Рішення № 81368103, 24.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2019

Справа № 910/2053/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво»

про стягнення грошових коштів (заборгованості), пені за послуги із здійснення метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден в розмірі 37 050,30 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» про стягнення грошових коштів (заборгованості), пені за послуги із здійснення метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден в розмірі 37 050,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов’язань за Договором про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 3-18 від 02.01.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

27.02.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2053/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв’язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 07.03.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103049828253.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (далі – замовник, відповідач) та Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (далі – виконавець, позивач) укладено Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 3-18 (далі – Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок з надання послуг з метеорологічного обслуговування, а саме: пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; пакету послуг для перед польотної метеорологічної підготовки в ДП «УАМЦ»; іншої метеорологічної інформації (по запиту).

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеорологічного обслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.

Протоколами погодження договірної ціни (Додаток № 1 (Київ/Бориспіль) та Додаток № 2 (Київ/Жуляни) до Договору сторони погодили перелік послуг, які надаються позивачем, та їх вартість.

За умовами п. 3.1 Договору до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеорологічного обслуговування та складає акт надання послуг.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник, після отримання платіжних документів та Акта надання послуг, зобов’язаний підписати Акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом десяти робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання Акту надання послуг у терміни, обумовлені Договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів з моменту отримання Акту надання послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта надання послуг, протягом 3-х банківських днів зобов’язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 3.3 Договору узгоджено, що підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеорологічного обслуговування є рахунок-фактура з прикладеними актами надання послуг.

Згідно з п. 4.2 Договору кінцевим документом, який підтверджує об’єм наданих послуг з метеорологічного обслуговування за договором, є акт надання послуг, підписаний сторонами.

Договір вступає в дію з 01.01.2018 та діє до 31.12.2018 (п. 8.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль.

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Жуляни.

Як зазначає позивач, ним було належним чином виконано взяті на себе зобов’язання за Договором, що підтверджується актом надання послуг, однак відповідач за послуги за грудень 2018 року не розрахувався, в зв’язку з чим, станом на день складання позовної заяви, за відповідачем обліковується заборгованості в розмірі 36 404 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з п. 4.2 Договору кінцевим документом, який підтверджує об’єм наданих послуг з метеорологічного обслуговування за договором, є акт надання послуг, підписаний сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято надані позивачем послуги у грудні 2018 року, що підтверджується підписаними без заперечень та зауважень Актом наданих послуг № 854 від 31.12.2018 на суму 36 404 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2018 року позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 36 404 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у п. 3.2 Договору в будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця.

Отже, у відповідності до п. 3.2 Договору відповідач повинен був у повному обсязі оплачувати послуги, надані позивачем у попередньому місяці, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 36 404 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 36 404 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 646,30 грн. нарахованої пені.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов’язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування виконавець має право на стягнення пені у розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 646,30 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» (04116, м. Київ, вулиця Шулявська, будинок 7; ідентифікаційний код: 32259588) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (08324, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, аеропорт; ідентифікаційний код: 23568810) заборгованість в розмірі 36 404 (тридцять шість тисяч чотириста чотири) грн. 00 коп., пеню в розмірі 646 (шістсот сорок шість) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 24.04.2019

Суддя О.А. Грєхова