту.

Згідно із листом ДП «Автоскладальний завод №1» від 05.12.2017 року № 740/02-04 підтверджено, що листом №234/02-04 від 23.03.2017 року ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» передчасно було знято з гарантії автобус А14532 кузов № НОМЕР_1 у зв’язку з порушенням п.5.2.7 Паспорта А14532-0000010 ПС.

Відповідно до копії договору № 10-25/16 про надання послуг по контролю за проведенням робіт з технічного обслуговування транспортних засобів виробництва ДП «АСЗ №1» АТ «АК Богдан Моторс» від 21.01.2010 року, ДП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (Виконавець) зобов’язується надавати послуги по контролю за проведенням робіт з технічного обслуговування автобусів «Богдан А50232» виробництва ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», а ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» (Замовник) зобов’язується прийняти та оплатити такі послуги. П.1.4.Договору зазначає, що роботи з технічного обслуговування здійснюються силами, засобами, з використанням обладнання та розхідних матеріалів замовника.

Із долученої бухгалтерської довідки вбачається, що вартість палива, яка залишилась в баках автобусів, що належать підприємству (54 штуки), станом на 30.11.2016 року становила 111 427,99 грн., в тому числі: автобус 288-04 ТА – 3788,85 грн., автобус 288-06 ТА – 3142,51 грн., автобус 288-09 ТА – 1395,57 грн., автобус 28-83 АВ – 3296,83 грн.,автобус 95-67 АС – 3680,21грн., автобус 95-68 АС – 1937,86 грн. (а.с. 86).

ОСОБА_9 фінансів України від 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-2303/2333 зазначено, що у разі, якщо господарська операція оформлюється бухгалтерською довідкою, то при її застосуванні обов'язково наводяться всі реквізити, передбачені для первинних документів. Тому долученадовідка судом до уваги не береться, оскільки із даної бухгалтерської довідки не вбачається дата та назва підприємства, від імені якого складено документ, чим порушено вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підтвердження зазначеної матеріальної шкоди позивачем долучено витяги відомостей із бухгалтерської програми щодо ремонту автобуса Богдан – А14532, щодо рах.гол.книги «витрати палива», оборотно-сальдова відомість по рахунку 105, які підписані головним бухгалтером ОСОБА_10, з яких не вбачається, яка саме заподіяна матеріальна шкода ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» працівником ОСОБА_2 На думку суду, ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» не проведено інвентаризації про розбіжності між бухгалтерським обліком та фактичною наявністю основних засобів, які начебто були ввірені ОСОБА_2 (а.с. 87-90).

Згідно із специфікації до договору 06/03/17-1 від 06.03.2017 року, який підписаний та скріплений печаткою генерального директора ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» ОСОБА_11 та директора МПП «ТРАНС ЕКІПАЖ» ОСОБА_12 вбачається, що придбано шість автобусів ЛАЗ на загальну вартість 469 800,00 грн. Залишок палива не повинен перевищувати 35 літрів у кожному автобусі.

Відповідно до накладної на відпуск товарів № 24ОБКПК-0477-9053407857 за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» відпущено ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ»: бензин Pull 95 – 197,63 л., бензин А-92 – 50,00 л., бензин А-95 – 7032,46 л., дизельне паливо – 89513,23 л., дизельне паливо – 100,00 л., на загальну вартість зі знижкою (в т.ч. ПДВ та АкПР) 1921520,78 грн.

Листом ПП «ІНТЕР-ТРАК» від 04.07.2017 року №17 021 доведено до відома, що автобус Богдан А-145, державний номер ВС 5832ЕО робились дефектування, в результаті якого був виявлений пиловий знос поршневої групи двигуна, що проявилося у зносі поршневих кілець, ушкодженні поршнів, зносу направляючих клапанів, виробітка гільз більш ніж на 0,55 мм. Очікуване закінчення ремонту можливе кінець серпня 2017 року.

Згідно долученої Таблиці обліку палива ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» вбачається кількість заправленого пального за період з 20.12.2018 року по 08.01.2019 року, однак наведені дані даного спору не стосуються (а.с. 194).

Позивачем долучено сертифікат, який засвідчує, що ОСОБА_4 ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» 21.12.2016 року пройшов навчально-ознайомчий курс «GPS/Глонасс системи моніторингу за транспортом».

