Рішення № 81387156, 17.04.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2178/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на грошовий вклад в порядку спадкування,

встановив:

Позивач у квітні 2018 року звернувся у суд з позовом, в якому просить встановити факт його спільного проживання однією сім’єю із спадкодавцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 6 серпня 2017 року, в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на грошовий вклад з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК» на рахунку №26200001566317(980), який належав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування після смерті 6 серпня 2017 року ОСОБА_5 Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті 6 серпня 2017 року рідної сестри його діда ОСОБА_6 - ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 та грошові вклади. Спадкоємців за законом померла ОСОБА_5 не мала, її чоловік ОСОБА_7 помер 01.07.1999 року, а дітей у них не було. Він проживав із ОСОБА_5 з дитинства разом зі своїми батьками, потім проживав з мамою ОСОБА_4 за адресою: м.Львів, вул.Полтвяна, 36/2. На початку 2012 року він на прохання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, знову повернувся проживати до неї за адресою: м.Львів, вул. Широкій, 67/61, оскільки ближчих рідних у неї не було. З початку 2012 року він проживав з померлою однією сім’єю, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет – його заробітна плата і її пенсія. Вона сприймала його як онука, а він її як бабусю, вони турбувалися один про одного. 24 травня 2017 року на пропозицію ОСОБА_5 він був зареєстрований у згаданій квартирі. За життя 03.07.2003 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 йому та його матері. Після смерті 12.02.2018 року йому було видано Другою львівською державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру. Окрім цього, у ОСОБА_5 були грошові вклади, на два з яких вона склала заповіт на користь його матері, а про один грошовий вклад у ПАТ «БМ БАНК вона забула і такий не був охоплений заповітом. Оскільки він був зареєстрований у квартирі спадкодавця з травня 2017 року як піднаймач, Друга львівська державна нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений грошовий вклад і рекомендувала звернутися з даним питанням до суду. За наведеного просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечила та зазначила, що поясненнями позивача та третьої особи, дослідженими у судовому засідання матеріалами справи підтверджується факт проживання позивача із померлою 6 серпня 2017 року ОСОБА_5 однією сім’єю у квартирі АДРЕСА_1 в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року, а тому позов вважає підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що її син ОСОБА_1 проживання із померлою 6 серпня 2017 року ОСОБА_5 однією сім’єю у квартирі АДРЕСА_1 в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року, при цьому вони були пов’язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов’язки, турбувалися один про одного. Після смерті ОСОБА_5 її син успадкував за заповітом квартиру покійної, а вона її грошові вклади у АТ Ошадбанк». Між тим, ОСОБА_5 також мала грошовий вклад у ПАТ «БМ БАНК», що не був охоплений заповітом. Вважає, що її син, як спадкоємець четвертої черги за законом, має право на спадщину після смерті ОСОБА_5, в тому числі на вказаний грошовий вклад. Просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали спадкової справи №308/2017, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Зі змісту ст.3 ЦК України вбачається, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України. Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, була рідною сестрою діда позивача - ОСОБА_6 ОСОБА_5 після смерті 01.07.1999 року свого чоловіка ОСОБА_7, з яким вона дітей не мала, залишилася проживати одна в ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_5 інших родичів, окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_1, не мала. На початку 2012 року позивач на прохання ОСОБА_5 переїхав жити до неї у зазначену квартиру, а 24 травня 2017 року за її згодою був зареєстрований у цій квартирі. 6 серпня 2017 року ОСОБА_5 померла. З січня 2012 року до 6 серпня 2017 року позивач спільно проживав однією сім’єю з спадкодавцем, вони були пов’язані спільним побутом, мали спільний бюджет – його заробітна плата і її пенсія, вели спільне господарство, турбувалися один про одного. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла належну їй квартиру позивачу та його матері ОСОБА_4 в рівних частинах. Також вона склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_4 грошові вклади в АТ Ошадбанк», ПАТ „ФІНРОСТБАНК” та КС „Дністер”. Після смерті ОСОБА_5 позивач успадкував за заповітом квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 грошові вклади у АТ „Ошадбанк».

Наведене стверджується поясненнями позивача та третьої особи, актом ЛКП „Сяйво” від 1 квітня 2019 року, за яким ОСОБА_1 в період з січня 2012 року по травень 2017 року проживав разом з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації, а з 24 травня 2017 року зареєстрований і проживає за даною адресою, а також свідоцтвом про смерть серії І-СГ №478023 від 9 серпня 2017 року, свідоцтвом про смерть серії І-СГ №145647 від 3 липня 1999 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії ХV-УА №140970 від 23 липня 1950 року, свідоцтвом про народження серії ЯВ №658948 від 26 червня 1952 року, свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 290507 від 1 серпня 1994 року, свідоцтвом про народження серії V-СГ №401929 від 10 вересня 1992 року, довідкою ЛКП „Сяйво” з місця проживання про склад сім”ї і прописки від 18.10.2017 року, заповітом від 25 вересня 2014 року, посвідченим державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, заповітом від 3 липня 2003 року, посвідченим державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 березня 2006 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 лютого 2018 року, виданим державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_9

За наведеного, суд вважає, що дані, заявлені позивачем про те, що він спільно проживав однією сім’єю із спадкодавцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 6 серпня 2017 року, в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позовна вимога про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_5 в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно договору банківського вкладу фізичної особи „Дохідний Строковий” від 27.03.2017 року, ОСОБА_5 розмістила грошовий вклад в сумі 70000 грн. у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК».

Після смерті 6 серпня 2017 року ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все її майно, в тому числі і на грошовий вклад з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК» на рахунку №26200001566317(980). ОСОБА_1, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак листом від 9 лютого 2018 року державний нотаріус Другої львівської нотаріальної контори ОСОБА_9 відмовив у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на грошовий вклад, розміщений у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК», з підстав неохоплення заповітом даного вкладу та не надання спадкоємцем доказів, які підтверджують факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Виходячи із вищенаведеного та враховуючи, що ОСОБА_1, який проживав зі спадкодавцем однією сім’єю більше п’яти років, як спадкоємець за законом четвертої черги, має право на спадщину після смерті ОСОБА_5, в тому числі на грошовий вклад з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК», суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання права власності на грошовий вклад в порядку спадкування є підставною і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 6 серпня 2017 року, в період з січня 2012 року до 6 серпня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться у Публічному акціонерному товаристві «БМ БАНК» на рахунку №26200001566317(980), який належав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування після смерті 6 серпня 2017 року ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідач: Львівська міська рада, знаходиться за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Повне судове рішення складено 23.04.2019 року.

Суддя: