Ухвала суду № 81385205, 24.04.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2562/19

Провадження №2-з/639/19/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

24 квітня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 міської ради у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації прав та визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 року представник позивача ОСОБА_1 міської ради – ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_6 (індексний номер рішення 44841235 від 26.12.2018 року) про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 555,2 кв.м по вул. Каракозова, 6 у м. Харкові (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1732394563101); визнати недійсним та скасувати договір дарування від 05.02.2019 №473, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1732394563101).

На даний час провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації прав та визнання правочинів недійсними не відкрито, оскільки судом 23.04.2019 року з метою з’ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4В на підставі вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, направлено відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова, однак відповідь на адресу суду не надходила.

Разом з позовом представником позивача ОСОБА_5 подано до суду за вх. №11234 заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 555,2 кв.м по вул. Каракозова, 6ум.Харкові (реєстраційний номер об’єкта нерухомогомайна 1732394563101).

В обґрунтування заяви про забезпечення позовупредставник позивача зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 10.04.2019 року право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 555,2 кв.м по вул. Каракозова, 6 у м. Харкові, розташовану на земельній ділянці з кадастровим № 6310137900:08:020:0004, зареєстроване за ОСОБА_4 (1/4 частина) та ОСОБА_3 (3/4 частини) на підставі договору дарування від 05.02.2019 року № 473. Зазначений договір дарування посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_7. Згідно цієї ж інформації попереднім та першим власником цього об’єкту був ОСОБА_2 Право власності за ОСОБА_2 зареєстроване державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_6 (індексний номер рішення 44841235) на підставі: технічного паспорту, виданого ФОП ОСОБА_8 від 20.08.2018 № 9978; довідки, виданої ФОП ОСОБА_8 від 20.08.2018 № 9978. Об’єкт має реєстраційний №1732394563101. Враховуючи те, що спірний об’єкт збудовано без будь-яких дозвільних документів (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок будівельних робіт, дозвіл на будівництво, декларація або сертифікат готовності об’єкта до експлуатації, акт прийняття об’єкту до експлуатації), то подальше його відчуження суперечить діючому законодавству. Особа, яка відчужувала спірні приміщення, на момент укладання оскаржуваних договорів достеменно розуміла про те, що нею відчужується об’єкт самочинного будівництва, оскільки саме вона виступала замовником такого будівництва та була відповідачем у справі про знесення спірного об’єкту, де суд ухвалив рішення, задовольнивши позовні вимоги міської ради про знесення. На теперішній час міська рада передбачає ризики щодо невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.06.2018 року у справі № 639/7457/17 про знесення спірного об’єкту в силу намагання його «узаконення» через державну реєстрацію прав. Отже, такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, оскільки самочинність будівництва об’єкту підтверджена судом, а його подальше відчуження завдасть значної шкоди можливим правонабувачам. Загалом, позивач вважає, що попереднє відчуження спірного об’єкту було направлене виключно на ухилення від обов’язку щодо його знесення за рішенням суду.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Повідомлені представником позивача дані щодо нерухомого майна та його власників підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин, дані, повідомлені представником позивача, в тому числі те, що зазначене в заяві нерухоме майно, щодо якого позивачем пропонується вжити заходи забезпечення позову, є безпосереднім предметом позову, оскільки оскаржуються як державна реєстрація даного майна так і договір дарування щодо вказаного майна, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, забезпечивши позов шляхом заборонити будь-яким особам вчиняти будь-якідії по відчуженню об’єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 555,2 кв.м по вул. Каракозова, 6ум.Харкові (реєстраційний номер об’єкта нерухомогомайна 1732394563101) до закінчення розгляду даної справи по суті і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову представника ОСОБА_1 міської ради у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації прав та визнання правочинів недійсними – задовольнити.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-якідії по відчуженню об’єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 555,2 кв.м по вул. Каракозова, буд.6ум.Харкові (реєстраційний номер об’єкта нерухомогомайна 1732394563101) до закінчення розгляду даної справи по суті і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копія ухвали після її виконання підлягає направленню відповідачам.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.В. Баркова