Рішення № 81363852, 12.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/156

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2019 року № 640/1665/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретері судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами засідання в адміністративній справі за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"

про застосування заходів реагування

за участю представників позивача та представника відповідача

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось (надалі - позивач, ГУ ДСНС України у Київській області) до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (надалі - відповідач, ТОВ «Глуско Рітейл») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправної станції в комплексі з будівлею оператора та магазину супутніх товарів, паливороздавальних колонок, п'ятьох резервуарів для зберігання нафтопродуктів, резервуару для зберігання скрапленого газу РГС-10, газороздавальної колонки товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (код ЄДРПОУ 24812228) за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 84а, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 21.12.2018 №479.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення справи до розгляду за загальними правилами, судом ухвалою від 15.02.2019 призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 26.11.2018 по 21.12.2018 проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами проведеної перевірки державними інспекторами встановлено, що АЗС товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, про що складено акт №479 від 21.12.2018 (Т.1, арк. 25-29).

01.03.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У вказаній заяві останній посилається, зокрема, на те, що зафіксовані позивачем порушення фактично усунуті відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, наполягаючи на його необґрунтованості та безпідставності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Посадовою особою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 479 від 21.12.2018 в якому було зазначено 16 порушень.

Позивачем під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв'язку з чим суб'єктом господарювання недотримані законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, саме порушення зазначені в акті перевірки стали підставою звернення Головного управління ДСНС України у Київській області до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправної станції в комплексі з будівлею оператора та магазину супутніх товарів, паливороздавальних колонок, п'ятьох резервуарів для зберігання нафтопродуктів, резервуару для зберігання скрапленого газу РГС-10, газороздавальної колонки ТОВ «Глуско Рітейл».

Разом з тим, позивачем зазначено, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправної станції направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та вважав, що обставини, викладені позивачем у тексті позовної заяви, не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги є необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Стосовно порушення передбаченого ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, а саме: АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то позивач зазначає, що відповідно до вказаної норми Закону об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03 серпня 2011 року № 793, про внесення змін до наказу від 15 травня 2006 року № 288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами - АЗС виключено.

В той же час, Розпорядженням КМУ від 10.03.2017 р. № 166 - р вказані Правила скасовані.

Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні.

Представником відповідача додатково зазначено, що АЗС обладнано альтеративною системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, а саме система пожежної сигналізації, порошкового пожежогасіння та оповіщування про пожежу, що підтверджуються актом від 30.08.2012 наявним в матеріалах справи (Т.1, арк. 130-131).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті вказаного об'єкта в експлуатацію, претензії щодо відповідності вимогам в сфері пожежної безпеки були відсутні (Т.1, арк. 127).

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції.

НОРМИ ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V).

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (надалі - КЦЗ України).

Відповідно до ч.1 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ України).

Відповідно до п.1 положення "Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві", яке затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 27 вказаного положення КЦЗ України передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ України).

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (ч.10 ст.4 Закону №877-V).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

У п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч.2 ст.68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до п.п. 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч.1 ст.20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до статті 70 КЦЗ України, є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду. Ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунено переважну більшість виявлених на АЗК порушень, що підтверджується актом №120 від 28.02.2019, складеного за результатами позапланової перевірки АЗК відповідача представниками позивача (Т.1, арк.94-108).

Відповідно до акта №120, представниками позивача підтверджено усунення наступних порушень:

- «не забезпечено АЗС зовнішнім протипожежним водопостачанням для цілей пожежогасіння» - порушення усунуто;

- «не надано перевірки актів, підтверджують працездатність для наявних ЗЗОД» - порушення усунуто;

- «посадовими особами об'єкту не розроблені схеми оповіщення (які повинні зберігатися в приміщенні диспетчерської служби на видному місці): фонограми текстів звернень до персоналу об'єктів та осіб, яких вони оповіщають; бланки регламентів надання інформації про аварію та повідомлень ситуацію, форма та зміст яких повинні розроблятися за погодженням територіальними органами управління ДСНС» - порушення усунуто;

- «на об'єкті не створений матеріальний резерв» - порушення усунуто;

- «не розроблений річний графік накопичення матеріального резерву» - порушення усунуто;

- «з метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, на об'єкті не створено ДПД (ДПК)» - порушення усунуто;

- «за справне утримання доріг, проїздів і під'їздів не призначена відповідна особа - наказом по підприємству» - порушення усунуто;

- «на підприємстві не забезпечено запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від кількості змонтованих» - порушення усунуто;

- «апаратура СПС встановлена в місцях, доступних для сторонніх осіб (у торговому залі) і не опломбована» - порушення усунуто;

- «не забезпечено АГЗП набором інструмента з металу, що не утворює іскор» - порушення усунуто.

- «на об'єкті для забезпечення надійного експлуатування спостерігання наказом або розпорядженням керівника не призначено відповідальну особу, яка несе відповідальність: а) проведення щоденного передавального устаткування; б)зберігання проектної документації на монтування СПЗ, актів прийняття їх в експлуатацію» - порушення усунуто;

- «допускається застосування оглядових і приймальних колодязів виготовлених з матеріалів, що можуть створити іскри під час ударів» - порушення усунуто;

- «споруду побутового призначення на відстані менше 10 м від будівлі» - порушення усунуто;

- «не забезпечено протипожежні відстані від стаціонарного надземного резервуару АГЗП до резервуарів АЗС з бензином та дизельним паливом» - порушення усунуто;

- «надано проектну документацію на становлення газового обладнання, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним документам, що стосуються питань забезпечення пожежної безпеки» - порушення усунуто.

Таким чином, актом №120 підтверджується здійснення відповідачем оперативного усунення переважної більшості виявлених порушень.

Крім того, 28.02.2019 позивачем проведено позапланову перевірку АЗК, за результатами якої складено акт №120 позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Актом №120 підтверджено відсутність на АЗК 15 (п'ятнадцяти) з 16 (шістнадцяти) порушень, у зв'язку з виявленням яких було пред'явлено позов про застосування заходів реагування.

В акті №120 позивач відобразив тільки одне порушення - «на об'єкті, який являється об'єктом підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення».

Що стосується відсутності на АЗС (АЗК) автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то відповідно до ст.53 Кодексу цивільного захисту України об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 року №793 "Про внесення змін до наказу від 15.05.2006 року №288 "Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення" із переліку об'єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами АЗС виключено. Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні. За таких обставин, у діючому законодавстві відсутні вимоги щодо обладнання АЗС зазначеними системами.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про невідповідності вимогам законодавства висновку позивача в акті перевірки №120 про наявність такого порушення: «автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення», оскільки відповідач дотримується вимог нормативно-правових актів у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Однак, позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що на момент розгляду справи наявні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на АЗК ТОВ "Глуско Рітейл" на вищевказаному об'єкті, які реально створюють загрози життю та здоров'ю людей. Вказаних обставин позивачем не було доведено.

Відповідачем при експлуатації нежитлових будівель та технологічного обладнання цілісного майнового комплексу жодних порушень, які б створювали загрозу життю та здоров'ю людей, допущено не було.

Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації господарської одиниці до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Згідно з ч.1 ст. КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, ч.2 ст.76 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 22 квітня 2019 року.