Рішення № 81386028, 22.04.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І.

Справа № 644/9614/18

Провадження № 2/644/70/19

22.04.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Горчакової О.І.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2 - не прибула, представник заявника ОСОБА_3 – надав заяву

відповідач представник Територіальної громади в особі Харківської міської ради - надав відзив;

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради «Про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини та встановлення факту шлюбних відносин,-

в с т а н о в и в :

До канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова 12.12.2018 року за № 44952/18-Вх надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради «Про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини та встановлення факту шлюбних відносин.

Позивач прохає встановити додатковий термін для прийняття спадщини після смерті – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого – 24.05.2016 року, строком на 6 місяців. Встановити факт шлюбних відносин між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим – 24.05.2016 та ОСОБА_2.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 помер 24.05.2016 року. Починаючи з 2004 року по день смерті ОСОБА_4, а саме 24.05.2016 року, фактично проживав з ОСОБА_2 однією сім'єю.04 січня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 придбали автомобіль марки ВАЗ 21104, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Факт шлюбних відносин між позивачем та ОСОБА_4 підтверджується свідками.

ОСОБА_5 вказує про те, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 входять автомобіль марки ВАЗ 21104,2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та земельна ділянка: площею 0,1184 гектара для ведення садівництва, розташована на території Введенської сільської ради Садове товариство «Восток», ділянка № 92, Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6325455300:06:004:0028, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІА №627936 виданого 13 вересня 2007 року Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження голови Чугуївською районної державної адміністрації Харківської області №599 від 31 липня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №010768100059 на ім’я ОСОБА_4 З довідки Першої Харківської державної нотаріальної контори «По спадковій .справі» № 5804/0116 від 01.11.2017, інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_4, відсутня .

В шестимісячний термін з моменту смерті ОСОБА_4 позивач не подала заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори через юридичну необізнаність, вважала, що фактично прийняла спадщину, може звернутися з заявою до нотаріальної контори в будь-який час, оскільки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 №771391 знаходилися у позивача. Поважною причиною несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, відсутність у позивачки свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та у зв’язку зі станом здоров’я.

Позивач у судове засідання не прибула, представник позивача адвокат ОСОБА_3, надав заяву про слухання справи за його відсутності.

Представник Територіальної громади в особі Харківської міської ради у судове засідання прибула, проти задоволення заперечувала надала письмово пояснення.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.12.2018 року. Провадження по справі відкрито.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Установлено, що ОСОБА_4 помер 24.05.2016 року.

Щодо встановлення факту спільного проживання з померлим з 2004 року по день смерті ОСОБА_4, то Позивачем ні з позовною заявою ні у судовому засіданні доказів не надано.

Відповідно до ч. 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі 129/2115/15-ц визначено, що при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь - якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. В постанові ВС зазначив, що для визначення осіб такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.

Вказані обставини під час судового засідання не встановлено.

Посилання позивача у позові на спільне проживання не є само по собі достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст. 74 СК без наявності інших ознак сім'ї.

Судом установлено, що 12 квітня 2018 року державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 була надана відповідь на заяву від 05.04.2018 року про те, що відсутні підстави для видачі нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю підтвердження проживання однією сім’єю з померлим.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині встановлення факту шлюбних відносин, то окрім іншого, відсутні підстави і для задоволення позову в частині надання додатково терміну для прийняття спадщини.

Окрім того судом установлено, що позивачем – ОСОБА_2 13.05.2017 року, справа № 644/2966/17 провадження № 2/644/659/18 зверталась з позовною заявою до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори «Про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини та встановлення факту шлюбних відносин». 25.01.2018 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, залишено без розгляду за заявою представника, адвоката ОСОБА_3, вказаний позов (а.с. 95, справа № 644/2966/17). Ухвала набрала законної сили – 09.02.2018 року.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд - приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради «Про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини та встановлення факту шлюбних відносин» – не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради «Про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини та встановлення факту шлюбних відносин- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням п. 15.5 ч. 1 перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. І. Горчакова