Рішення № 81377116, 23.04.2019, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/506/19

Провадження № 2/414/243/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Приватного нотаріуса Лутугінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Приватного нотаріуса Лутугінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21.01.2009 року приватним нотаріусом Лутугінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 320, за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 №184 від 06.02.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ФЛ-6-15/06-02-07 від 06.02.2007 р. про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 73315,42 грн., з яких: сума основного боргу складає 60770,00 грн., сума заборгованості по сплаті відсотків складає 9399,92 грн., сума штрафних санкцій (пеня) за основним боргом у розмірі 1873,73 грн.; сума штрафних санкцій (пеня) за відсотками складає 1271,77 грн. та сума плати за вчинення виконавчого напису складає 1900,00 грн. Відповідно до договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок житловий з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, за номером 9, по вул. Гастелло в м. Кремінна Луганської області. Предмет Іпотеки належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі продажу №1771 від 28.11.2006 року. Позивач зазначає, що окрема частина договору іпотеки, а саме положення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса є нікчемними згідно ч.2 ст. 228 ЦК України, так як порушують публічний порядок та спрямована на порушення конституційних прав позивача, тому відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого окремого правочину недійсним судом не вимагається. Належних документів у підтвердження безспірності суми заборгованості стягувач не надав нотаріусу. До того ж суми, як за основним боргом так і за відсотками та штрафними санкціями необґрунтовано завищені та неправильно нараховані. По цим сумам є спір. Заборгованість не є безспірною, оскільки, він її не визнав. До того ж, сплив строк позовної давності по кредиту, процентів та неустойки, банк не направляв вимоги позичальнику про дострокове стягнення коштів та розрахунок кредиту не відповідає реальній заборгованості по кредиту.

З огляду на невідповідність Конституції України та іншому законодавству позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис від 21.01.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Лутугінського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 320, яким звернуто стягнення на будинок житловий з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за номером 9 по провулку Гастелло в м. Кремінна Луганської області, що належить на праві власності ОСОБА_1.

У судове засідання позивач та його представник надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не надіслав, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судовому засіданні присутня не була, про дату та час розгляду повідомлялася належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних доказів по справі з постановленням заочного рішення. 23 квітня 2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21.01.2009 року приватним нотаріусом Лутугінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 320, за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 №184 від 06.02.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ФЛ-6- 15/06-02-07 від 06.02.2007 р. про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 73315,42 грн., з яких: сума основного боргу складає 60770,00 грн., сума заборгованості по сплаті відсотків складає 9399,92 грн., сума штрафних санкцій (пеня) за основним боргом у розмірі 1873,73 грн.; сума штрафних санкцій (пеня) за відсотками складає 1271,77 грн. та сума плати за вчинення виконавчого напису складає 1900,00 грн. (а.с. 7).

Відповідно до договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок житловий з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, за номером 9, по вул. Гастелло в м. Кремінна Луганської області. Предмет Іпотеки належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі продажу №1771 від 28.11.2006 року (а.с. 8-9).

Частина 3 ст. 47 Конституції України визначає, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Тобто міститься пряма та безальтернативна вказівка на можливість вирішення питання щодо примусового позбавлення житла лише за наявності рішення суду, а з огляду на те, що Конституція України є Основним Законом України, згідно її ж преамбули, та має найвищу юридичну силу відповідно до ст. 8 Конституції України і її норми є нормами прямої дії, тобто такими, що не потребують додаткового врегулювання та закріплення іншими нормативно - правовими актами.

Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 18 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачений, зокрема, главою 14 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року, Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Наказом МЮУ від 03.03.2004 року № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» з посиланням на статтю 87 Закону України «Про нотаріат», затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Так, у пункті 2 цього Переліку зазначається, що стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, здійснюється на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Суд вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлював права та обов’язки учасників правовідносин, не перевіряв безспірність заборгованості в контексті наявності документів, з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як наслідок, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів (тобто за відсутності встановлених переліком документів), які б підтверджували факт безспірної заборгованості, виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, що викладені в пункті 10 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні (пункт 10).

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» № 2 від 31.01.1992 виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності не минув цей строк.

Крім того, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17, який суд враховує під час розгляду цієї цивільної справи в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Тож, зважаючи на категоричні заперечення позивача щодо вчиненого виконавчого напису нотаріуса, які заслуговують на увагу, встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що вони, у своїй сукупності є достатніми для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасуванню, а отже позов підлягає повному задоволенню.

Питання судових витрат сторонами не ставилося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Приватного нотаріуса Лутугінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис від 21.01.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Лутугінського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 320, яким звернуто стягнення на будинок житловий з господарськими та побутовими будівлями, а також спорудами за номером 9 по провулку Гастелло в м. Кремінна Луганської області, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду в загальному порядку подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Є.М.Акулов