Рішення № 81373320, 23.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/117/19

Провадження 2/206/349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ ,-

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 35119,22 грн., три відсотки річних у сумі 2236,86 грн., інфляційні витрати у сумі 7540,25 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпробуду, 39. У зв'язку з неповною сплатою ним вартості спожитого природного газу за період із 31.07.2015 року по 10.09.2018 року утворилась заборгованість на суму 35119,22 грн. Крім того, відповідачу нараховано три відсотки річних на суму простроченої заборгованості, що складає 2236,86 грн. та інфляційні збитки у розмірі 7540,25 грн. Невиконання відповідачем своїх обов’язків з оплати послуг за поставлений природний газ, спричинило необхідність звернення до суду з дійсним позовом.

В свою чергу, відповідач не погодившись із пред’явленим до нього позовом подав на нього відзив у якому зазначив, що в наданому позивачем розрахунку заборгованості не враховані сплачені ним платежі: 09.10.2015 року на суму 3455,00 грн., 26.02.2016 року на суму 360,00 грн., 26.02.2016 року на суму 720,00 грн., 26.02.2016 року на суму 161,96 грн., 14.04.2016 року на суму 161,96 грн. Крім того, розрахунок заборгованості містить від’ємні значення нарахувань (02.2016 р., 08.2017 р., 10.2017 р.) та субсидії (09.2017 р. та 01.2018 р.). Однак, субсидія є допомогою держави та не могла бути виражена у від’ємному значенні. Всі ці обставини ставлять під сумнів достовірність та коректність усього розрахунку заборгованості. До того ж, у січні 2018 року позивач вніс корективи до рахунку абонента на суму 13043,89 грн., однак жодних пояснень донарахування відповідних сум при фактичній незмінності показників лічильнику не надав. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності на звернення з вимогами про стягнення заборгованості з липня 2015 року, оскільки навіть при наявності достатніх підстав вони могли бути заявлені не пізніше липня 2018 року. Отже, виходячи з викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року вказану заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків та відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про слухання справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року відповідь на відзив подану представником позивача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» залишено без розгляду.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні та зокрема зазначила, що ті оплати, які відповідач вважає неврахованими у розрахунку заборгованості насправді, згідно укладеного договору доручення були перераховані в рахунок погашення заборгованості відповідача перед попереднім постачальником ПАТ «Дніпрогаз». Що стосується від’ємних значень в розрахунку, то вони відображались, а потім корегувались, оскільки відповідачем не вчасно надавались показники лічильника газу. Щодо від’ємного значення за субсидією від 01.2018 року, яке складає 24880,90 грн. та корегування на суму 13043,89 грн., то у зв’язку із самовільним втручанням відповідача в газорозподільну систему та несанкціонованим відбором природного газу, сума субсидії була вирахована та проведено донарахування заборгованості за спожитий природній газ. Також вважала про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки він був перерваний у зв’язку з внесенням відповідачем часткових оплат, що свідчить про визнання ним боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухав доводи сторін справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що постачання природного газу відповідачу (споживачу) ОСОБА_1 за адресою: вул. Дніпробуд, 39 у м. Дніпро, здійснюється ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року (далі - Правила). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Відповідач є зареєстрованим у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Відповідно до Постанови НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 р. про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом позивачу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ (Постановою НКРЕКП №2247 від 01.09.2015 р. ліцензію переоформлено на безстрокову).

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов’язками - факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил.

Згода споживача про приєднання до умов Договору підтверджується фактом споживання природного газу, визначеного Оператором ГРМ згідно пункту 13 розділу ІІІ Правил.

Отже, між сторонами по справі був укладений договір, що підтверджується фактичним споживанням відповідачем природного газу і часткової оплати його вартості шляхом акцептування останнім.

Згідно з договором постачання природного газу побутовим споживачам Постачальник (позивач) зобов’язується постачати природний газ Споживачу (відповідачу) в необхідних для останнього об’ємах (обсягах), а Споживач зобов’язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до вимог частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частини другої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 22 розділу ІІІ Правил, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно із умовами договору.

Пунктом 4.6. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам встановлено, що плата за надані послуги з газопостачання при розрахунку за квитанціями абонентської книжки повинна вноситись споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) - у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п’яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.

Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач має заборгованість за спожитий природний газ з 31 липня 2015 року по 10 вересня 2018 року в сумі 35119,22 грн.

Разом з цим, відповідач вважав, що підстави для стягнення з нього вказаної заборгованості відсутні, зокрема у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За правилами цих норм загальна та спеціальна позовна давність починає перебіг з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов’язаннями з визначеним строком виконання позовна давність починається зі спливом строку виконання ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України.

Отже, враховуючи, що відповідач відповідно до вимог закону та договору мав сплачувати щомісячно нараховані суми за спожитий природний газ, то відтак перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема прострочення виконання) боржником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Саме з цих підстав аргументи представника позивача про переривання строку позовної давності у зв’язку з внесенням відповідачем часткових оплат є неприйнятними та не можуть бути прийняті до уваги.

Разом із тим, виходячи з викладеного та враховуючи, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернувся до суду з позовом 08 січня 2019 року, то з відповідача на користь позивача у межах трирічного строку позовної давності, а саме з 08 січня 2016 року підлягає стягненню заборгованість за спожитий природний газ, три відсотки річних та індекс інфляції.

Так за здійсненим судом розрахунком, заборгованість відповідача за спожитий природний газ із 08 січня 2016 року по 10 вересня 2019 року склала 28322,32 грн.

Отже, вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наведений позивачем розрахунок трьох відсотків річних та індексу інфляції, суд вважає його вірним, тільки не погоджується з нарахованими сумами за січень 2016 року, оскільки в той місяць заборгованість відповідач не мав, а нарахування суми боргу в розмірі 11242,03 грн. відбулося у зв’язку з несвоєчасним наданням відповідачем показів лічильника, після надання яких вказана сума боргу в наступному місяці вже була відменусована.

Отже, за період з 08 січня 2016 року по 10 вересня 2019 року та з вирахуванням сум нарахованих за січень 2016 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки в розмірі 3543,27 грн., та три відсотки річних у розмірі 1239,48 грн.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Що стосується аргументів представника відповідача про неврахування позивачем деяких сум оплат здійснених відповідачем за нарахований спожитий природний газ, то суд їх до уваги не приймає, виходячи з такого.

Згідно п.16 розділу ІІ Правил у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Отже, враховуючи, що відповідач мав заборгованість, то позивач сплачені ним в поточному розрахунковому періоді суми 09.10.2015 року - 3455,00 грн., 26.02.2016 року - 360,00 грн., 26.02.2016 року - 720,00 грн., 26.02.2016 року - 161,96 грн., 14.04.2016 року - 161,96 грн., правомірно зарахував у рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Всі інші сплачені відповідачем суми після погашення існуючої заборгованості, а саме після 14 квітня 2016 року, вже зараховувались позивачем у рахунок сплати поточного платежу, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Щодо аргументів представника відповідача про нарахування в січні 2018 року заборгованості в розмірі 13043,89 грн. при фактичній незміні показів лічильника, то вони неприйнятні з огляду на діюче законодавство, оскільки відповідно пп.2 п.11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, розрахований необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01 січня числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об’ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником.

Так, після припинення 20 грудня 2017 року газопостачання у домоволодінні відповідача, позивачем на виконання вищевказаних вимог за період з 01 грудня 2017 року по 19 грудня 2017 року проведено нарахування за формулою (276,4 кв.м (площа будинку) х 11м3 (норма на 1 м3 ) +18,3 м3 (граничний об'єм споживання на 1 особу) = 3058,70 м3/місяць : 19 днів = 1874,69 м3 (об'єм споживання за 19 днів) х 6,9579 грн. (ціна газу) = на суму 13043,89 грн.

Що стосується аргументів представника відповідача, що субсидія не може бути визначена у від’ємному значенні, тобто не може бути вирахована, то вони на думку суд неприйнятні, оскільки правомірність рішення відповідного органу про нарахування (призначення) чи вирахування (позбавлення) субсидії, не є предметом розгляду даного спору.

При цьому, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1568,18 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка,2, ЄДРПОУ 39572642) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за спожитий природній газ – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 35119,22 грн., три відсотки річних у розмірі 1239,48 грн., інфляційні збитки в розмірі 3543,27 грн., а всього: 39901,97 грн. та судовий збір у розмірі 1568,18 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук