Ухвала суду № 81385012, 18.04.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18539/18

Провадження № 1-кп/638/617/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кириллової К.С.,

прокурора Арсені О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №42015220010000049 від 02.09.2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/2 кв.26,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

встановив:

17.12.2018 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

17.12.2018 року ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник обвинуваченого вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.

Представник потерпілого – ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» - адвокат ОСОБА_3 надав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в обґрунтування якого посилається на його невідповідність вимогам ч.1 п.п.5, 7 ст.291, 5, 9, 28, 38, 39, 40, 55, 56 КПК України. Також вказує, що органом досудового розслідування не проведено жодної слідчої дії, направленої на встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні. Зазначає на невірність правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки зловживання владою при складанні інкримінованих документів обвинуваченому, неможлива без внесення завідомо недостовірних даних до вказаних документів.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з’явився, надав заяву про проведення підготовчого судового засідання та вирішення питання про повернення обвинувального акту прокурору у його відсутність. Учасники судового провадження вважали можливим проведення підготовчого судового засідання у відсутність представника потерпілого.

Учасники провадження заперечували проти повернення обвинувального акту прокурору через відсутність підстав.

Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном 60 діб, а також відсторонення обвинуваченого від посади радника міського голови Харківської міської ради на строк 60 діб, в обґрунтування яких посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначає, що обвинувачений перебуваючи на посаді радника голови Харківської міської ради, постійно відвідує приміщення, заклади та установи органів місцевого самоврядування та може мати доступ до речей та документів, які там зберігаються і можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, в тому числі може негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом впливу незаконними засобами на свідків, зокрема свідка ОСОБА_4, яка працює на посаді головного спеціалісту управління Держземгеокадастру у м. Харкові, та інших учасників кримінального провадження та протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1, безпосередньо пов’язаний із використанням службового становища у Харківській міській раді.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення заявлених клопотань. Захисником обвинуваченого подано до суду письмові заперечення на подані прокурором клопотання, в яких посилається на невідповідність клопотання прокурора вимогам чинного кримінального законодавства та відсутність ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні, відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 злочину. Також вказувала на те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, має на утриманні окрім дружини та доньки, батьків похилого віку та сестру; має бездоганну репутацію, має численні нагороди, відзнаки, присвоєні звання та інші численні досягнення; бездоганну службову характеристику, має постійний дохід; дотримувався умов запобіжного заходу, який був обраний йому раніше в рамках цього кримінального провадження на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 18.10.2018 року та виконував усі покладені на нього обов’язки. Крім того, зазначила, що повідомлень ОСОБА_1 про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень немає. Також зазначила, що займана ОСОБА_1 посада радника Харківського міського голови немає жодного відношення до тих подій, які викладені у обвинувальному акті та не могла сприяти вчиненню інкримінованого злочину, на час подій, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_1 займав посаду начальника Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Харкові; протягом трьох років досудового розслідування усі документи та матеріали, які стосуються або могли стосуватись даної справи були вилучені органами слідства; посилання прокурора на вплив на свідків, які працюють в Харківській міській раді вважає безпідставними, надуманими, не доведеними жодними доказами; так вважає необґрунтованими посилання прокурора на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На підставі викладеного просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та відсторонення від посади.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого подано клопотання про витребування від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань – Генеральної прокуратури України відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42015220010000049 від 02.09.2015 року розширеного витягу по всіх розділах (основні відомості, кримінальні правопорушення, рух провадження, прикріплені файли) у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходиться у відповідальних осіб Генеральної прокуратури України.

Обвинувачений підтримав заявлене захисником клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що це призведе до затягування розгляду провадження. Зазначив, що всі докази наявні в матеріалах кримінального провадження та будуть долучені на певній стадії процесу.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд повертає обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, зокрема ст.291 КПК України. Положеннями вказаної статті визначені відомості, які має містити обвинувальний акт.

Відповідно до вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт, серед інших, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З обвинувального акту в даному кримінальному провадженні вбачається, що всі необхідні відомості, визначені законом, він містить, зокрема і виклад обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на норми закону та формулювання обвинувачення.

Суд зазначає, що питання про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати вказані обставини.

Отже, обставини, на які посилається представник потерпілого як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, не є підставою для повернення обвинувального акту, в розумінні положень кримінально-процесуального закону, оскільки не є предметом розгляду на даній стадії судового процесу.

При цьому, оцінку доводам щодо пред'явленого обвинувачення може бути надано виключно під час судового розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Всі ті обставини, на які посилається представник потерпілого щодо недоліків у обвинувальному акті не можуть, згідно вимог КПК, бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а отже підстав для задоволення клопотання відсутні.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, представник потерпілого.

Заявлене захисником обвинуваченого клопотання про витребування доказів суд вважає за можливе задовольнити та витребувати з Генеральної прокуратури України відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42015220010000049 від 02.09.2015 року розширеного витягу по всіх розділах.

Відповідно до ст.ст.314, 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов’язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Розглянувши клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу та відсторонення від посади, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Розглядаючи заявлені прокурором клопотання, суд акцентує увагу, що запобіжні заходи слугують меті перешкоджання кримінальному провадженню та однією з форм її реалізації є запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню судового розгляду та враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ч.2 вказаної статті є відсторонення від посади.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Разом з тим під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що такий захід як відсторонення ОСОБА_1 від посади необхідний для запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який може використати своє службове становище з протиправною метою.

Крім того, згідно ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У зв’язку з цим, будь-які обмеження щодо реалізації зазначеного права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК України.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від посади не підлягає задоволенню.

Щодо заявленого прокурором клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд виходить з наступного.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання слідчий довів існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, можливість запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

При цьому прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме спроб обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи наявність міцних соціальних зв’язків, оскільки з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений є інвалідом 2 групи, працює, має постійне місце проживання, де мешкає з дружиною. також прокурором не доведено існування ризику, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки досудове розслідування вже завершене та обвинувальний акт передано на розгляд до суду. Крім того, не доведено, що обвинувачений може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже вважаю, що у задоволенні клопотання слід відмовити на підставі ч.4 ст.194 КПК України, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України та не доведено обставини згідно п. 3 ч. 1 цієї статті.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.7 ст.194 КПК України обов’язки, передбачені частинами п’ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 154-158, 176-178, 194, 314 – 316, 334, 369 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання представника потерпілого про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14-40 годину 24 квітня 2019 року.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, представника потерпілого.

Доручити органу пробації у строк 15 днів з дня отримання даної ухвали скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1

В задоволенні клопотання прокурора про відсторонення від посади ОСОБА_1 – відмовити.

В задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не виїжджати за межі Харківської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із потерпілим і свідками у кримінальному провадженні у вказаному кримінальному провадженні.

Обов'язки, визначені ухвалою суду, покладаються на обвинуваченого, згідно ч.6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Обвинуваченому письмово під підпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити обвинуваченому після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань – Генеральної прокуратури України (01601, м.Київ, вул.Різницька буд.13/15) відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42015220010000049 від 02.09.2015 року розширеного витягу по всіх розділах (основні відомості, кримінальні правопорушення, рух провадження, прикріплені файли) у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходиться у відповідальних осіб Генеральної прокуратури України.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: суддя Д.В.Цвірюк