Рішення № 81369172, 15.04.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2019 р. Справа № 924/829/18

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Смаровоза М.В., суддів Гладюка Ю.В., Виноградової В.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС"

до товариства з додатковою відповідальністю "АДАМС"

про стягнення 10911269,53 грн. збитків

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 – за ордерами (залишили зал судового засідання).

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" до товариства з додатковою відповідальністю "АДАМС" про стягнення з відповідача збитків в сумі 10911269,53 грн., з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, у розмірі вартості соку яблучного концентрованого неосвітленого в кількості 310365 кг, переданого на зберігання.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не було забезпечено збереження переданого на зберігання товару (майна позивача), факт втрати якого підтверджується актом державного виконавця від 28.03.2018р., а також в діях відповідача присутня наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Так, на підставі договору надання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини (яблук) №0109201603 від 01.09.2016р. позивачем передано відповідачу на зберігання товар, який на вимогу ТОВ „ВЕЛТС” повернуто відповідачем частково. У зв'язку з відмовою щодо повернення 310365 кг. соку концентрованого неосвітленого, рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.07.2017р. №924/372/17 позовні вимоги позивача до відповідача про витребування останнього задоволено, однак в межах виконавчого провадження виконати наказ суду можливості немає, у зв'язку з чим подано позов про відшкодування збитків з посиланням на ст.ст. 216, 225 ГК України, ст.ст. 22, 623, 951 ЦК України. До позову додано копії листів (комерційні пропозиції) від 01.08.2018р., від 02.08.2018р., контракту купівлі-продажу №01 від 20.07.2018р., специфікації №1 від 20.07.2018р. до вказаного контракту, договору поставки №23-07-2018/1 від 23.07.2018р. та специфікації від 23.07.2018р. до договору.

09.10.2018р. відповідачем надано відзив, в якому зазначено про погодження з обставиною відсутності в останнього соку яблучного концентрованого неосвітленого в кількості 310365 кг., строк зберігання якого скінчився 31.05.2017р. У рішенні суду від 25.07.2017р. встановлено відсутність у конкретній справі належних доказів відвантаження продукції в кількості 310365 кг., однак не встановлено факт того, що остання зі зберігання не відвантажувалась. Додано висновок експертного дослідження в галузі комп’ютерної техніки за заявою ТДВ „АДАМС” від 05.10.2018р. з додатками, листування, копії товарно-транспортних накладних та актів прийому-передачі зі зберігання, договору №01102018/2 від 01.10.2018р., квитанції від 02.10.2018р.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018р. було скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.09.2018р. у справі №924/829/18 та задоволено заяву ТОВ “ВЕЛТС” про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на майно (нежитлові будівлі), яке належать товариству з додатковою відповідальністю “АДАМС” (32319, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, село Мукша Китайгородська, вулиця Матросова, будинок 1, код ЄДРПОУ 21332108). Стягувачем за вказаною постановою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" (79032, Львівська обл., місто Львів, вулиця Пасічна, будинок 93, код ЄДРПОУ 38581148).

У відповіді на відзив від 23.11.2018р. позивач стверджує, що всі заперечення відповідача та надані документи в їх обґрунтування спростовані у рішенні суду від 25.07.2017р. №924/372/17, а тому з посилання на ст. 74 , ч. 4 ст. 75 ГПК України, ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та справу Європейського суду з прав людини „Совтрансавто-Холдинг” проти України 2002р. наголошує на преюдиційне значення обставин, встановлених в останньому судом. Позивач просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві.

03.12.2018р. позивачем додано до матеріалів справи висновок експерта №49 від 26.11.2018р. судової товарознавчої експертизи по заяві директора ТОВ „Велтс” ОСОБА_4

03.12.2018р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено про те, що ТОВ „Адамс” не встигло при розгляді справи № 924/372/17 надати підписані вантажоотримувачами товарно-транспортні накладні, однак станом на даний час копії останніх долучено до позовної заяви.

27.12.2018р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням висновку експерта №49 від 26.11.2018р. та посиланням на ст. 73 ГПК України та ст. 98 ЦК України, яка прийнята судом.

13.03.2019р. відповідачем подано відзив з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у якому вказано, що позивач змінив спосіб розрахунку розміру зобов’язання, оскільки у висновку експертом використовується середня ринкова вартість продукції у валюті Євро переведена у національну валюту за курсом обміну, розмір якого не обґрунтовується за якою методикою прийнято курс валют та не передбачено у договірних відносинах розрахунку між сторонами в іноземній валюті.

У судових засіданнях 18.03.2019р., 11.04.2019р., 12.04.2019р., 15.04.2019р. враховуючи зміст заяв відповідача про відводи та наявних матеріалів справи, з підстав, зазначених судом та відображених у протоколах судових засідань, залишено заяви про відвід без розгляду.

В судовому засіданні 12.04.2019р. суд постановив ухвалу про залишення без задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, також судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про повернення до підготовчого провадження.

В судовому засіданні 15.04.2019р. постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання про зобов'язання надати відповідь.

Крім того, зважаючи на те, що жодних доказів на підтвердження наявності в провадженні суду іншої справи, до вирішення якої просить зупинити провадження у даній справі, представником відповідача не подано, суд враховуючи положення п.5. ч.1 ст. 227 ГПК України, постановив ухвалу про відмову з задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві просив у позові відмовити.

При дослідженні матеріалів справи, судом береться до уваги наступне.

25.07.2017р. рішенням господарського суду Хмельницької області позовні вимоги позивача до відповідача про витребування від товариства з додатковою відповідальністю “АДАМС” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТС” соку яблучного концентрованого неосвітленого 65 Вх. в кількості 310365 кг, переданого ТОВ "Велтс" на зберігання ТДВ "Адамс" задоволено в повному обсязі. Вказане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2018р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2018р. № 924/372/17.

Згідно зі ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судами встановлено, що у відповідності до умов договору надання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини (яблук) №0109201603 від 01.09.2016р. позивач передав на зберігання відповідачу сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Вх., що підтверджується актами прийому - передачі на зберігання соку від 29.11.2016 в кількості 316 060 кг, від 16.12.2016 в кількості 218 812 кг та від 31.01.2017 в кількості 75 778 кг. Загальна кількість переданого на зберігання соку становить 610 650 кг.

У відповідності до актів прийому-передачі зі зберігання, згідно яких відповідачем повернуто позивачу вищевказаний яблучний сік лише в загальній кількості 300 285 кг.

27.09.2017р. господарським судом Хмельницької області було винесено наказ про примусове виконання рішення та постанови про витребування зі зберігання ТДВ “АДАМС” на користь ТОВ “Велтс” соку яблучного концентрованого неосвітленого 65 Вх. в кількості 310365 кг, переданого ТОВ “Велтс” на зберігання ТДВ “АДАМС” та наказ про примусове виконання рішення щодо стягнення судового збору у розмірі 1600 грн.

При цьому, 01.11.2017р. державним виконавцем Кам'янець-Подільського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №924/372/17 виданого 27.09.2017р.

Згідно актів державного виконавця від 15.11.2017р. та 30.11.2017р. встановлено, що при виїзді за адресою вказаною у виконавчому документі (вул. Матросова, 1 в с. Мукша-Китайгородська, Кам'янець-Подільський району Хмельницької області) керівник відсутній, все зачинено, перевірити наявність соку яблучного концентрованого неосвітленого не виявилось можливим. Охоронець від підпису відмовився.

16.11.2017р. постановою державного виконавця накладено на боржника ТДВ “АДАМС” штраф на користь держави за невиконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/372/17 від 27.09.2017р.

Постановою державного виконавця від 20.11.2017р. залучено працівників Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця та залучених осіб при проведені виконавчих дій, які проводилися 30.11.2017р. вул. Матросова, 1 с. Мукша Китайгородська Кам'янець - Подільського району.

27.03.2018р. при проведенні виконавчих дій державним виконавцем встановлено відсутність на території відповідача соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг., про що складено відповідний акт, який підписаний в присутності представника позивача, зі сторони боржника -ОСОБА_5

До акту державного виконавця боржником надано додаткові пояснення від 27.03.2018р., за змістом яких повідомлено, що вказане у судовому наказі майно боржника відсутнє, оскільки раніше було передане стягувачу через третіх осіб.

28.03.2018р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”, в зв'язку з відсутністю у ТДВ “АДАМС” соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг.

03.12.2018р. позивачем додано до матеріалів справи висновок експерта №49 від 26.11.2018р. судової товарознавчої експертизи по заяві директора ТОВ „Велтс” ОСОБА_4, на вирішення якої поставлено питання: 1. Яка ринкова вартість соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг. станом на серпень 2018р.? 2. За змістом висновку ТОВ „Судово-експертне бюро України” від 26.11.2018р. ринкова вартість соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг. станом на серпень 2018р. становить 10 911 269,53 грн. з ПДВ. З висновку експерта вбачається, що для дослідження надано комерційні цінові пропозиції ТОВ „Фрукта Опт Торг”, ТОВ „Соковий Завод Кодимський”, ТОВ „Аква Джус”, ТОВ „Росич Приват” з урахуванням офіційних курсів іноземних валют, що встановлюються НБУ (згідно інформації сайту http://finance.com.ua).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Статтею 938 цього ж Кодексу унормовано, що зберігач зобов'язаний зберігати річ упродовж строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч, 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, - і за її межами.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдиг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.07.2017р. №924/372/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" про витребування від товариства з додатковою відповідальністю “АДАМС” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛТС” соку яблучного концентрованого неосвітленого 65 Вх. в кількості 310365 кг, переданого ТОВ "Велтс" на зберігання ТДВ "Адамс", на примусове виконання якого видано 27.09.2017р. наказ, пред’явлений позивачем до виконання в орган виконавчої служби.

Позивач посилається на акт державного виконавця від 27.03.2018р., у якому встановлено відсутність на території відповідача соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг. визначеного у рішенні суду від 25.07.2017р. №924/372/17 для забезпечення належного його виконання, стверджує про необхідність відшкодування вартості втраченої продукції з посиланням на ст.ст. 623, 951 ЦК України. Ринкову вартість соку яблучного концентрованого неосвітленого 65Вх в кількості 310365 кг. станом на серпень 2018р. визначено згідно наданого висновку експерта №49 від 26.11.2018р. судової товарознавчої експертизи проведеного ТОВ „Судово-експертне бюро України”.

Судом встановлено, що судове рішення від 25.07.2017р. №924/372/17 набрало чинності, не виконано відповідачем, виконавчий документ повернуто стягувачеві. Тож судом захищено майнове право позивача на підставі договору надання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини (яблук) №0109201603 від 01.09.2016р. щодо отримання від відповідача продукції в натурі.

Умовою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Враховуючи, встановлену у акті державного виконавця від 27.03.2018р., неможливість виконання відповідачем рішення суду, протиправність поведінки як одна з умов для притягнення до відповідальності як відшкодування збитків не доведена.

З огляду на те, що судом прийнято 25.07.2017р. рішення у справі № 924/372/17, яке набрало законної сили, суд вважає, що задоволення позову про стягнення збитків у даній справі призведе до подвійного стягнення з відповідача за неналежне виконання відповідачем одних і тих самих договірних зобов’язань з позивачем.

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи зміст позовних вимог, незалежно від допустимості та належності доказів (щодо чого виникли сумніви у відповідача) та недоведеність наявності складу цивільного правопорушення, суд вважає за належне у задоволенні позову відмовити.

Також судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача; заходи забезпечення позову, вжиті постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018р. у даній справі, відповідно до ст.145 ГПК України слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 145, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018р. у даній справі, скасувати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.04.2019р.

Головуючий суддя М.В. Смаровоз

Суддя Ю.В. Гладюк

Суддя В.В. Виноградова