Рішення № 81378100, 23.04.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2873/18

Провадження № 2/553/376/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.04.2019 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Бідній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитний договором, посилаючись на те, що 05.07.2016 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № 05.07.2016-000000091. Відповідно до п. 1.3 договору Кредитор зобов’язався надати Позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн. 00 коп. на 14 календарних днів з кінцевим терміном повернення до 18.07.2016 року та платою за користування у розмірі 1960 грн. 00 коп. 05.07.2016 року позивач видав відповідачу ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1380 від 05.07.2016 року, чим виконав свої зобов’язання в повному обсязі, тоді як відповідач у встановлений договором строк та до часу звернення до суду з позовом борг не сплатила. Загальний розмір заборгованості відповідача з урахуванням пені, нарахованої згідно з п. 5.4 кредитного договору № 05.07.2016-000000091 від 05.07.2016 року, становить 72953 грн. 60 коп., при цьому, позивач просить суд стягнути лише частину пені в розмірі 8880 грн. 00 коп. та суму заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4440 грн. 00 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором у розмірі 13320 грн. 00 коп. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позов, в якому вказує, що вважає позовні вимоги в більшій мірі безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону, а тому позов визнає лише частково. 30.09.2016 року вона внесла на рахунок ТОВ "Споживчий центр" 9000 грн. 00 коп., які були зараховані на погашення простроченої заборгованості, в тому числі: 4480,00 грн. - пеня, нарахована за прострочення виконання зобов’язання, 1960,00 грн. — плата за користування кредитом, 2560,00 грн. — повернення основної суми кредиту. За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з повернення основної суми кредиту на загальну суму 4440 грн. 00 коп. визнає. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з питання стягнення пені 07.12.2018 року, згідно розрахунків, пеня за період з урахуванням строку позовної давності складає 1502 грн. 06 коп., а не 8880 грн. 00 коп., та є значно меншою від заявленої суми позивачем, яка значно перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, крім того відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення штрафу та пені, а тому позовні вимоги в цій частині вважає незаконними і необґрунтованими та просить в їх задоволенні відмовити. Судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. заперечує, посилаючись на ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

21.02.2019 року представником позивача ТОВ "Споживчий центр" подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ознайомившись з аргументами відповідача, товариство на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог в частині розміру пені по кредитному договору, позовні вимоги викладено в наступній редакції: просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 05.07.2016-000000091 в розмірі 5942 грн. 06 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4440 грн. 00 коп., пеня в розмірі 1502 грн. 06 коп., а також судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин не подала.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 липня 2016 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.07.2016-000000091, відповідно до п. 1.1 - 1.4 якого за цим Договором Кредитор зобов’язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов’язується повернути Кредит та сплатити Плату за користування. Розмір кожного ОСОБА_2, Плата за користування ним та термін повернення ОСОБА_2 (окрім першого ОСОБА_2) визначаються у відповідних Заявках Позичальника, погоджених Кредитором. Кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі. Сторони погодилися, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту. Протягом 3 робочих днів з дати підписання цього Договору Кредитор надає Позичальнику перший ОСОБА_2 на наступних умовах: Сума ОСОБА_2 7000 грн. 00 коп., строк користування ОСОБА_2 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати надання ОСОБА_2; плата за користування 1960 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

В п. 2.1 Кредитного договору визначено, що Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Таким чином, кредитор зобов’язався надати Позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн. 00 коп. на 14 календарних днів з кінцевим терміном повернення до 18.07.2016 року та платою за користування у розмірі 1960 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору позичальник зобов’язалася використати Кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Плати за користування шляхом внесення в касу Кредитора готівкою або перерахування на рахунок Кредитора в такі терміни: а) повернення кожного ОСОБА_2 до дати, зазначеної у відповідній Заявці (а для першого траншу - у Договорі), як кінцевий термін повернення такого ОСОБА_2; б) плату за користування за відповідними Траншами – в день повернення відповідного ОСОБА_2; в) штрафні санкції, які можуть бути нараховані Кредитором за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим Договором - негайно з моменту пред’явлення Кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

05.07.2016 року ТОВ "Споживчий центр" на виконання умов кредитного договору № 05.07.2016-000000091 від 05.07.2016 року видало ОСОБА_1 ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1380 від 05.07.2016 року, чим виконав свої зобов’язання в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала факт укладення кредитного договору № 05.07.2016-000000091 від 05.07.2016 року та отримання коштів в сумі 7000 грн. 00 коп., вказала при цьому, що 30.09.2016 року частково погасила борг, сплативши кошти в сумі 9000 грн.

