Ухвала суду № 81380693, 19.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6184/19

Провадження № 1-кс/592/3333/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Литовченко О.В., за участю секретаря судового засідання Черей С.В., слідчого Васьковського А.О., захисника Балаклицького В.В., підозрюваної - власника майна ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області Слончака М.В. у кримінальному провадженні № 32017200000000027, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 212 КК України,

встановив:

18.04.2019 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області Слончака М.В. у кримінальному провадженні № 32017200000000027, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 212 КК України про арешт майна, яке мотивується тим, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017200000000027 від 16.06.2017 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» (код 36031709) кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч. 1 ст.212 КК України.

Зазначає, що досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню встановлено, що директор ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» (код 36031709), що фактично знаходиться за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська , буд. 1-Г) ОСОБА_1 , протягом вересня 2017 року під час реалізації підприємствам ТОВ «Бланк-Ойл», ТОВ «Компанія Світла», ТОВ «Ресурс Трейд 2017», ТОВ «Органік Дніпро», ПП «Райдодизель» готової продукції «етанол як складник бензину» (підакцизного товару), ухилилась від сплати акцизного податку на загальну суму 1 млн. 512 тис. 781 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Вказане підтверджується висновком комплексної судової експертизи по дослідженню спиртовмісних сумішей та судово-товарознавчої експертизи №13538/13539 від 06.03.2018 надані для проведення експертизи зразки товару (із вилученої 13.07.2017 партії готової продукції ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» відповідають наступним характеристикам із УКТЗЕД: антидетонатори товарної підкатегорії 3811 19 00 00, що відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), є підакцизними товарами; актом податкової перевірки №4751/20-40-14-02-08/36031709 від 15.11.2018 та листа ГУ ДФС у Харківській області №50180/10/20-40-14-02-17 від 03.12.2018 про результати розгляду заперечення ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» на акт перевірки, якими встановленні порушення товариством вимог ст. ст. 212, 213, 214, 215, п. 216.1 ст. 216, п. 217.1 ст. 217, п. 217.3 ст. 217 ПК України, в результаті чого занижено акцизний податок за вересень 2017 року на суму 1512781 грн, а також висновком комісійної судової економічної експертизи №46/555 від 25.03.2019, проведеної експертами Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Директору ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» ОСОБА_1 08.04.2019 повідомлено про підозру, за фактом ухилення від сплати податків в значних розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

У відповідності до інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 має у приватній власності квартиру загальною площею 47, 96 м2 за адресою: АДРЕСА_3 .

У відповідності до інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 , має у приватній власності магазин загальною площею 201,8 м 2за адресою: АДРЕСА_4.

У відповідності до інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 , має у приватній власності житловий будинок загальною площею 231,8 м2 за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно листа ТСЦ №5946 РСЦ МВС України в Сумській області №31/18/5946-1021 від 16.04.2019 встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби: -автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль HONDA CR-V, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .

Вищезазначені об`єкти нерухомого майна являються знаряддями вчинення кримінального правопорушення та є об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, що встановлюється під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, у зв`язку з чим вони є речовими доказами, а також можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

Вважає, що з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування необхідно накласти арешт на нерухоме майно та на транспортні засоби ОСОБА_1 , саме: на квартиру загальною площею 47, 96 м2 за адресою: АДРЕСА_3 ; на магазин загальною площею 201,8 м2 за адресою: АДРЕСА_4 »; -на житловий будинок загальною площею 231,8 м за адресою: АДРЕСА_5, на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; на автомобіль HONDA CR-V, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .

З огляду на завдання кримінального провадження арешт є розумним і співмірним заходом. Арешт вилученого не завдасть шкоди володільцю майна.

Слідчий Васьковський А.О. в судовому засіданні клопотання про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що підстави для накладення арешту майна, оскільки зазначені об`єкти власності являються знаряддями вчинення кримінального правопорушення та є об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - відсутні, в цій частині клопотання не підтримав. Додатково зазначивши, що до майна може бути застосована спеціальна конфіскація.

Захисник Балаклицький В.В., підозрювана - власник майна ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи клопотання слідчого, погоджене прокурором, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Звертаючись з клопотанням, що є предметом розгляду слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно та транспортні засоби ОСОБА_1 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, зазначаючи що об`єкти нерухомого майна являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення та є об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв`язку з чим є речовими доказами, а також можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

За вимогами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (частина 1).

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: 1) збереження речових доказів - і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (ч.3 ст. 170 КПК); 2) спеціальної конфіскації - накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч. 4 ст. 170 КПК); 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи - накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК); 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК).

ОСОБА_1 , як директору ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - ухиленні від сплати податків у значних розмірах, а саме ухиленні від сплати акцизного податку за вересень 2017 року в сумі 1 млн. 512 тис. 781 грн. від реалізації у період з 10 по 12 вересня 2017 року в с. Будилка Лебединського району Сумської області ТОВ «Бланк - Ойл», ТОВ «Компанія Світла», ТОВ «Ресурс - Трейд 2017», ТОВ «Органік Дніпро», ПП «Райдодизель» готової продукції «етанол як складник бензину» (підакцизного товару).

Об`єкти нерухомості та транспортні засоби на який слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт, згідно наданих ними доказів набуті до вересня 2017 року, тобто до періоду в який за версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Докази на підтвердження того, що рухоме і нерухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України слідчому судді не надано, зокрема не надано відповідну постанову про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави накладення арешту на рухоме і нерухоме майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК з метою збереження речових доказів.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 212 КК України і санкція зазначеної статті не передбачає такий вид покарання як конфіскація майна, тому відсутні підстави накладення арешту на рухоме і нерухоме майно на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК з метою конфіскації майна як виду покарання.

На даній стадії досудового розслідування цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а тому відсутні підстави накладення арешту на рухоме та нерухоме майно на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи положення ст. 2, ст. 7, ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав до задоволення клопотання, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області Слончака М.В. у кримінальному провадженні № 32017200000000027, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 212 КК України про арешт майна підозрюваної ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Дана ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.В. Литовченко