Рішення № 81369322, 23.04.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

23 квітня 2019 року Справа № 926/2025/18

За позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України”

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" м. Чернівці, вул. Винниченка,9/А

про стягнення заборгованості в сумі 44 832,98 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

ОСОБА_1Осачук

представники:

від позивача – ОСОБА_2, дог. від 02.01.2019 року

від відповідача – ОСОБА_3 свідоцтво серії ЧЦ №000234 від 23.03.2018 року

від третьої особи – ОСОБА_4, адвокат, дов. від 30.08.2018 року

Процесуальні дії у справі.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, ухвалою від 26.11.2018 року відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 18.12.2018 року, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року відкладено розгляд справи по суті на 22.01.2019 року за клопотанням представника відповідача.

27.12.2018 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з підстав істотної складності справи.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

19.02.2019 року представник позивача звернувся з клопотанням про залучення публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство “Національну акціонерну компанію Нафтогаз України”, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 09.04.2019 року.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року відкладено розгляд справи по суті на 23.04.2019 року.

У судовому засіданні 23.04.2019 року суд завершив встановлення обставин справи та перевірку їх доказами, представники сторін виступили з заключним словом.

На виконання вимог ст.223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позицій сторін.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" про стягнення 44 832,98 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011174/П46 від 28.09.2011 року, у т.ч. 31 007,66 грн. боргу за надані у жовтні 2015 року послуги з транспортування природного газу, 2 716,78 грн. 3% річних та 11108,54 грн. інфляційних, що нараховані за період з 21.11.2015 року по 22.10.2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011174/П46 від 289.09.2011 року, в частині своєчасної та повної оплати послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за жовтень 2015 року, що призвело до виникнення 31007,66 грн. заборгованості та нарахування 2716,78 грн. три проценти річних та 11108,54 грн. інфляційних втрат.

21.01.2019 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх невідповідність нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Зокрема, відповідач посилається на пропуск трирічного строку позовної давності; невідповідність обсягу наданих послуг первинним документам; відсутність у позивача доказів надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у вказаному в позові обсязі; порушення позивачем порядку здійснення комерційного балансування; відсутність у позивача права проводити коригування обсягів газу, що підтверджено правовою позицією Верховного суду.

У поясненнях на позов від 15.04.2019 року третя особа зазначила, що публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не постачала природний газ відповідачу у жовтні 2015 року за договором купівлі-продажу природного газу №1109011174/П46 від 28.09.2011 року.

Обставини справи. Оцінка доказів.

28.09.2011 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (газотранспортне підприємство) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011174/П46 (далі – договір).

Додатковою угодою № 3 від 17.01.2013 до вказаного договору, сторони домовились внести в договір зміни та доповнення, зокрема в тексті договору слова "Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії" "Нафтогаз України" замінити словами "Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

В зв'язку зі зміною типу Товариства рішенням НАК "Нафтогаз України" №186 від 21.05.2018 юридичну особу Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" перейменовано на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Відповідно до п.1.1 договору (в редакції від 17.01.2013) газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення -газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

Пунктом 1.2 договору (із змінами внесеними Додатковою угодою №4 від 20.06.2014) передбачено, що газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання.

Згідно із п. 2.4 договору, газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільчій мережі.

Послуги по транспортуванню природного газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі- акти наданих послуг) (п.3.1 договору).

Відповідно до редакції договору від 17.01.2013 споживачем замовника (відповідача по справі) визначено юридичну або фізичну особу-підприємця, якій замовник надає послугу з постачання природного газу на підставі відповідного договору.

Таким чином, за умовами зазначеного договору між сторонами у справі існують зобов’язання щодо надання та отримання послуг транспортування газу промисловим споживачам, в тому числі в період жовтень 2015 року.

Згідно із п. 3.2 та п. 3.3 договору, газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з моменту одержання акта наданих послуг зобов"язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.4 договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за послуги транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п. 5.3 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 09:00 год першого дня місяця до 09:00 год першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно із розділом 4 договору та податку на додану вартість.

Згідно пунктів 5.4, 5.5 договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Таким чином, умовами договору сторонами встановлено порядок складання та підписання актів наданих послуг до 15 числа місяця наступного за звітним, визначення акта підставою для розрахунків та порядок їх оплати.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторонами не заперечується факт існування правовідносин на підставі договору від 28.09.2011 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами у жовтні 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем оформлений акт наданих послуг за жовтень 2015 року на обсяг 20,356 тис.куб.м.

Акт підписаний та скріплений печаткою. Розбіжності між сторонами відсутні.

Станом на 31.10.2018 року між сторонами підписаний та оформлений акт звірки розрахунків, з якого вбачається відсутність заборгованості за договором від 28.09.2011 року.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору в жовтні 2015 року надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 5742,159 тис.м.куб. на загальну суму 31007,66 грн. для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання, в підтвердження чого коригуючий акт №10-15-1109011174/П46/ВТВ/КОР без дати складення, підписаний начальником Управління реалізації та розрахунків за надані послуги з транспортування та зберігання природного газу ПАТ "Укртрансгаз" та не підписаний відповідачем(а.с.51).

Коригуючий акт за жовтень 2015 року отримано відповідачем 29.06.2016 року та залишено без реагування.

