Ухвала суду № 81364461, 23.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 квітня 2019 року м. Київ № 826/25490/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із заявою про відвід судді у справі

за позовомОСОБА_1доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича Фонду гарантування вкладів фізичних осібпро визнання неправомірними дій та бездіяльності, рішення та зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій та бездіяльності, рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалами судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянського К.М. від 20.11.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовку провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.01.2016 року подано заперечення проти адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016 року зупинено провадження в адміністративній справі № 826/25490/15 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року.

15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Через канцелярію суду 04.07.2018 року позивачем подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Відповідно до розпорядження №1249 від 05.07.2018 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справи та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №826/25490/15 передано на розгляд судді Маруліної Л.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 року прийнято справу до свого провадження та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.

01.10.2018 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Клопотання позивача про поновлення провадження у справі обґрунтовано тим, що на момент звернення до суду із клопотанням, подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року Конституційним Судом України не вирішено, а тривале зупинення провадження у справі може призвести до порушення права сторін на розгляд справи в розумні строки, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи клопотання позивача судом встановлено, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі не усунуто, а саме подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року Конституційним Судом України не вирішено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі відмовлено.

Через канцелярію суду представником позивача адвокатом Буліменком Євгеном Володимировичем (ордер серії КВ №409881 від 25.06.2018 року) подано заяву про відвід судді Маруліної Л.О., яку обґрунтовано тим, що відмовляючи у поновленні провадження у справі судом фактично висловлено упереджене ставлення на користь відповідачів, що порушує право позивача на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод судом порушується право позивача на справедливий суд.

Ознайомившись із заявою адвоката Буліменка Є.В. про відвід судді, суд зазначає наступне.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що заява адвоката Буліменка Є.В., крім незгоди з процесуальними діями судді, не містить інших підстав для відводу, відтак є необґрунтованою та безпідставною.

Крім іншого, суд звертає увагу, що ухвалу від 28.04.2016 року про зупинення провадження не оскаржено в апеляційному порядку, та, з урахуванням того, що заяву про відвід судді подано адвокатом - особою, яка надає професійну правову допомогу, суд вважає цю заяву завідомо безпідставною.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини другої вище вказаної статті з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Побудова громадянського суспільства, утвердження України на міжнародній арені як правової, соціальної, демократичної держави вимагає від усіх суб'єктів суспільних правовідносин чіткого, неухильного дотримання норм чинного законодавства України, приписів міжнародно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України, а не лише декларування принципів верховенства права, законності на паперових носіях шляхом прийняття певних законів уповноваженим на те органом.

Частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі: надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена (частина четверта цієї статті).

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, проте провадження у справі №826/25490/15 вже перебуває у стані зупинення, суд вважає необхідним передати заяву для вирішення питання про відвід судді до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу не вирішуючи питання про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 36-40, 173, 236, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Буліменка Євгена Володимировича про відвід судді вважати необґрунтованою.

Передати заяву представника позивача Буліменка Євгена Володимировича про відвід судді Маруліної Л.О. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства.

Суддя Л.О. Маруліна