Ухвала суду № 81382763, 11.04.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4417/18 2-п/335/30/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року по цивільній справі № 335/4417/18, провадження № 2/335/174/2019 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 142 887 грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 428 грн. 27 коп.

21.03.2019 року представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2019 року була залишена без руху, з тих підстав, що до заяви про перегляд заочного рішення не додано документу про сплату судового збору, та вона була подана з порушенням строку встановлено ч. 2 ст. 284 ЦПК України з відсутністю доказів на підтвердження причин поважності строку. Заявнику надано десятиденний строк для виправлення недоліків заяви з дня отримання ухвали суду.

10.04.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника заявника про надання додаткового строку для сплати судового збору. Просив продовжити строк на виконання ухвали суду від 25.03.2019 року. Заяву обґрунтовує тим, що 20.03.2018 року представниками Департаменту патрульної поліції які територіально знаходяться в м. Запоріжжі була направлена доповідна записка за підписом начальника Управління з відповідними реквізитами до Департаменту патрульної поліції, який є розпорядником бюджетних коштів та територіально знаходиться в м. Київ, вул. Федора Ернста, 3. Станом на 10.04.2018 року документу про сплату судового збору отримано не було.

Окрім того, 10.04.2019 року на адресу суду надійшла заява представника заявника, в якій представник зазначає, що заочне рішення суду отримано 04.03.2019 року, а заяву про перегляд заочного рішення суду було подано 21.03.2019 року тобто в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 284 ЦПК України. Судом були неправильно зроблені висновки щодо відсутності позивача в судовому засіданні, внаслідок чого на його думку, відбулось суттєве порушення норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши клопотання представника заявника про надання додаткового строку для сплати судового збору, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

З точки зору ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням даного правового обґрунтування строк, встановлений заявнику, для усунення недоліків, є більш ніж розумним, та відповідає завданню цивільного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Поважною є причини, які об’єктивно унеможливлювали або ускладнювали вчинення певної процесуальної дії у визначений строк.

При цьому визнання причини поважною залежить лише від розсуду суду.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що саме на особі, яка звернулась до суду із заявою про продовження процесуального строку лежить обов’язок довести обставини, які свідчать про наявність підстав для продовження встановленого судом процесуального строку.

Разом з тим заявником до вказаного клопотання взагалі не надано жодних належних та допустимих доказів того, що Департаментом патрульної поліції не можуть бути усунені недоліки у термін визначений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2019 року.

Згідно ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи, відповідачем отримано копію рішення суду саме 26.02.2019 року. Тобто вважається, що зазначення заявником, що копію рішення отримано відповідачем 04.03.2019 року, а заяву про перегляд заочного рішення суду було подано в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 284 ЦПК України, є помилковим та невірним.

Станом на 11.04.2019 року у наданий строк недоліки виправлено не було. Заявник належним чином попереджений про необхідність виправлення недоліків в наданий строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв’язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно д ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України у строк, встановлений в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2019 року, не усунув недоліки, що стали підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без руху, то заяву необхідно вважати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 127, 185, 272, 285 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про продовження строку для усунення недоліків, - відмовити.

Заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року по цивільній справі № 335/4417/18, провадження № 2/335/174/2019 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається Запорізькому апеляційному суду через суд першої інстанції Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване судове рішення (ухвалу).

Суддя В.О. Макаров