Постанова № 81382428, 23.04.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/589/19

Провадження № 3/304/218/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, керівника Комунального підприємства «Комунальник»,

за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи керівником Комунального підприємства «Комунальник» (м.Перечин, вул. Ужгородська, №76), у період з жовтня 2015 року по грудень 2018 року несвоєчасно подавав платіжні доручення на перерахування належного до сплати податку на додану вартість, чим порушив п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02 грудня 2010 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, не визнав та пояснив, що на посаду начальника КП «Комунальник» призначений 31 березня 2018 року. За період своєї роботи сплачує поточні платежі в повному обсязі вчасно та одночасно погашає борги попередніх періодів. Причиною несвоєчасного подання платіжних доручень є відсутність коштів на рахунках підприємства.

Разом з цим, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом №1/07-16-55-12-19 про адміністративне правопорушення від 28 березня 2019 року та актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 28 березня 2019 року №656/07-16-55-12/30920038.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom, заява № 25) від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03) від 21 жовтня 2011 року Європейським судом з прав людини зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

При цьому суддя також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (Baklanov v. Russia, заява №68443/01, рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (Frizen v. Russia, заява №58254/00 рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia, заява №30352/03, п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням вищезазначеного, відповідно до вимог адміністративного закону і передбаченої цим законом санкції, суддя вважає, що винного ОСОБА_1 необхідно для його виправлення і запобігання вчинення ним нових правопорушень піддати адміністративному стягненню у виді штрафу.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про відсутність коштів на рахунках підприємства, то суддя вважає, що така не може бути причиною невиконання ним, як керівником підприємства, обов’язку подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп. судового збору.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:ОСОБА_2