Рішення № 81363490, 22.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/614/19

Провадження №2/428/174/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Воротинцевої М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що вона є бабою неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка тривалий час проживає разом з нею. Вона з цього часу вирішує у повному обсязі питання щодо виховання, матеріального утримання та розвитку онуки ОСОБА_5. Батьками неповнолітньої дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відповідачі не виконують батьківські обов'язки і не надають матеріальної допомоги на утримання їх дочки, не проживають тривалий час разом з нею, не забезпечують її необхідного харчування і медичного догляду, її вихованням і фізичним, духовним розвитком не займаються, не цікавляться її станом здоров'я. Позивач звернулася з позовною заявою до суду та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно їх дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання неповнолітньої онуки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що ОСОБА_4 - це її дочка. Вона є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. З народження дитини батьки не займались вихованням дочки. Отриману на дитину соціальну допомогу витрачали на свої власні потреби. Вже більше 3 років онука мешкає з нею, вона влаштувала дитину до дитячого садка. Мати дитину не відвідує, зловживає спиртними напоями, грошей на утримання дитини не надає. Батько дитини з моменту її народження не брав ніякої участі у вихованні та утриманні дочки.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористався. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від нього не надходило.

Відповідач ОСОБА_4. у судове засідання не з'явилася. До суду надана її заява від 25.02.2019 року, в якій просила розглянути справу без її участі та не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Своїм правом на подачу відзиву не скористалася. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від неї не надходило.

В судовому засіданні представник третьої особи Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області Воротинцева М.Д. підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Додатково суду пояснила, що відповідачі не займаються вихованням та утриманням своєї дочки ОСОБА_5. Відповідач ОСОБА_4 має ще одну дочку ОСОБА_7, 2015 року народження, стосовно якої в лютому 2019 року суд позбавив її батьківських прав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1, має з нею дружні стосунки. ОСОБА_4 - це дочка ОСОБА_1 У ОСОБА_4 є троє дітей, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7. ОСОБА_9 і ОСОБА_5 живуть з ОСОБА_1 Молодша дитина знаходиться в дитячому будинку. ОСОБА_5 більше 2 років живе з бабою. Мати дівчини живе окремо та вихованням дочки не займається. Мати не відвідує дитину, не надає матеріальної допомоги на її утримання. ОСОБА_1 влаштувала онуку у дитячий садок, дівчина доглянута, охайна. Батько дитини не займається її вихованням та утриманням.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1, має з нею дружні стосунки. ОСОБА_5 - це онука ОСОБА_1, батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_3. ОСОБА_5 мешкає з бабою за адресою: АДРЕСА_1, майже з народження. Батьки дитини вживають спиртні напої та не створили належних умов для проживання своєї дочки. Зараз дівчина відвідує дитячий садок та логопедичну групу, куди її влаштувала баба, має гарне харчування та догляд. Батьки грошей на утримання дитини не дають та її вихованням не займаються. Виховання та утримання ОСОБА_5 здійснює ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В силу ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно з п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьками неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_4, виданого 19.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09.10.2018 року № 34758, виданої відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської ради Луганської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з актом обстеження умов проживання дитини в сім'ї опікуна (піклувальника) неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 09.10.2018 року, при перевірці житлово-побутових умов проживання ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з бабою ОСОБА_1 Вихованням та навчання дитини займається баба. Дитина забезпечена усім необхідним для проживання та заняття.

ОСОБА_5 відвідує комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 38 «Росиночка», має добрий загальний розвиток. Її вихованню та розвитку велику увагу приділяє баба, слідкує за здоров'ям дитини. Вказані обставини підтверджуються довідкою № 136 від 17.10.2018 року та характеристикою № 138 від 17.10.2018 року

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав Сєвєродонецької міської ради Луганської області № 2 від 02 січня 2019 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, повністю самоухилилися від виконання батьківських обов'язків, не займаються вихованням та утриманням своєї дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв'язку з чим, орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10.05.2001 року та «A. проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у вказаному випадку інтереси неповнолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім'ї, оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання батьківських обов'язків відносно їх дочки ОСОБА_5, зокрема, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не створюють належних умов для її життя та здоров'я.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи визнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_4, вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_3, ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх дочки ОСОБА_5, відповідають інтересам дитини та знаходяться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично позбавлена батьківського піклування, тому суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 167 СК України, вважає необхідним передати її на опікування Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надають матеріальної допомоги на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_5.

В силу вимог ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ч. 2 ст. 166, ч. 5 ст. 183 СК України, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язані утримувати свою неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повноліття, у зв'язку з чим суд вважає стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стосовно вимог позивача про стягнення аліментів у розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, суд зазначає, що такий розмір аліментів встановлено п. 4 ч. 1 ст. 160 ЦПК України для неповнолітніх дітей, якщо такі вимоги заявлені в рамках наказного провадження, а тому у задоволенні вимоги про стягнення аліментів у розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку слід відмовити.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 1536 грн. 80 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на опікування Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, окремо з кожного на користь держави судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 24 квітня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Третя особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32-А; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26204220.

Представник третьої особи: Воротинцева Маргарита Дмитрівна, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32; паспорт НОМЕР_5.

Суддя Ж. І. Кордюкова