Позивач вважає, що відмова відповідача від підписання спірного акта не звільняє його від виконання передбаченого п.5.5. договору обов’язку щодо оплати наданих послуг, тому він звернувся за захистом порушеного права до суду.

Як вбачається з доданих до пояснень третьої особи документів та встановлено судовим слуханням у жовтні 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України не постачало відповідачу природній газ, що підтверджується:

- договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-248-ВТВ, що укладений між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та відповідачем;

- актами приймання - передачі природного газу для виробничо- технологічних витрат та нормованих втрат за період з лютий - вересень 2015 року та листопад - грудень 2015 року;

- листом від 24.11.2015 №26-8066/1.2-15 про повернення без оформлення акта приймання- передачі природного газу за жовтень 2015 року.

Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Дослідивши та оцінивши поданий позивачем коригуючий акт №10-15-1109011174/П46/ВТВ/КОР як доказ на підтвердження факту надання послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача в жовтні 2015 року в обсязі 5742,159 тис.м.куб. на загальну суму 31007,66 грн. суд встановив, що цей акт не може бути належним та допустимим в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем здійснено коригування обсягів наданих послуг з транспортування природного газу в порушення умов п. 3.2, 3.3, 3.4, 5.4 договору.

Зазначеними вище пунктами договору від 28.09.2011, покладеного в обґрунтування заявленого позову, не передбачено складання позивачем в односторонньому порядку коригуючих актів послуг транспортування для промислових споживачів, не надано й обґрунтувань, який саме акт наданих послуг підлягає коригуванню актом № 10-15-1109011174/П46/ВТВ/КОР.

Суд відхиляє посилання позивача на копію Реєстру реалізації природного газу споживачам соціальної сфери, тощо по ПАТ "Чернівцігаз" за жовтень 2015 (рядок 6 – виробничо-технологічні витрата та рядок 7 – нормовані втрати), оскільки вказаний документ належним чином не завірено, оригінал суду не подано та не може бути підставою для бухгалтерського обліку господарської операції, в даному випадку послуг транспортування природного газу.

Суд також звертає увагу, що умовами договору від 28.09.2011 року послуги позивача відповідачу надаються з транспортування газу для промислових споживачів, а не для соціальної сфери. Складання, пред’явлення на оплату та зобов’язання по оплаті виробничо-технологічних витрати та нормованих втрат умовами договору взагалі не передбачено.

Щодо наданих позивачем в підтвердження своєї позиції судових рішень у справі №910/3487/17, суд зазначає наступне.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2017 у справі № 910/3487/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення 278499930,62 грн в позові відмовлено. ПАТ «Укртрансгаз» було заявлено вимоги про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 45367786,59 грн боргу, 154344954,62 грн пені, 9821832,32 грн 3 % річних та 68695357,09 грн індексу інфляції по договору № 1402000029-ПР від 31.12.2013 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2017 у справі 910/3487/17 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 910/3487/17 залишено без змін.

Проаналізувавши зазначені судові рішення у справі №910/3487/17 суд встановив, що вони не встановлюють факт надання відповідачу послуг транспортування газу в обсязі 5742,159 тис. куб. м у жовтні 2015 року згідно договору №1109011174/П46 від 28.09.2011, оцінка виконання умов якого сторонами в справи межах № 910/3487/17 судами також не давалась, а тому наведені судові рішення не є преюдиційними до ст.75ГПК України, тож судом відхиляються.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фіксування 5742,159 тис. куб. м газу, закупленого відповідачем саме для потреб промислових споживачів, здійснення транспортування якого вчинялось позивачем в жовтні 2015 року саме на умовах договору №1109011174/П46 від 28.09.2011.

Інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують обставини та факти виникнення обов'язку відповідача по оплаті акту №10-15-1109011174/П46/ВТВ/КОР складеного позивачем на умовах договору №1109011174/П46 від 28.09.2011 матеріали справи не містять, позивачем до позовних матеріалів не надано.

Норми права, які застосував суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Приписами статей 13,14 ЦК України законодавчо закріплено, що цивільні права та цивільні обов’язки здійснюються та виконуються в межах наданих договором або актами цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За приписами частини 1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Факт проведення позивачем господарських операцій з надання комплексу послуг, що стосується виконання ним зобов’язань за вказаним договором, повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновки суду.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, надавши правову кваліфікацію доказам, відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що позивачем не доведено факт існування зобов'язання у відповідача по оплаті акту №10-15-1109011174/П46/ВТВ/КОР, а тому відсутні підстави для стягнення визначеної позивачем вартості основного боргу у розмірі 31007,66 грн.

З огляду на те, що судом встановлено відсутність заборгованості відповідача за договором №1109011174/П46 від 28.09.2011, додаткові вимоги про стягнення 2 716,78 грн. 3% річних та 11108,54 грн. інфляційних, обґрунтовані ст.625 ЦК України та наявністю невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене в позові належить відмовити у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.124, ст.129 Конституції України, керуючись ст. 50, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка,9/А, код 03336166) про стягнення заборгованості в сумі 44 832,98 грн. відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Повний текст рішення складено та підписано – “24” квітня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до суду, що прийняв оскаржуване рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5