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює головним бухгалтером ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ». Згідно показів GPS-навігатора та шляхових листів визначаються залишки палива. Транспортний відділ відповідає за залишки палива.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив (за допомогою перекладача ОСОБА_13, вчителя німецької мови ЗОШ №5 м.Стрий), що керівником транспортного відділу є ОСОБА_2, який завдав шкоду. Є певні процедури щодо продажу автобусів, які не було дотримано. При продажі автобусів не було проконтрольовано процедури і це завдало шкоду. Шкода є зафіксована документально. На ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» не передбачено зберігання палива, хоча є велика площа. У відділі, де працював ОСОБА_2, була можливість зберігати паливо. Чи підписував ОСОБА_2 договір про повну матеріальну відповідальність він не знає, оскільки за це відповідає інший відділ. Він підписував договір про продаж автобусів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділу безпеки ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» м.Коломия. Він особисто повідомляв ОСОБА_2 про те, що на автобусах будуть встановлюватися датчики GPS для контролю палива. ОСОБА_4 мав можливість контролювати розхід і залишок палива за допомогою GPS.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює головним механіком автопарку, його обов’язки – організація роботи транспорту. 20.04.2017 року було складено акт про те, що технічний стан автобуса не дозволяє його експлуатувати. Це пов’язано з двигуном. До цього вказаний автобус не експлуатувався декілька місяців. Автобус, крім них, також оглядався і іншими спеціалістами фірми «Інтер транс». Ці несправності не дозволяли його експлуатувати, був дефект виробника, а тому була поломка – пиловий знос мотора.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що працює керівником адміністративного відділу з 01.10.2016 року. На ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» складу для зберігання палива немає. ОСОБА_2 не виконав покладені на нього обов’язки, внаслідок чого ТзОВ «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» була заподіяна шкода.

Згідно частин 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Пунктами 1, 6 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Статтею 135-1 КЗпП передбачено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пленум Верховного Суду України в п. 8 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992р. № 14 роз'яснив, що «розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди». Аналогічні положення містяться також і у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права» № 10-1389/0/4-12 від 27 вересня 2012 р.

В абзаці 17 п. 8 Постанови пленуму ВССУ № 12 від 11 грудня 2015 р., вказано на те, що судам при розгляді справ про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією про взяття на себе повної матеріальної відповідальності, потрібно перевіряти відповідність посади відповідача, працівника, Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва.

Пунктом 8 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю" від 11.12.2015 р. № 12, у правовому висновку ВСУ від 25 квітня 2012 року у справі № 6-16цс12 зазначено, що договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди. Отже, договори про повну матеріальну відповідальність можна укладати в письмовій формі тільки з працівниками визначених категорій. Договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, які не включені до переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсними.

Таким чином, сам по собі факт укладення з працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладення матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що договори про повну матеріальну відповідальність можна укладати в письмовій формі тільки з працівниками визначених категорій.

Договір про повну матеріальну відповідальність від 30.06.2010 року, укладений з ОСОБА_2, не має юридичної сили, оскільки в Переліку таких посад і робіт, відсутня посада керівник автоколони.

Окрім цього, відповідно до п.3 ч.7 розділу І Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затвердженого наказом ОСОБА_9 фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, проведення інвентаризації є обов’язковим: у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні.

При цьому, суд бере до уваги те, що факту підписання відповідачем акту приймання-передачі матеріальних цінностей не було, тобто передачі ввірених матеріальних цінностей не відбулося.

Також, згідно абз. 5 п. 7 Розділу І Положення, проведення інвентаризації є обов'язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Окрім цього, відповідача під розписку не було ознайомлено із специфікацією до договору 06/03/17-1 від 06.03.2017 року, в якому зазначено, що залишок палива при продажі автобусів не повинен перевищувати 35 літрів у кожному з них, а також відсутній акт інвентаризаційної комісії про виявлення залишку палива.

В матеріалах справи відсутні дані бухгалтерського обліку, інвентаризаційні дані щодо завданої шкоди відповідачем, який при даних обставинах міг би нести матеріальну відповідальність. ОСОБА_7 переписки, листи, рахунки-фактури, витяги з бухгалтерської програми не є правовою підставою для матеріальної відповідальності.

Аналогічна практика розгляду даного спору викладена в рішенні Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2017 року, яке набрало законної сили (справа №440/1716/15, провадження № 22-ц/783/2849/17).

Окрім цього, вивчивши матеріали справи, суд вбачає, що із долученого акту №ОУ-000089 від 19.09.2017 року здачі-прийняття робіт, рахунку-фактури № СФ-0000099 від 24.07.2017 року, рахунку-фактури № СФ-0000168 від 24.07.2017 року, відбувалися встановлення запчастин, на котрі із паспорта на автобус А14532 гарантії не поширюються (комплект прокладки, фільтри, прокладки та інше), котрі піддаються природному зносу за нормальної експлуатації ДТЗ, що передбачено в п.5.2.6 даного паспорта. Також, із даних доказів не вбачається, якому саме автобусу здійснювали ремонт та заміну запчастин.

Тому, позивачем не надано належних доказів, якими чітко відображалися б винні діяння відповідача та якими завдано шкоду підприємству, не надано доказів порушення працівником обов'язків за трудовим договором і наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила (актів і доповідних записок службових осіб, матеріалів службових перевірок, актів інвентаризаційної комісії та інше).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В суді позивачем не надано доказів на підтвердження позову, він є недоведеним та слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Системс УА ГМБХ» до ОСОБА_2 про відшкодування 168136,90 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто тридцять шість гривень 90 копійок) матеріальної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_7