Постанова № 81378989, 23.04.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2331/19

Провадження № 1-кс/487/3086/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Батишевої Г.Ю., прокурора Голуба І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Грози І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання заступника начальника Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Шведчикова К.К. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019161010000081 від 06.03.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 року заступник начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві Шведчиков К.К. за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Голубом І.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно виявлене та вилучене 09.04.2019 під час затримання ОСОБА_1 , за адресою: Одеська область, Ширяївський р-н, автодорога Київ-Одеса, 371 КМ +200м, на АЗС «Сокар», а саме на:мобільний телефон Ірhоnе X білого кольору, службове посвідчення на ім`я « ОСОБА_1 », який запаковано в пакет №2;грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт та дві банківські картки, які запаковані у пакет №1;грошові кошти у сумі 9000 гривень купюрами номіналом 500 гривень у кількості 18 шт., 2 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 1 гривня, які запаковані в сейфпакет №0055693;грошові кошти в суммі 5000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 50 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, 1 купюра, номіналом 10 доларів США, які запаковані в сейфпакет №0055694;грошові кошти в сумі 4600 доларв США купюрами номіналом 100 доларів США, 3 купюри номіналом 50 доларів США, які запаковані в сейфпакет №0055692.

Підставою для внесення клопотання стало те, що вилучені документи та речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України на них необхідно накласти арешт.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив про їх задоволення. Крім того, пояснив, що огляд майна, яке було вилучене 09.04.2019 року під час затримання ОСОБА_1 ще не проведений, відповідно до постанови прокурора, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, вказане майно визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження №42019161010000081.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 . - адвокат Гроза І.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що гроші у сумі 4750 та 5000 доларів США не належать її підзахисному, а відповідно до письмових пояснень свідків, які вона надала у судовому засіданні, вказані гроші ОСОБА_1 повинен був передати своєму братові ОСОБА_2 , який проживає у м. Києві . Крім того, вважала недоцільним накладати арешт на грошові кошти в сумі 9000 грн., мобільний телефон підзахисного, оскільки він є особистою річчю ОСОБА_1 та не відповідає ст.98 КПК України та на пластикові картки, оскільки одна з них належить дружині підзахисного, а на іншу він отримує заробітну плату.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом СУ ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019161010000081 внесенего до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 затриманий о 15 год. 44 хвилини за адресою: Одеська область, Ширяївський р-н, автодорога Київ-Одеса, 371 КМ +200м, на АЗС «Сокар», за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, пов`язаного з одержанням неправомірної вигоди від засновника ПП «Кота Логістик» ОСОБА_3 у сумі 300 доларів США за безперешкодне митне оформлення трьох контейнерів HLXU 6438383, HLBU 2163233, HLBU 2118023 та нестворення штучних перешкод у митному оформленні вказаних контейнерів шляхом внесення у електрону систему управлення ризиками «АСАУР» додаткових форм контролю з метою безпідставного огляду змісту вказаних контейнерів .

В ході проведення затримання на підставі ч.3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223 і ст.236 КПК України проведено обшук затриманої особи - ОСОБА_1.

У ході особистого обшуку ОСОБА_1 виявлені та вилучені наступні речі: мобільний телефон Іphоnе X білого кольору, службове посвідчення на ім`я « ОСОБА_1 », який запаковано в пакет №2; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт. та дві банківські картки, які запаковані у пакет №1; грошові кошти у сумі 9000 гривень купюрами номіналом 500 гривень у кількості 18 шт., 2 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 1 гривня, які запаковані в сейфпакет №0055693; грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 50 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, які запаковані в сейфпакет №0055694; грошові кошти в сумі 4600 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США, 3 купюри номіналом 50 доларів США, які запаковані в сейфпакет №0055692.

У рамках досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.

Згідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони , у тому числі, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди .

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим не доведено необхідність у накладенні арешту на службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 та дві банківські картки. Відтак, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на зазначені речі та документи.

Разом з тим, слідчим доведено, що решта вилученого майна, щодо якого ініційоване клопотання, відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст.98,167 КПК України, а також доведено необхідність такого арешту для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження та наявність ризиків, передбачених статтею 170 цього Кодексу.

Крім того, вилучені речі та документи під час особистого обшуку ОСОБА_1 визнані речовими доказами по справі, огляд яких на теперішній час не проведено, досудове слідство триває з метою встановлення дійсних обставин справи, а тому посилання сторони захисту на те, що гроші у сумі 4750 та 5000 доларів США отримані правомірним шляхом, з урахуванням пред`явленої підозри, не можуть бути взяті до уваги.

Крім того, суд вважає неспроможніми надані стороною захисту письмові пояснення осіб, які вказують на процес передачі грошей підозрюваному, оскільки вони по-перше не є власниками майна, а по-друге не були заявлені як свідки, та допитані у порядок, визначений КПК України.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності, на теперешній час, є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження, щовідповідає також і практиці ЄСПЛ. Так, в рішенні «Раймондо проти Італії», скарга 12954/87 , 22 лютого 1994року ЄСПЛ зазначив: " п.27. …арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити - в разі - необхідності - подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий і не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті".

Вказане у своїй сукупності свідчить про наявність достатніх підстав для часткового задоволення клопотання та застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту відповідного майна.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Шведчикова К.К. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019161010000081 від 06.03.2019 року - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно виявлене та вилучене 09.04.2019 під час затримання ОСОБА_1 , за адресою: Одеська область, Ширяївський р-н, автодорога Київ-Одеса, 371 КМ+200м, на АЗС «Сокар», а саме на: мобільний телефон Ірhоnе X білого кольору, грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт.; грошові кошти у сумі 9000 гривень купюрами номіналом 500 гривень у кількості 18 шт., 2 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 1 гривня; грошові кошти в суммі 5000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 50 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, 1 купюра, номіналом 10 доларів США; грошові кошти в суммі 4600 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США, 3 купюри номіналом 50 доларів США.

В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити заступнику начальника Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Шведчикову К.К..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя І.В.Боброва