Рішення № 81375687, 19.04.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4829/18

Провадження № 2/346/287/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

з участю представника позивача ОСОБА_1»як М.Ю.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась з даним позовом до суду посилаючись на те, що є дочкою відповідача ОСОБА_2 і на підставі постанови Коломийського міського суду від 12.03.2001 року відповідача зобов’язано сплачувати аліменти на її утримання у розмірі ј частини всіх видів заробітку, щомісячно.

14.07.2018 р. вона, позивач досягла повноліття у зв язку з чим стягнення аліментів припинено. Вказує, що з 01.09.2016 р. навчається на денному відділенні державної форми навчання у Коломийському індустріально-педагогічному технікумі. Термін закінчення навчання - 30.06.2019 р. У зв’язку з навчанням, вона позивач потребує допомоги в утриманні та забезпеченні харчуванням, підручниками, одягом, засобами гігієни тощо. Добровільно відповідач не бажає надавати їй допомогу. З припиненням стягнення аліментів доходи позивача обмежуються 490 грн. щомісячної стипендії. Вказує, що їй відомо, що відповідач являється пенсіонером, тому вважає за доцільне стягувати аліменти у частині від його доходу.

Просить суд постановити рішення, котрим стягувати з ОСОБА_2 на її, позивача ОСОБА_3 користь аліменти на утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років, починаючи з 26 вересня 2018 року.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1»як М.Ю. у судовому засіданні підтримав вимоги позову .

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не визнає позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів з часу подачі позову до суду, оскільки позивач невірно надала довідку про місце його проживання, а він, відповідач отримав позовну заяву 04 квітня 2019 року і відповідно з цього часу слід стягувати аліменти. Крім того, позивач з кінця грудня 2018 року по січень 2019 року перебувала на канікулах та не навчалася, тому просить суд на період перебування доньки на канікулах аліменти з нього не стягувати. Просить також врахувати, що доглядає перестарілих батьків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які тяжко хворіють, і на їх утримання витрачає значні кошти. Враховуючи вищенаведене, а також те, що мати позивача також повинна надавати фінансову допомогу на утримання доньки, просить суд призначити аліменти нижче ј частини пенсії про що заявлено в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що у випадку особистого звернення його дочки до нього про надання матеріальної допомоги, він надав би позивачу значно більше коштів як вона просить.

Враховуючи пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася 14.07.2000 року та її батьками є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).

На даний час позивач проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією довідки Управління надання адмінпослуг Коломийської міської ради № 706 від 28.03.2018р. (а.с.4)

Відповідно до постанови Коломийського міського суду від 12.03.2001 року відповідача зобов’язано сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини (а.с.6).

Позивач на час звернення до суду з даним позовом досягла повноліття та навчається в Коломийському індустріально-педагогічному технікумі на ІІІ курсі денного відділення державної форми навчання з 01.09.2016, термін закінчення навчання - 30.06.2019 р., що підтверджується копією довідки № 704 від 20.09.2018 (а.с. 10). Відповідно до довідки про доходи позивача ОСОБА_3 за № 809 від 20.09.2018 р. остання отримує стипендію в розмірі 490 грн. щомісячно (а.с.11).

Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Позивач, звернувшись з даним позовом до суду скористалась своїм правом відповідно до вищезгаданої статті.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину ( стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

За правилами статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

У п. 20 постанови Пленуму ВСУвід 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дитина має отримати освіту, направлену на її загальний культурний розвиток і завдячуючи якій дитина могла б, виходячи із рівності можливостей, розвивати свої здібності і особисте судження, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності та стати корисним членом суспільства.

Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кого покладена відповідальність за її освіту та навчання; така відповідальність у першу чергу покладена на її батьків.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаної Україною 21.02.1990 року, ратифікованої 27.02.1991 року і 27.09.1991 року набула чинності для України, зазначено, що Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу; в сім'ї як основному осередку суспільства і природному середовищі для зростання і благополуччя всіх її членів і особливо дітей мають бути надані необхідні захист і сприяння, з тим щоб вони могли повністю покласти на себе зобов'язання в рамках суспільства; дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності.

Статтею 26 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов'язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки, у зв'язку з продовженням навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 26 вересня 2018 року, суд враховує, що позивач навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, та те, що відповідачем не доведено, що на його утриманні перебувають перестарілі батьки, які тяжко хворіють, та дійшов висновку, що аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно відповідають потребам позивача ОСОБА_3 у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу.

Щодо посилання відповідача на звільнення його від обов'язку сплачувати аліменти під час перебування позивача на канікулах, то суд зазначає наступне. Оскільки чинним законодавством таке виключення не передбачено, а той факт, що під час канікул позивач ОСОБА_3 не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов'язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання.

За змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 (провадження № 61-20178св18).

Також, суд не враховує посилання відповідача на те, що стягувати з нього аліменти слід з дати отримання ним позовної заяви, оскільки відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та належно обґрунтованими.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та ст. ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 141, 268,273,354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на її утримання для продовження навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 26 вересня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн. на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення підлягає до негайного виконання згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України в межах стягнення суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6, 78200, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1.

ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, 78240, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2.

Суддя Беркещук Б. Б.