Рішення № 81367804, 09.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2019Справа № 910/16764/18

За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45)

До Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, 16)

Про стягнення штрафу та пені

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар судового засідання Коваленко О. В.

Представники сторін:

від позивача: Прохоров Є.І., довіреність № 300-02/8 від 21.01.19;

від відповідача: Бойчун Н.Д. (ордер серії КВ № 419254).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 82 600 гривень та пені у розмірі 82 600 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23.08.2016 Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 384-р про накладення на відповідача штрафу у розмірі 82 600, 00 грн, строк сплати якого закінчився 07.11.2016. Зазначене рішення відповідачем було оскаржено до Господарського суду міста Києва, проте рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/20170/16 ПАТ "Єврогазбанк" в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 рішення Господарського суду м. Києва залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалами Вищого господарського суду від 19.06.2017 та 27.09.2017 у справі № 910/20170/16 касаційні скарги ПАТ "Єврогазбанк" повернуто скаржнику. Враховуючи, що станом на день подання позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № 284-р від 23.08.2016, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 82 600, 00 грн та пеню у розмірі 82 600, 00 грн. Також просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 478, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/16764/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2019.

21.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що з 18.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" знаходиться в стані ліквідації, яка здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у спорах, пов'язаних з виконанням банком обов'язків, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і даний закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах; дана обставина унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено даним законом; з 18.11.2014 відповідач не є суб'єктом господарювання, оскільки не здійснює банківської діяльності, як виключної діяльності банку; накладення на банк санкцій у вигляді штрафу, які не є зобов'язаннями зі сплати податків та зборів в ліквідаційній процедурі, призводить до виникнення у банку під час здійснення ліквідації додаткових зобов'язань, які не передбачені законом та не підлягають задоволенню.

У підготовчому судовому засіданні 22.01.2019 оголошено перерву на 19.02.2019.

06.02.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив про те, що рішення Комітету від 23.08.2016 № 384-р не є виконавчим документом, а, отже, не могло пред'являтися як вимога кредитора до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У судовому засіданні 19.02.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 19.03.2019.

У судовому засіданні 19.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

У судовому засіданні 09.04.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 28.08.2016 № 384-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" накладено штраф у розмірі 82 600, 00 грн за вчинення порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України від 08.02.2016 № 20-26.13/01-1166 у встановлений ним строк.

Копію Рішення № 384-р разом із супровідним листом від 02.09.2016 № 20-26.13/06-9264 представник Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" отримав 07.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

За матеріалами справи, судом також встановлено, що з 18.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" знаходиться в стані ліквідації, яка здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Так, постановою Правління Національного банку України від 16.07.2014 за № 424 "Про віднесення ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних, банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Постановою Правління НБУ від 17.1.2014 за № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" у банка відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про його ліквідацію. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2104 за № 121 "Про початок процедури ліквідації АТ Єврогазбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Отже, судом встановлено, що банк (відповідач у справі) вчинив порушення в сфері економічної конкуренції після відкриття процедури ліквідації в 2014 році, та був оштрафований антимонопольним комітетом (позивачем) зі дії, вчинені в 2016 році.

Судом також встановлено, що відповідач у справі оскаржував рішення Антимонопольного комітету України від 28.08.2016 № 384-р про накладення на відповідача штрафу у розмірі 82600, 00 грн за вчинення порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до Господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2017 по справі № 910/20170/16 у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" Оберемка Р.А. до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 23.08.2016 року № 384-р у справі № 20-26.13/86-16 відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" Оберемка Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/20170/16 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/20170/16 залишено без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України у справі № 910/20170/16 від 19.06.2017 та 27.09.2017 касаційні скарги ПАТ «ЄВРОБАНК» повернуто.

Як зазначає позивач, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 384-р зупинялось з 04.11.2016 до 16.10.2017 (розгляд справи № 910/20170/16 Господарським судом міста Києва), з 10.02.2017 до 25.04.2017 (розгляд справи № 910/20170/16 Київським апеляційним господарським судом).

За прострочення сплати штрафу позивачем нарахована пеня з 17.01.2017 по 09.02.2017 включно, з 26.04.2017 по 27.08.2018 включно (509 днів) в сумі 630 651, 00 грн (розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить 1239, 00 грн (82600 * 1, 5 %), де 82 600, 00 грн розмір штрафу, накладеного рішенням АМК; 1, 5 % - відсоток суми сплати штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зважаючи на законодавче обмеження розміру пені (стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") розміром штрафу позивач просить стягнути з відповідача пені за вказаний період прострочення у розмірі 82 600,00 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 82 600,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 82 600,00 грн пені за порушення двомісячного строку сплати такого штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Листом від 02.09.2016 № 20-26.13/06-9264 копію Рішення АМКУ було направлено Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк".

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштовою відправлення № 03035093306801 копію рішення відповідач отримав 07.09.2016.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ, розпочався 08.09.2016 та закінчився 08.11.2016 включно.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи територіальне відділення не отримало інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до Рішення АМКУ.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Із матеріалів справи вбачається, що Рішення АМКУ оскаржувалося в судовому порядку Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк", в тому числі в апеляційній інстанції, відповідно нарахування пені зупинялося, в силу положень закону, з 04.11.2016 до 16.10.2017 (розгляд справи № 910/20170/16 Господарським судом міста Києва), з 10.02.2017 до 25.04.2017 (розгляд справи № 910/20170/16 Київським апеляційним господарським судом).

Таким чином, за розрахунком суду період прострочення відповідача сплати штрафу, з урахуванням дат зупинення нарахування пені, складає з 04.11.2016 до 16.10.2017 та з 10.02.2017 до 25.04.2017, як визначено позивачем. Сума пені за вказаний період становить 630 651, 00 грн. Проте, оскільки в силу припису закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 82 600, 00 грн.

Відповідно до ч. 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 82 600, 00 грн та пені у розмірі 82 600, 00 грн відповідачем суду не надано.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд вважає, що вони не свідчать про те, що знаходячись в процедурі ліквідації з 2014 року, до завершення такої процедури, відповідач не є суб'єктом господарювання, та на нього не може бути накладення штраф за порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, то суд зазначає, що такі твердження банку вже досліджувались судом при розгляді господарської справи № 910/20170/16 щодо оскарження рішення АМК 384-р та були відхилені судом.

Так, суд у рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.04.2017 року, зазначив, що положеннями ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Проте, Верховний Суд України у постанові від 24.12.2013 № 922/770/13-г зазначив, що Закон України "Про захист економічної конкуренції"", на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Названий закон не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Правовий аналіз положень Закону України "Про систему вкладів гарантування вкладів фізичних осіб", на який посилається відповідач як на підставу відмови у позові, не свідчить про можливість звільнення неплатоспроможних банків від відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2016 № 910/22793/15.

Таким чином, зазначені нарахування, застосовані позивачем на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу та пені в загальному розмірі 165 200, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 165 200, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про стягнення штрафу та пені задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"(04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) штраф у розмірі 82 600 (вісімдесят дві тисячі шістсот) грн 00 коп. та пені 82 600 (вісімдесят дві тисячі шістсот) грн 00 коп. і зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк отримувана - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 31114106026010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"(04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 23.04.2019.

Суддя Бондаренко Г.П