Ухвала суду № 81382451, 29.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14841/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., за участю секретаря судового засідання – Сухан Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник – адвокат ОСОБА_2, де стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід», суб’єкт оскарження – приватний виконавець виборчого округу Закарпатської області – ОСОБА_3, на дії приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 щодо визнання неправомірним і скасування рішення (постанови) від 13.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57922418,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник – адвокат ОСОБА_2, де стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід», суб’єкт оскарження – приватний виконавець виборчого округу Закарпатської області – ОСОБА_3, звернулося до суду із скаргою на дії приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 щодо визнання неправомірним і скасування рішення (постанови) від 13.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57922418.

Мотивуючи свої вимоги, скаржник вказує на те, що постановою приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 від 13.12.18 відкрито виконавче провадження № 57922418 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 12 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід» грошових коштів в загальній сумі 15 923,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.04.14 становить 180 842,42 грн.

Вказує, що він не погоджується з вказаним рішенням (постановою) виконавця з огляду на наступне.

12 грудня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчі листи на примусове виконання рішення цього ж суду від 26.08.14 у справі №308/6024/14-ц про стягнення з нього та з ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсиббанк» грошових коштів.

У подальшому за відповідними ухвалами суду було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача.

31 жовтня 2017 року стягувач звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення вказаного вище виконавчого листа до виконання в порядку ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Дану заяву стягувач мотивував тим, що у зв’язку із зміною кількох кредиторів у нього виникло право на пред’явлення виконавчого листа до виконання тільки з 26 травня 2017 року, тобто після спливу строку для його пред’явлення, який закінчився 11 вересня 2015 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.17 зазначену заяву стягувача задоволено.

У зв’язку з цим, приватним виконавцем виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 55956540.

Проте, зазначає, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.18 у справі №308/6024/14-ц скасовано ухвалу суду першої інстанції від 22.11.17 про поновлення строку для пред’явлення цього виконавчого листа до виконання, а у задоволенні заяви стягувача про поновлення цього строку відмовлено.

Також зазначає, що наслідки пропуску стягувачем строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання передбачені п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме обов’язок виконавця повернути виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення.

Таким чином, стверджує, що згаданий виконавчий документ не підлягає виконанню ні у даний час, ні у майбутньому, оскільки стягувачем без поважних причин пропущений строк для пред’явлення цього документу до виконання.

При цьому, пояснює, що приписами діючого Закону України «Про виконавче провадження» прямо не передбачена можливість повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження у випадку скасування рішення про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання після його прийняття.

Вказує, що згаданою вище постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.18 у справі №308/6024/14-ц скасовано рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №55956540.

Правових наслідків скасування рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження, законодавством не встановлено.

Отже, вважає, що в такому випадку слід було керуватися аналогією закону, яка захистить інтереси боржника.

Відтак, вважає, що за аналогією закону (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження») виконавче провадження №956008860 підлягало закінченню із скасуванням всіх вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення.

Проте, виконавцем 12 грудня 2018 року повернено стягувачу виконавчий лист про стягнення коштів з нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (за відповідною заявою стягувача).

Тому, вважаючи, що виконавчий документ був повернений стягувачу, виконавець дійшов помилкового висновку, що строк для його пред’явлення перервався і після переривання по-новому встановився з дня його повернення.

Стверджує, що така позиція виконавця є хибною та не відповідає вимогам закону.Судом було відмовлено у поновленні стягувачу такого строку. У зв’язку з наведеним, у виконавця не було правових підстав для прийняття постанови від 13.12.18 про відкриття виконавчого провадження №57922418.

На підставі наведеного та відповідно до ст.ст.447-451 ЦПК України просить суд визнати неправомірним і скасувати рішення (постанову) від 13.12.18 приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №57922418.

Скаржник та його представник в судове засідання не з’явилися. Однак, представник скаржника – адвокат ОСОБА_2 29.03.2019 року подав заяву про розгляд скарги без їхньої участі, зазначивши, що вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просив приєднати до матеріалів справи копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2019 року у справі № 308/6024/14-ц про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суб’єкт оскарження – приватний виконавець виборчого округу Закарпатської області – ОСОБА_3 належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду скарги, однак до суду не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід» в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної скарги, причини неявки суду не відомі.

А тому суд розглядає дану скаргу без участі сторін, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.

За таких обставин, суд проводить слухання справи у відсутність сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ч. 1ст. 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, регулюються Законом України «Про виконавче провадження». Так, умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 12 грудня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчі листи на примусове виконання рішення цього ж суду від 26.08.2014 року у справі №308/6024/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» за договором про надання споживчого кредиту в сумі 15923,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.04.2014 року становить 180 842,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1808,42 грн. Рішення набуло законної сили – 11.09.2014 року. Виконавчий документ дійсний до пред’явлення протягом одного року.

Судом також встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2017 року заяву стягувача – ТОВ «Фінанс консалт захід» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення оригіналу виконавчого документа (виконавчого листа) до виконання у справі № 308/6024/14-ц, виданого 12.12.2014 року – задоволено.

У зв’язку з цим, приватним виконавцем виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 55956540.

Однак, постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2018 у справі №308/6024/14-ц скасовано ухвалу суду першої інстанції від 22.11.2017 про поновлення строку для пред’явлення цього виконавчого листа до виконання, а у задоволенні заяви ТОВ «Фінанс консалт захід» про поновлення цього строку - відмовлено.

Як вбачається з копії клопотання скаржика ОСОБА_1, адресованого приватному виконавецю виборчого округу Закарпатської області – ОСОБА_3 11.12.2018 року, скаржник зазначає, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2018 у справі №308/6024/14-ц скасовано рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження. Правових наслідків скасування рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження, законодавством не встановлено, а тому зазначає, що за аналогією закону, просить негайно закінчити виконавче провадження № 55956540 з примусового виконання виконавчого листа від 12.12.2014 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по справі № 308/6024/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсиббанк» грошових коштів.

Судом також встановлено, що 12.12.2018 року приватним виконавцем виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, а саме виконавчий лист № 308/6024/14-ц, виданий 12.12.2014 року повернуто стягувачу на підставі того, що 12.12.2018 року до приватного виконавця надійшла заява стягувача у виконавчому провадженні про повернення виконавчого документу без виконання.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2018 року вбачається, що 13.12.2018 року приватним виконавцем виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 57922418 з примусового виконання виконавчого листа № 308/6024/14-ц, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 12 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку з ОСОБА_4 Ігорівниоюна користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід» грошових коштів в загальній сумі 15 923,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.04.14 становить 180 842,42 грн.

З копії доданої представником скаржника 29.03.2019 року копії ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2019 року вбачається, що заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб – ТОВ «Фінанс консалтинг захід» про визнання виконавчого листа, що не підлягає виконанню у виконавчому провадженні № 56008860 задоволено на підставі того, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2018 року у справі № 308/6024/14-ц було скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2017 року про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, а у задоволенні заяви стягувача про поновлення цього строку відмовлено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 12.12.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 12.12.2014 року у справі № 308/6024/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у солідарному порядку грошових коштів.

Згідно з п. 1 ч. 4 і ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред’явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Тому, вважаючи, що виконавчий документ був повернений стягувачу, виконавець дійшов помилкового висновку, що строк для його пред’явлення перервався і після переривання по-новому встановився з дня його повернення. Однак, така позиція виконавця є хибною та не відповідає вимогам закону.

Порядок поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання чітко визначений ст. 433 ЦПК України і ч. 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до таких приписів закону у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Таким чином, право на поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання надано лише суду, а не державному чи приватному виконавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2018 у справі №308/6024/14-ц скасовано ухвалу суду першої інстанції від 22.11.2017 про поновлення строку для пред’явлення цього виконавчого листа до виконання, а у задоволенні заяви ТОВ «Фінанс консалт захід» про поновлення цього строку - відмовлено.

Натомість застосування частин 4 і 5 cт. 12 Закону України «Про виконавче провадження» щодо переривання строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання у разі пред’явлення виконавчого документа і повернення, можливе лише за умови, що первинний строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не був пропущений стягувачем.

У зв’язку з наведеним, у виконавця не було правових підстав для прийняття постанови від 13.12.18 про відкриття виконавчого провадження №57922418. Отже, вказане рішення виконавця у вигляді постанови від 13.12.18 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, встановлено, що основними принципам діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов'язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Положеннями пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин оскаржуване рішення, а саме постанова приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження № 57922418 від 13.12.2018 року є неправомірною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 247, 354, 446-453ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник – адвокат ОСОБА_2, де стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалт захід», суб’єкт оскарження – приватний виконавець виборчого округу Закарпатської області – ОСОБА_3, на дії приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 щодо визнання неправомірним і скасування рішення (постанови) від 13.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57922418 - задовольнити.

Визнати неправомірною і скасувати постанову приватного виконавця виборчого округу Закарпатської області ОСОБА_3 від 13.12.2108 року про відкриття виконавчого провадження № 57922418.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5