Ухвала суду № 81377352, 24.04.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 428/13297/17

УХВАЛА

іменем України

24 квітня 2019 року

Сватівський районний суд

Луганської області

в складі головуючого судді Половинки В.О.

за участю секретаря судового засідання Концур А.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове заяву про самовідвід головуючого у справі № 428/13297/17 за позовом заступника прокурора Луганської області Чиж С.О. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Луганській області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сватівський професійний аграрний ліцей Гончарівська сільська рада Сватівського району Луганської області Свистунівська сільська рада Сватівського району Луганської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Державного Земельного агентства у Луганській області №596-сг від 20.05.2015, визнання недійсними договорів оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку

встановив:

На підставі ст. 36 ЦПК України головуючий у справі суддя Половинка В.О. заявив самовідвід у справі, обґрунтувавши його наступним: хвалою суду від 21 листопада 2018 року у цій справі було постановлене рішення про залишення без розгляду позову. Ухвала була обґрунтована тим, що прокурор не визначив та не обґрунтував з посиланням на законодавство наявність факту порушення оспорюваним рішенням інтересів держави. При цьому мотивуючи своє рішення, суддя посилався на усталену практику Європейського суду з прав людини, де, зокрема, вказується, що сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року). Тобто, головуючим у справі була висловлена позиція щодо предмету спору та прийнято відповідне процесуальне рішення у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід головуючого у справі, оскільки викладені в заяві обставини є обґрунтованими та можуть викликати сумніви сторін в об’єктивності на неупередженості судді.

До такого висновку суд приходить, виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Частиною 1 статті 39 ЦПК України визначено, що в разі наявності обставин зазначених у ст. 36-38 ЦПК України суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Слід зазначити, що законодавцем визначено, що право відводу є процесуальною гарантією забезпечення неупередженості та об’єктивності суду та перелік підстав для відводу (самовідводу) наведений у статті 36 ЦПК України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі FerrantellietSantangelo).

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків.

Виходячи із положень ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд має завжди бути «встановлений Законом». Це формулювання засвідчує принцип Верховенства права, притаманний цій системі Конвенції та її протоколів. Вислів «встановлений Законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справі «Булуй проти Австрії» від 22.02.1996 року та інші.

Таким чином з’ясовано, що ухвалою суду 21 листопада 2018 року залишено без розгляду цей позов. Ухвалу суддя обґрунтовав тим, що прокурор не визначив та не обґрунтував з посиланням на законодавство наявність факту порушення оспорюваним рішенням інтересів держави. При цьому мотивуючи своє рішення, суддя посилався на усталену практику Європейського суду з прав людини, де, зокрема, вказується, що сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Таким чином, викладені обставини можуть викликати у сторін у справі сумнів в неупередженості або об’єктивності судді, що є підставою длявисновку про обґрунтованість самовідводу судді, що є підставою для його задоволення. Керуючись ст. 36-41 ЦПК України,

постановив:

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді Половинки Віктора Олександровича у справі № 428/13297/17 за позовом заступника прокурора Луганської області Чиж С.О. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Луганській області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сватівський професійний аграрний ліцей Гончарівська сільська рада Сватівського району Луганської області Свистунівська сільська рада Сватівського району Луганської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Державного Земельного агентства у Луганській області №596-сг від 20.05.2015, визнання недійсними договорів оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку.

Справу направити до канцелярії суду для визначення іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_2