
Справа № 504/505/19
1-кп/504/491/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2019 р. смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Вінської Н.В.,
при секретарі Сухіна Н.В.,
за участю прокурора Алексєєнко Є.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любомирівка, Новоушицького району Хмельницької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Судовим розглядом встановлено, що з 19.04.2017 року по 18.10.2018 року солдат ОСОБА_1 проходив військову строкову службу у військовій частині А1465, яка дислокується за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Чорноморське. Згідно наказу командира військової частини А1465 від 29.05.2017 №100 ОСОБА_1 призначено на посаду оператора-електрика навчального полігону військової частини А1465.
18.10.2018 року ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини А1465 №205 виключений з списків особового складу, знятий з усіх видів забезпечення та направлений до постановки на облік до Новоушицького районного військового комісаріату.
Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил У країни та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної особи.
Відповідно до п. 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Держспецзв`язку, а також у митній службі визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Адміністрації Держспецзв`язку, і Держмитслужби.
Необхідність отримання дозволів, порядок зберігання, носіння, обліку та використання зброї та боєприпасів передбачено п.п. 2,7,8,9,10,11,12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених у гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №662 від 21.08.1998, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України; право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.
Згідно із вимогами п.п. 1.15 та 1.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї і боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №359 від 29.06.2005, військовослужбовцям під час поводження зі зброєю та боєприпасами забороняється зберігати та носити поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку) стрілецьку зброю та боєприпаси.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_1 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях.
Так, 16 квітня 2018 року, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем дислокації військової частини А1465, розташованої за адресою: с. Чорноморське, Лиманського району Одеської області, перебуваючи неподалік від огорожі території вказаної військової частини у лісосмузі знайшов споряджену гранату у складі корпусу РГД-5 та запал УЗРГМ-2 та раптово, реалізуючи виниклий умисел, спрямований на придбання, носіння, та збут бойових припасі, поклав (привласнив знайдене) вище перелічені предмети до карману своєї особистої військової форми, які в подальшому переніс до місця розміщення підрозділу військової частини А1465, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Чорноморське, де зберігав разом з особистими речами, без передбаченого законом дозволу.
Надалі, 23.04.2018 близько 17 год. 18 хв, солдат ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне носіння, зберігання та збут бойових припасів попередньо домовившись із громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно переніс з розташування військової частини А1465, та у подальшому знаходячись за адресою: Одеська область, Лиманський район, на околиці с. Чорноморське, збув шляхом продажу за ціною 450 гривень бойові припаси, а саме споряджену гранату у складі корпусу РГД-5 та запал УЗРГМ-2 громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи, а також судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України за ознаками придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує позитивну службову характеристику ОСОБА_1 те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відносяться до категорії тяжких відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до положень ст.67 КК України, судовим розглядом не встановлено.
Суд також враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
За таких обставин суд вважає, що при обранні ОСОБА_1 міри покарання у вигляді позбавлення волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на них обов`язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов не заявлявся..
Речові доказів у справі не має.
Судові витрати по провадженню на проведення експертиз в розмірі 2288 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст.128, 371-373, 374 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням. Не приводити вирок у виконання, якщо протягом 1 (одного) року випробувального терміну ОСОБА_1 не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину).
На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу повноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх про зміну своїх місць роботи, навчання, проживання, періодично являтись до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, процесуальні витрати по справі на залучення експерта в розмірі 2288 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, які слід сплатити за реквізитами УК в Одеській області /Малиновський район/ 24060300, р/р НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області. .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя Н.В. Вінська
Судове рішення № 81378629, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 17.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/505/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: