Рішення № 81363900, 08.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Справа № 160/456/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м. Дніпро, вул. Кіма, буд.70) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 року № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.03.2018 р. відділом майнових податків і зборів з фізичних осіб Лівобережного управління міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно вимог податкового законодавства України позивачу були сформовані податкові повідомлення-рішення № 8/1319 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 2083,33 грн.) та № 968621 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000,00 грн.), які позивач не отримував. Фактично вказані суми з транспортного податку позивач сплатив 12 вересня 2018 року. Проте, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 р. № НОМЕР_2, яким за затримку сплати сум вказаного податку, зобов’язав позивача сплатити штраф в сумі 5 416 грн. 67 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019р. відкрито провадження по вказаній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

18 лютого 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому представник зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018 р. № 8/1319 на суму 2083,33 грн. та № 968621 на суму 25000,00 грн. були направлені 27.04.2018 р. засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, а саме м. Дніпро, вул. Кіма, буд.70. Вищезазначений лист з податковими повідомленнями-рішеннями повернено 04.06.2018 р. до відповідача, з приміткою «за закінченням терміну зберігання». Тому , відповідно до п. 58.3. ст. 58, п. 42.2. та п. 42.5. ст. 42, п.п. 267.8.1. п. 267.8. ст.. 267 Податкового кодексу України, граничний термін сплати вказаних податкових повідомлень-рішень настав 02.08.2018 р. Згідно інтегрованої картки платника податків, ОСОБА_1 сплачене зазначене податкове зобов’язання тільки 12.09.2018 р., тобто з порушенням граничного терміну сплати. 28.11.2018 р. на підставі п.п. 19.1.1. п.19.1. ст.. 19, п.п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України податковим органом було проведено камеральну перевірку фізичної особи – позивача, за результатами якої був складений акт камеральної перевірки про встановлення порушення позивачем термінів сплати податкового зобов’язання по транспортному податку від 28.11.2018 р.; та 19.12.2018 р. – винесене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20% на суму 5 416,67 за затримку сплати податкового зобов’язання з транспортного податку за 2017 та 2018 роки на 40,41 днів на загальну суму 27 083,37 грн.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

20.03.2018 р. відділом майнових податків і зборів з фізичних осіб Лівобережного управління міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно вимог податкового законодавства України позивачу були сформовані податкові повідомлення-рішення № 8/1319 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 2083,33 грн.) та № 968621 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000,00 грн.).

Позивачем сплачені зазначені податкові зобов’язання 12.09.2018 р., що не заперечується відповідачем.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку фізичної особи – позивача, за результатами якої був складений акт камеральної перевірки з порушення термінів сплати податкового зобов’язання по транспортному податку від 28.11.2018 р.; та 19.12.2018 р. – винесене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20% на суму 5 416,67 за затримку сплати податкового зобов’язання з транспортного податку за 2017 та 2018 роки на 40,41 днів на загальну суму 27 083,37 грн.

Не погоджуючись з наведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

З приводу доводів відповідача, щодо направлення 27.04.2018 р. податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 р. № 8/1319 на суму 2083,33 грн. та № 968621 на суму 25000,00 грн. засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, а саме м. Дніпро, вул.. Кіма, буд.70; що вищезазначений лист з податковими повідомленнями-рішеннями повернено 04.06.2018 р. до відповідача, з приміткою «за закінченням терміну зберігання»; та що, відповідно до п.п. 267.8.1. п. 267.8. ст.. 267 Податкового кодексу України, граничний термін сплати вказаних податкових повідомлень-рішень настав 02.08.2018 р., - суд робить наступні висновки:

До матеріалів справи відповідачем надано копію конверту, з поміткою «по истечению срока» та фіскального чеку на 0,00 грн. від 27.04.2018 р. до цього конверту (згідно номеру на штрих-коді на вказаному конверті), про надіслання рекомендованого листа ОСОБА_1, м. Дніпро.

Відповідно до вимог п.45.1. ст.45 ПК України, податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків/контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Проте, з вказаного чеку не вбачається, який саме документ, та за якою адресою надсилався. Таким чином, надані відповідачем суду докази (конверт та фіскальний чек), не є достатніми для ідентифікування адреси та назви документів, які відправлялись. Та вони не є підтвердженням вручення позивачу податкових повідомлень-рішень № 8/1319 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 2083,33 грн.) та № 968621 (про визначення податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000,00 грн.). Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного суду від 14 березня 2019 року по справі №804/1761/16.

Відповідно до абзацу другого п.58.3. ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4. статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до положень абзацу 6 п.42.4. ст.42 ПК України, в редакції Закону №1797-VІІІ від 21.12.2016 р., у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Також, відповідно до абзацу третього п.58.3. ст.58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

При цьому, у пункті другому Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, визначені терміни «конверт» та «повідомлення про вручення»: повідомлення про вручення поштового відправлення – це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; поштовий конверт – це упаковка, виготовлена за встановленим стандартом і призначена для пересилання письмових повідомлень та іншого вкладення відповідно до цих Правил.

Таким чином, позначка на поштовому конверті про сплив строку зберігання поштового відправлення не дає правових підстав для застосування до спірних правовідносин вищевказаних положень Податкового кодексу України про визначення дня вручення листа платнику податків, а саме: з дня зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню, суд прийшов до висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м. Дніпро, вул. Кіма, буд.70) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 року за №0030575353, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, м. Дніпро, вул.. Кіма, буд.70) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса