Ухвала суду № 81382637, 16.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.04.2019

Справа № 325/1397/14-к

Провадження № 1-кп/320/492/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора – Кулака С.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 32013080280000054 від 01 липня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013080280000054 від 01 липня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України

У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що при провадженні досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, слідчим накладений арешт на все майно ОСОБА_1. Крім іншого, арешт був накладений на автомобіль КамАЗ 53212 вантажний бортовий, державний номер НОМЕР_1, та причіп бортовий МАЗ 837810, державний номер НОМЕР_2. Загальна вартість майна, на яке слідчим накладений арешт, становить 3 100 000 грн., що значно перевищує визначену стороною обвинувачення шкоду у кримінальному провадженні. Зазначив, що вартість арештованого майна обвинуваченого явно не співмірна з розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди та розміром заявленого цивільного позову, а тому скасування арешту майна автомобіля та причепа не перешкодить можливості стягнення шкоди та задоволення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засідання залишив вирішення питання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 квітня 2012 року на підставі постанови слідчого у даному кримінальному провадженні на належне майно обвинуваченого ОСОБА_1 був накладений арешт, в тому числі на: КамАЗ 53212 державний номер НОМЕР_1, ГАЗ 33021ЗНГ, державний номер НОМЕР_3, МАЗ 837810, державний номер НОМЕР_2.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час судового засідання захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2, посилався на те, що загальна вартість майна, на яке слідчим накладений арешт, становить 3 100 000 грн., що значно перевищує визначену стороною обвинувачення шкоду у кримінальному провадженні. Зазначив, що вартість арештованого майна обвинуваченого явно не співмірна з розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди та розміром заявленого цивільного позову. При цьому останнім не надано жодного доказу щодо оцінки майна, на підтвердження того, що загальна вартість арештованого майна становить саме 3 100 000 грн., а також не наведено жодного доказу, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Таким чином, враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що кримінальне провадження не розглянуто, потреби кримінального процесуального характеру, для забезпечення яких накладено арешт на майно – не відпали, клопотання про скасування арешту є необґрунтованим, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 174 396-372, 392 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