Як вбачається з листів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) № 9963/15-12 від 12.12.2017 року та № 8435/15-12 від 29.12.2016 року, адресованих ОСОБА_1, розглянувши звернення стосовно врегулювання відносин з ТОВ "Споживчий центр" встановлено, що 05.07.2016 року між Товариством та нею укладено кредитний договір № 05.07.2016-000000091 на суму 7000 грн. 00 коп. (строк, на який надавався кредит 14 днів). 05.07.2016 року нею отримано грошові кошти в сумі 7000 грн. 00 коп. (видатковий касовий ордер від 05.07.2016 року № 1380), 30.09.2016 року на рахунок товариства внесено 9000 грн. (прибутковий касовий ордер № 9214). За інформацією товариства, внесені кошти були зараховані 30.09.2016 року на погашення простроченої заборгованості (4480 грн. 00 коп. – пеня, нарахована за прострочення виконання зобов’язання, 1960 грн. - плата за користування кредитом, 2560 грн. - повернення основної суми кредиту). Більше розрахунки за договором не здійснювались. Станом на 19.12.2016 року та на 30.11.2017 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 4440 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку заборгованості та пені за прострочення повернення ОСОБА_2 та плати за користування ОСОБА_2, складеного представником ТОВ "Споживчий центр": розмір траншу, отриманого відповідачем – 7000 грн. 00 коп., грошова сума, сплачена відповідачем, зарахована в рахунок погашення пені, відповідно до п. 7.2 кредитного договору - 4480 грн. 00 коп., грошова сума, сплачена відповідачем, зарахована в рахунок погашення ОСОБА_2 та/або плати за користування ОСОБА_2 - 2560 грн. 00 коп., розмір заборгованості відповідача (ОСОБА_2 + плата за користування ОСОБА_2 – грошова сума, сплачена відповідачем, зарахована в рахунок ОСОБА_2 та/або плати за користування ОСОБА_2) – 4440 грн. 00 коп., кінцева дата сплати заборгованості – 18.07.2016 року; період прострочення сплати заборгованості – з 19.07.2016 року по 07.12.2018 року; кількість днів прострочення – 872, розмір пені відповідно до договору (денний) - 2%, розмір пені за весь період прострочення – 77433 грн. 60 коп., розмір пені за весь період прострочення, зменшеної на суму сплаченої пені – 72953 грн. 60 коп., розмір пені, про стягнення якої заявляються позовні вимоги, – 8880 грн. 00 коп., розмір заявлених позовних вимог (розмір заборгованості + розмір пені) – 13320 грн. 00 коп.

В ході судового розгляду справи позивач ТОВ "Споживчий центр" уточнив розмір позовних вимог, фактично зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, у відповідній письмові заяві представник зазначив, що просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 пеню в розмірі 1502 грн 06 коп.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, проте у встановленому укладеною з ТОВ "Споживчий центр" угодою порядку та строки його не погасила, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з неї боргу з тіла кредиту в сумі 4440 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача нарахованої пені, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд враховує наступне.

Як встановлено в ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом норми п. 1 ч. 2 ст. 257 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

В ч. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням того факту, що позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з даним позовом 07.12.2018 року, з урахуванням спеціального строку позовної давності пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 07.12.2017 року по 07.12.2018 року.

Відповідно до п. 5.4 Кредитного договору № 05.07.2016-000000091 від 05.07.2016 року у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником грошових зобов’язань за Договором, Кредитор залишає за собою право нарахування пені за кожен день прострочення виконання зобов’язання, а саме: за прострочення повернення Кредиту – пеню з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу.

За змістом положень ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до норми ст. 3 вказаного вище Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з вищенаведеного, з урахуванням визначеного НБУ розміру облікової ставки в період з 07.12.2017 року по 07.12.2018 року, суд вважає, що пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в загальній сумі 1502 грн. 06 коп.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження – м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, код ЄДРПОУ – 37356833) до ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором в сумі 5942 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.04.2019 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_3