Ухвала суду № 81363705, 17.04.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3754/18

Провадження № 1-кп/307/260/19

У Х В А Л А

іменем України

17 квітня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., за участю: з сторони обвинувачення - прокурора Немеша Є.І., представника потерпілого ОСОБА_1, з сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів кримінальне провадження № 12018070160001306 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

згідно обвинувального акту ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що він, 30 жовтня 2018 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, знаходячись по вулиці Лазівській в м. Тячів, шляхом вільного доступу до трансформатора ТМ 250 10/0,4 кв., потужністю 250 кВА, що належить ПрАТ "Закарпаттяобленерго", за допомогою резинового шлангу, довжиною близько 2 метрів, злили з вищезазначеного трансформатора трансформаторну оливу в об'ємі 110 літрів, чим спричинили ПрАТ "Закарпаттяобленерго" матеріальну шкоду в розмірі 3 491 грн. 40 коп.

Представник потерпілого – ПрАТ "Закарпаттяобленерго" подав заяву, в якій зазначив, що на день вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_2 був працівником ПрАТ "Закарпаттяобленерго", на даний час повністю відшкодував завдані збитки, а тому просив закрити кримінальне провадження у зв'язку з тим, що він відмовляється від його обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання представника потерпілого підтримав.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання потерпілого, суд вважає, що кримінальне провадження необхідно закрити з наступних підстав.

ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Станом на день вчинення кримінального правопорушення – 30 жовтня 2018 року пунктом 3 ч.1 ст. 477 КПК України злочин, передбачений статтею ст.185 КК України (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), вчинений чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, був віднесений до злочинів приватного обвинувачення, кримінальне провадження за якими може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Законом України № 2227 від 06.12.2017 року "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень ОСОБА_4 Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами", який набрав чинності 11 січня 2019 року, пункт 3 ч.1 виключено зі ст. 477 КПК України.

Як відомо, існують 3 види дії законів та інших нормативно-правових актів у часі: пряма дія (коли новий нормативно-правовий акт або нова правова норма поширюється на факти й правовідносини, що виникли та/або існують після набрання ним чинності, тобто такий акт діє лише "вперед" із моменту набрання ним чинності та до моменту його скасування чи зміни); зворотна (ретроактивна) дія (коли новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосовується до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності, іншими словами, дія нормативно-правового акта поширюється на всі факти й правовідносини не лише "вперед" (пряма дія), а й "назад" у часі (зворотна дія); переживаюча (ультраактивна) дія (коли правова норма продовжує свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини).

Нормативно-правові акти за загальним правилом мають пряму дію і лише в окремих випадках - зворотну чи переживаючу. Це повною мірою стосується положень законодавства про кримінальну відповідальність, зокрема чинного Кримінального кодексу України.

У ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх учинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, ця норма визначає загальне правило прямої дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а також заборону їх зворотної дії, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (тобто йдеться про злочинність і караність діяння).

Питання дії закону про кримінальну відповідальність у часі врегульовано також статтями 4 та 5 КК України, положення яких доповнюють одна одну й мають тлумачитися та застосовуватися в їх взаємозв’язку.

Так, ч. 1 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. Відповідно до ч. 2 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

У той же час, за приписами ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час учинення цього діяння.

Аналіз змісту зазначених норм дозволяє зробити висновок, що ст.5 КК України регулює виключно питання зворотної дії закону (тобто встановлює правила застосування закону до діянь і правовідносин, які були вчинені до набрання новим законом чинності й не тривають (не продовжуються) після цього), але не забороняє його пряму дію (тобто не виключає можливості застосування "нового" закону до діянь або правовідносин, які виникли та/або тривають після набрання ним чинності).

Водночас ч. 2 ст. 4 КК України установлює, що застосуванню підлягає не будь-який закон про кримінальну відповідальність, який діяв на момент учинення діяння, а лише той, що визначає "злочинність", "караність" та "інші кримінально-правові наслідки діяння".

Враховуючи, що на день скоєння злочину, у якому ОСОБА_2 обвинувачується, діяли положення КПК України, які відносили злочин, передбачений ст. 185 КК України, у разі його вчинення особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, до злочину приватного обвинувачення, що дозволяло потерпілим відмовлятись від обвинувачення, а обвинуваченим, відповідно, надавало право на закриття кримінального провадження, що загалом розширювало права потерпілих та поліпшувало становище обвинувачених, тож суд вважає, що з урахуванням правової позиції Великої палати Верховного суду, висловленої у постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17, положення ст. 477 КПК України в цьому випадку мають ультраактивну (переживаючу) дію у часі та можуть бути застосовані у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які були вчинені до 11 січня 2019 року.

У відповідності з п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому провадженні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні за ч.2 ст.185 КК України є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.

А тому, керуючись п.7 ч.1, ч.6 ст.284, п.2 ч.3 ст.314, ст.ст. 372, 393, 395, ч.1 ст.477 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити негайно після її проголошення учасникам судового провадження.

Суддя В.В. Ніточко