Ухвала суду № 81384796, 24.04.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5105/18

провадження №2/619/396/19

УХВАЛА

24 квітня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого – суддіОСОБА_1

Ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4;

Суть питання, що вирішується ухвалою.

21 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила:

1.Визнати договір купівлі-продажу від 06 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла за довіреністю, від імені ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2012, Серія ВЕВ №217398, земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,205 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова радгосп «Берізка» №39-А, - дійсним;

2.Визнати ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,205 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова радгосп «Берізка» №39-А;

3.Накладений арешт приватним виконавцем ОСОБА_6 на підставі виконавчого листа №161/7940/17, виданого 11.09.2017 року Луцьким міськрайонним судам Волинської області, відповідно постанови про арешт майна боржника від 06.04.2018 року, на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,205 га, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова радгосп «Берізка» №39-А, - скасувати;

4.Зобов’язати Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області зареєструвати вищевказану земельну ділянку, яка розташована за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Руська Лозова радгосп «Берізка» №39-А.

Позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

У позові ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, проте у позовній заяві не вказана ціна позову.

Згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який містить вимогу майнового характеру (визнання права власності) та 3 (три) вимоги немайнового характеру (про визнання дійсним договору, скасування арешту майна, зобов’язання вчинити певні дії), проте у позовній заяви чітко не зазначено, які позовні вимоги до ОСОБА_3, а які до ОСОБА_4

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві не зазначені докази, що підтверджують дійсну вартістю нерухомого майна.

Згідно п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Додані до позовної заяви копії письмових доказів підтверджені підписом позивача, проте без зазначення дати такого засвідчення.

Частинами 1,2,4 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

До позовної заяви не додані докази, які підтверджують дійсну вартість спірного нерухомого майна.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка поданафізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно п.п.1.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року №2246-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762 гривні.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.12 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»від 17 жовтня 2014 року роз’яснив судам, що у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад,зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Так як ОСОБА_2 у позовній заяві об’єднала одну вимогу майнового характеру (визнання права власності) та 3 (три) вимоги немайнового характеру (про визнання дійсним договору, скасування арешту майна, зобов’язання вчинити певні дії), при цьому сплатила судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 704,80 грн, то їй необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн (за 2 (дві) вимоги немайнового характеру по 704,80 грн) за наступними реквізитами: рахунок №31217206020200, отримувач: УК Дергачівський район Харківської області, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Також ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 704,80 (1762х0,4=704,80) грн, яка буде визначена позивачем у позовній заяві, за наступними реквізитами: рахунок №31217206020200, отримувач: УК Дергачівський район Харківської області, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

26 грудня 2018 року ухвалою судді позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов до висновку про повернення заяви з наступних мотивів.

Як вбачається з офіційного сайту Укрпошти, позивач 02 квітня 2019 року отримала копію ухвали судді про залишення без руху.

Станом на 23 квітня 2019 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 5 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст.185 ч.3, 258-261, 351-354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсним договору, визнання права власності, скасування арешту майна, зобов’язання вчинити певні дії, вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз'яснити, що згідно ч.7 ст.187 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок