Рішення № 81367720, 23.04.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/170/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050, представник позивача: ОСОБА_1, вул. Підлісна, 1, оф.32 (3-й поверх), 03164,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 82 511 грн 68 к.

без виклику представників сторін

установив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі – відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 82 511 грн 68 к.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01 жовтня 2018 року в м. Києв по вул. Лісна,30 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу "Ford Focus" д/н НОМЕР_1 (цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПрАТ "СК "Брокбізнес") під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_2 ( цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПрАТ СК "Галицька") під керуванням ОСОБА_3. В наслідок аварії було пошкоджено автомобіль НОМЕР_3.

На підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №006-0469407/05НТ від 24.04.18 року, страхового акту №70302/1 від 18.10.2018 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2018, ремонтної калькуляції від 28.10.18, платіжного доручення №5433 від 24.10.2018 року позивачем виплачено страхувальнику транспортного засобу "Ford Focus" д/н НОМЕР_1 страхове відшкодування в розмірі 82 511 грн 68к.

З урахуванням наведеного та у відповідності до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинного законодавства України, позивач просить стягнути з відповідача 82 511 грн 68к.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 25.02.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

28 березня 2019 року відповідачем через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подано відзив на позов (вх.№5479/19 від 28.03.19) відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, зокрема на суму 74 351 грн 27к., в решті позову просив суд відмовити. Свої заперечення обгрунтував тим, що позивач при підрахунку суми страхового відшкодування не врахував коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу та фрашизу в сумі 1000 грн 00к. згідно страхового полісу №АМ/1804886 від 30.10.2017 року.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що ним (судом), згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

24 квітня 2018 року між ПрАТ "СК "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №006-0469407/05НТ.

Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу "Ford Focus" д/н НОМЕР_1.

01 жовтня 2018 року в населеному пункті м. Києва по вул. Лісна,30 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу "Ford Focus" д/н НОМЕР_1 (цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПрАТ "СК "Брокбізнес") під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_2 ( цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПрАТ СК "Галицька") під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В наслідок ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль НОМЕР_4, що підтверджується постановою суду.

Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до ПрАТ "СК "Брокбізнесбанк" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі заявки власника транспортного засобу на ремонт від 17.10.18, позивачем по справі здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено Протокол огляду транспортного засобу від 04.10.2018 року. На підставі заяви позивача ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія" здійснено огляд транспортного засобу, про що складено звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 29.10.18. На підставі вказаного звіту позивачем по справі складено розрахунок відшкодування на суму 82 511грн 68к.

18 жовтня 2018 року ПрАТ "СК "Брокбізнесбанк" складено страховий акт по справі №70302/1 на суму 82 511 грн 68к.

Згідно платіжного доручення №5433 від 24.10.2018 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 82 511 грн 68к.

Як вбачається з матеріалів справи на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця аварії застраховано у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ №1804886 від 30.10.2017 року за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом "ЗАЗ Lanos", д/н НОМЕР_5, франшиза - 1000 грн. 00 коп. (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до позовної заяви позивач звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на загальну суму 82 511 грн 68к.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За наведеного, враховуючи те, що позивач по справі виплатило страхувальнику страхове відшкодування, а цивільно-правова відповідальність особи, яку визнано винною у заподіянні шкоду, застрахована у ПАТ "СК "Галицька", в силу зазначених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача (суброгація).

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (суброгації) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

За наведеного, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентуються ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В силу положень п. 2.1 ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З урахуванням викладеного страховик за договором зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобом збитки, пов'язані з відновлювальним ремонтом, лише з урахуванням зносу.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.22.1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зокрема відшкодування вартості пошкодженого майна на суму заявлених вимог має бути підтверджено у визначеному законом порядку, а саме відповідно до вимог абз.10 ч.2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим. у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту №791-2018 про визначення вартості матеріального збитку завданому автомобілю "Ford Focus" д/н АА1734Т складеного ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія" вартість матеріального збитку завданого власнику вище вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0%) складає 75 351 грн 27 к.

Як вбачається із розрахунку позивача про нарахування матеріальної шкоди, вказана оцінка при підрахунку не застосована, а застосована сума вартості відновлювального ремонту в сумі 82 511 грн 68 к. визначена в рахунку ремонтного підприємства на підставі заявки на ремонт власника транспортного засобу.

Окрім того, у відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, згідно страхового полісу №АМ/1804886 від 30.10.2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким була застрахована шкода третіми особами страхувальником остаточному розрахунку суми страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль НОМЕР_6, франшиза визначена в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Проте при здійсненні розрахунку страхового відшкодування позивачем вищевказаний розмір франшизи не враховано.

Таким чином, розмір страхового відшкодування відповідає вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та з урахування франшизи обумовленої договором страхування, та за розрахунком повинна складати 74 351 грн 27к. (75 351 грн 27 (вартість матеріального збитку, визначена згідно Звіту №791-2018 від 29.10.2018 року, складеного ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія") - 1000 грн. 00к. (франшиза згідно страхового полісу №АМ/1804886 від 30.10.2017 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів)).

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема на суму 74 351 грн 27к. В решті позову слід відмовити.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , ст 2, 12, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 9, 20, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 22, 979, 988, 990, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 46, 73, 74, 86, 129, 232-233, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

позов приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 82 511 грн 68 к. - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22186790) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050, код 20344871) страхове відшкодування в розмірі 74 351 грн 27к. (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят одна гривня двадцять сім копійки) та судовий збір в сумі 1012 грн 98к. (одна тисяча дванадцять гривень дев'яносто вісім копійки).

В решті позовних вимог на суму 8 160 грн 41к. (вісім тисяч сто шістдесят гривень сорок одна копійка) - відмовити.

Судовий збір у розмірі 908 грн 02к. (дев'ятсот вісім гривень дві копійки) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Фанда О. М.