Рішення № 81377000, 23.04.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3726/18

провадження №: 2/398/311/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" квітня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді Нероди Л.М.,

секретаря Борозни Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 15.02.2013 року відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач порушила умови кредитування та не виконувала належним чином зобов’язання. Станом на 26.09.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість 53 995 грн. 20 коп.: заборгованість за кредитом 2 085 грн. 59; заборгованість по процентам за користування кредитом 24 946 грн. 55 коп.; заборгованість за пенею та комісією 23 915 грн. 67 коп.; штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 2 547 грн. 39 коп. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53 995 грн. 20 коп. та судові витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, але надіслав письмову заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, письмову заяву про можливість розгляду справи в його відсутність, позовні вимоги не визнає оскільки 01.09.2014 року без згоди відповідача в односторонньому порядку позивач здійснив підвищення відсотків до 34,80 %, а з 01.04.2015 року до 43,20%, що суперечить ст.1056-1 ЦК України, якою визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом строку кредитного договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. Будь яких угод щодо зміни відсоткової ставки сторонами договору досягнуто не було. Вважає, що розмір сплачених ОСОБА_1 коштів в повній мірі погашає всі існуючи зобов’язання.

Представник позивача у відповіді на відзив, де зазначив, що повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.08.2014 року, 15.03.2015 року, станом на 11.04.2019 року заяв по розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило. Датою 31.08.2016 року (останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення позичальником щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов’язань за кредитним договором та припинення зобов’язань в цілому. Вважає, що штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов’язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 07.07.2018 р.№Е.65.0.0.0/3-365676 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва ПАТ КБ «Приватбанк») з 21.05.2018 року змінив назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва АТ КБ «Приватбанк»). Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомосте про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Про ознайомлення із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася, про що 15.02.2013 року розписалася у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк». Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

Отже, подавши Анкету-заяву заяву від 15.02.2013 року, відповідач підтвердила, що ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність угоди між сторонами підтверджується Анкетою-заявою позичальника, умовами та правилами надання банківських послуг, а сума заборгованості її розрахунком станом на 26.09.2018 року.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником договірних зобов'язань, станом на 26.09.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість 53 995 грн. 20 коп.: заборгованість за кредитом 2 085 грн. 59; заборгованість по процентам за користування кредитом 24 946 грн. 55 коп.; заборгованість за пенею та комісією 23 915 грн. 67 коп.; штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 2 547 грн. 39 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору сплату процентів за користування кредитом позичальник здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Суд вважає, що позивачем незаконно було збільшено в односторонньому порядку відсоткову ставку за договором б/н від 15.02.2013 року, оскільки таке збільшення відбулося в односторонньому порядку, що не відповідає ст.1056-1 ЦК України.

Зокрема, відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), банк зобов'язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін, проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п.1.1.3.1.9. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Інших положень, які надають право банку збільшувати процентну ставку за договором, регламентують умови та порядок такого збільшення, вказані Умови та правила надання банківських послуг не містять.

Суд не може погодитись з доводами позивача, що п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг є двосторонньою домовленістю сторін кредитного договору про право банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку на свій розсуд.

Так, відповідно до п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за N 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

У документах, які у своїй сукупності складають укладений між сторонами кредитний договір, всупереч ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, не визначено тип процентної ставки (фіксована або змінювана).

Згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до умов заяви клієнта, встановлено базову процентну ставку по кредиту 2,5 % на місяць на залишок заборгованості, що становить 30 % річних.

Суд зауважує, що порядок застосування змінюваної процентної ставки визначений ч.ч. 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.

Зокрема, договором має бути врегульовано періодичність збільшення процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, максимальний розмір збільшення процентної ставки. Повідомлення про збільшення відбувається письмово, не пізніше ніж за 15 днів до дати збільшення.

Як убачається, позивачем не було дотримано вказаних вимог Закону при укладанні договору з відповідачем, а тому не можна вважати, що сторонами було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, збільшувати процентну ставку.

Сама по собі вказівка в Умовах та правилах надання банківських послуг на право банку змінювати тарифи, з огляду на вимоги закону, є недостатньою.

Окрім цього, відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 6-1374цс17, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Однак, позивачем не надано суду доказів про вручення ОСОБА_1 під розписку повідомлення про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, тому таке збільшення є незаконним також і з цих підстав.

Відповідачем не надано суду доказів щодо повного виконання своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором.

За розрахунком, наданим позивачем, за період з 15.02.2013 року по 29.08.2014 року заборгованість за відсотками за відсотковою ставкою 30,00% річних складає 58 грн. 51 коп.

За цим же розрахунком заборгованість за кредитом за період з 01.09.2014 року по 26.09.2018 року 2 085 грн. 59 коп. Кількість днів прострочення за період з 01.09.2014 року по 26.09.2018 року становить 1466 днів. Отже, за період з 01 вересня 2014 року по 26 вересня 2018 року заборгованість за відсотками по відсотковій ставці 30,00% річних складає 2 547 грн. 90 коп. ((2 085 грн. 59 коп. (розмір заборгованості) х 30,00% річних / 360 днів х 1466 день /100). Всього заборгованість за відсотками за період з 15.02.2013 року по 26.09.2018 року складає 2 606 грн. 41 коп. (2 547 грн. 90 коп. + 58 грн. 51 коп.).

Окрім цього, невірним є також розрахунок позивача щодо розміру штрафу (процентна складова), який має становити 5 % від суми позову, тобто в даному випадку 234 грн.50 коп. (Розрахунок 4 692 грн. 00 коп. (з них заборгованість за кредитом 2 085 грн. 59 коп. + заборгованість по процентам 2 606 грн.41 кп.) х 5 % = 234 грн. 50 коп.).

Щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафів суд зазначає наступне.

У разі порушення боржником зобов'язання він, відповідно до ст. 549,1050 ЦК України, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, за таких обставин нарахування Банком одночасно пені і штрафу здійснено з недотриманням положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, а тому вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає встановленим, що станом на 26.09.2018 року утворилась заборгованість за кредитним договором б/н від 15.02.2013 року в загальній сумі 5 426 грн. 50 коп., із них: заборгованість за кредитом 2 085 грн. 59 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 2 606 грн. 41; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 234 грн.60 коп.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 177 грн. 10 коп.: 5 426 грн. 50 коп. (розмір задоволених позовних вимог)/ 53 995 грн. 20 коп. (розмір позовних вимог, які просив стягнути позивач) х 1 762 грн. 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 550, 625, 634, 651, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 280, 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна, 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість станом на 26.09.2018 року у розмірі 5 426 (п’ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 50 коп.: 2 085 (дві тисячі вісімдесят п’ять) грн. 59 коп. заборгованості за кредитом; 2 606 ( дві тисячі шістсот шість) грн. 41 коп.; 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. штраф (фіксована частина); 177 ( сто сімдесят сім) грн. 10 коп. штраф (процентна складова).

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул. Набережна, 50, код ЄДРПОУ 14360570, 177 (сто сімдесят сім) грн. 10 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2019 року.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА