Вирок № 81380969, 15.04.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/2323/18

Номер провадежння 1-кп/237/288/19

ВИРОК

Іменем України

15.04.19 м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

за участю:

прокурора Іванцової Я.С.,

захисника Гавяди М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12018050690000237 від 06.03.2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єлизаветівка, Мар’їнського району, Донецької області, українця, громадянина України, учня Курахівського професійного ліцею, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2018 року о 16 годині 20 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 прибув до ЖД станції «Роя», розташованої за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький, 21, де вирішив здійснити таємне викрадення чужого майна, вугілля, марки Г(Г2) Р (0-200), з вагонів, розташованих за вищевказаною адресою. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, переслідуючи корисний мотив та ціль наживи і незаконного збагачення, переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, з вагону розташованого за адресою м. Курахове, пр. Запорізький, 21, погрузили вугілля, що належить ТОВ «ДТЕК Східенерго», у мішки, в кількості 12 штук, а саме 536 кілограм, спричинивши ТОВ «ДТЕК Східенерго» матеріальну шкоду у сумі 831 гривна 19 копійок. Після чого перенесли вказані мішки на відкриту ділянку, підготувавши їх до транспортування та виконали усі дії, які вони вважали необхідними, для доведення злочину до кінця, однак з причин, що не залежали від їх волі не змогли довести свій злочинний намір, направлений на таємне заволодіння вказаного майна до кінця, оскільки були затримані співробітниками поліції, на місці скоєння злочину.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав повністю і суду пояснив, що дійсно, він 05 березня 2018 року приблизно о пів на п'яту годину вечора прибув на залізничну станцію «Роя» в м. Курахове та разом з ОСОБА_4 вони з вагону, що був розташований на вказаній станції, погрузили вугілля у 12 мішків, після чого мішки винесли на відкриту ділянку та підготували до транспортування, однак в цей час їх затримали працівники поліції.

Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника потерпілого надійшла заява згідно якої він просить розглянути справу без його участі, претензії матеріального характеру до обвинуваченого відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а його умисні дії що виразилися у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), скоєного за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання ОСОБА_2 який вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 12 КК України вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення віднесене кримінальним законом до злочинів середньої тяжкості.

Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_2 є учнем Курахівського професійного ліцею, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину у неповнолітньому віці.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.1 ст.314-1 КПК України, суд враховує зміст досудової доповіді в частині інформації, що характеризує обвинуваченого, а також для прийняття судового рішення про міру покарання.

Згідно досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 ризик вчинення повторно кримінального правопорушення оцінюється як низький, виправлення неповнолітнього можливе без позбавлення або обмеження волі.

Приписами ч.1 ст. 105 КК України встановлено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього один чи декілька примусових заходів виховного характеру, визначених частиною 2 статті 105 КК України.

Інформаційний листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх», звернуто увагу суддів на те, що Рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (чч.4 і 5 ст.74, ч.1 ст.105 КК), «звільнення від відбування покарання» (стст.75, 79, 104 КК), «звільнення від призначеного покарання» (ст.78 КК) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст.105 КК звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» роз'яснено, що питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Строк нагляду, передбачений п.3. ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та виправлення неповнолітнього. Цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за короткого строку він буде малоефективним (але не довше ніж до досягнення особою повноліття).

Враховуючи, що ОСОБА_2 будучи неповнолітнім, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, обставини справи та дані, які характеризують особу обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, є учнем Курахівського професійного ліцею та позитивно характеризується за місцем мешкання, щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, заслухавши думку прокурора, який вважає можливим звільнити неповнолітнього обвинуваченого від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру, та думки інших учасників судового провадження, суд вважає обвинуваченого таким, який не потребує застосування покарання, однак до обвинуваченого необхідно застосувати примусові заходів виховного характеру, що регламентовано положеннями ст. 105 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 звільнити від покарання на підставі ч. 1 ст. 105 КК України без визначення виду та розміру покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька ОСОБА_3 на строк 1 (один) рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя С.М. Ліпчанський

Дата документу 15.04.2019