Рішення № 81363352, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Київ № 826/14300/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петрови, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича про:

- визнання протиправним та скасування рішення щодо нікчемності правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року по перерахуванню грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" №26007300100004 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 НОМЕР_2 в сумі 200000 грн з призначенням платежу "Перерахування грошових коштів згідно Договору позики №884 від 18 вересня 2014 року без ПДВ", відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене Актом від 06 червня 2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року;

- зобов'язання надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відносно ОСОБА_1 за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила про протиправність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" щодо віднесення правочину по перерахуванню коштів на її рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо", до нікчемних та, як наслідок, обов'язок відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію та/або доповнення до переліку рахунків, за якими позивач має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах гарантованої суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу та призначено підготовче засідання.

28 вересня 2018 року Уповноважена особа подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що кошти перераховані на рахунок позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги/позики, з урахуванням чого Комісією з додаткової перевірки правочинів вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" віднесено вищевказаний правочин по перерахування коштів до нікчемних. Окрім того, стверджував про незаконність перерахування коштів на рахунок позивача, оскільки така операція була здійснена в період дії постанови Правління Національного банку України "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" від 19 серпня 2018 року №510/БТ. За таких обставин, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників, з огляду на положення статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (Закон №4452-VI).

08 жовтня 2018 року до суду подано пояснення третьої особи, в яких представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважала, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" при віднесенні правочину по переказу коштів позивачу до нікчемних діяла у межах наданих їй повноважень. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо нікчемності правочину, вчиненого по перерахуванню грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1, стверджувала, що така вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки таке рішення є внутрішнім документом банку.

В засіданні 26 листопада 2018 року ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

28 січня 2019 року представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду було надано пояснення, з яких вбачається, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надано додаткову інформацію до переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2016 року №1912 затверджено зміни до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" та включено інформацію про ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників.

Однак за наслідками проведеної перевірки до ряду правочинів, в тому числі і правочину по перерахуванню коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" на рахунок позивача, застосовано наслідки нікчемності правочину, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Листом від 28 січня 2019 року вих. №01/82 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано зміни і доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 лютого 2019 року №241 затверджено зміни до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" та виключено інформацію про ОСОБА_1 із Загального реєстру вкладників.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженої особи про визнання протиправним та скасування рішення щодо нікчемності правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року по перерахуванню грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1, а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, - закрито.

В решті, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті, за умовами якого банком відкрито клієнту поточний рахунок та здійснюється його касово-розрахункове обслуговування.

Крім того, між Позивачкою (Позичальник), з однієї сторони, та ПРАТ «СК «Вусо» (Позикодавець), з іншої сторони, укладено Договір позики від 11.09.2014.

Згідно умов Договору позики від 18 вересня 2014 року №884 Кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ") надає Позичальнику (ОСОБА_1) грошові кошти в розмірі 200000 грн. Відповідно до пункту 6.1 вказаного Договору позики договір діє з моменту його підписання до повного виконання сторонами обов'язків за договором, але не пізніше 31 грудня 2015 року.

Згідно банківської виписки кошти на рахунок позивача надійшли 18 вересня 2014 року згідно Договору позики від 18 вересня 2014 року №884 в сумі 200000 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року №603/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії проблемних.

04 грудня 2014 року постановою Правління Національного банку України №782 віднесено Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2014 року №140 запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

27 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №46 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

На підставі додаткової інформації до переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, поданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2016 року №1912 затверджено зміни до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" та включено інформацію про ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників.

21 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/44571/16-к в межах кримінального провадження №32016100000000135 накладено арешт на грошові кошти в банківській установі Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, в тому числі накладено арешт і на кошти, що знаходилися на рахунку ОСОБА_1

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 травня 2018 року (справа №761/15227/18) скасовано арешт на майно ОСОБА_1 - грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2, відкритому у банківській установі Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо", накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року.

31 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо".

Листом від 18 червня 2018 року за №34-036-12805/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" прийнято рішення про визнання правочину щодо перерахування грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" на поточний рахунок ОСОБА_1 таким, що має ознаки нікчемності, а тому підстави для виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" відсутні.

Так, з повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року вбачається, що Комісією з додаткової перевірки правочинів визнано нікчемним правочин, вчинений 18 вересня 2014 року по перерахуванню грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ" №26007300100004 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 НОМЕР_2 в сумі 200000 грн з призначенням платежу "Перерахування грошових коштів згідно Договору позики №884 від 18 вересня 2014 року без ПДВ", відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що оформлений Актом від 06 червня 2018 року.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

В постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року (справа №826/13075/15) колегія суддів касаційної інстанції зауважила, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" укладено Договір банківського рахунку від 18 вересня 2014 року, на який того ж дня перераховано грошові кошти у сумі 200000 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "КРИВОРІЖДОРВИБУХПРОМ".

Кошти на банківський рахунок позивача у сумі 200000 грн зараховані 18 вересня 2014 року, тобто до запровадження тимчасової адміністрації (до 05 грудня 2014 року) і навіть до віднесення банку до категорії проблемних (до 25 вересня 2014 року). Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" за наслідками додаткової перевірки віднесено правочин по перерахування коштів на рахунок позивача до нікчемних.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке повідомлення є внутрішнім документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 04 лютого 2018 у справі №826/1476/15, від 11 квітня 2018 року у справі №910/12294/16 якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку однієї особи на рахунок позивача не є правочинами між банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національно банку України від 12 листопада 2013 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

Крім того, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив ЄСПЛ в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу №1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, №66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, №49429/99).

У справі "Суханов та Ільченко проти України" ЄСПЛ зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, №68385/10 та №71378/10).

Враховуючи, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" не надано суду доказів звернення до суду з позовом щодо застосування наслідків нікчемності правочину, суд вважає безпідставним подання Уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду, про зменшення сум, що підлягають відшкодуванню на грошові кошти позивача, розміщенні на її поточному рахунку в банку.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Уповноважену особу подати додаткову інформацію до Фонду про позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню. А саме, з урахуванням частини першої статті 26 Закону №4452-VI у сумі 200000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин обґрунтованості заявлених ОСОБА_1 вимог зобов'язального характеру про подання Уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації про неї як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування в межах гарантованої суми за рахунок Фонду, а також, враховуючи закриття провадження в адміністративній справі в частині іншої вимоги, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір згідно квитанції від 27 серпня 2018 року №0.0.1118867978.1 в сумі 1409,60 грн підлягає поверненню ОСОБА_1 у розмірі 704,80 грн.

При цьому, в силу положень пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року №2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893, визначено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Уповноваженої особи за рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" на підставі Договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті від 18 вересня 2014 року, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 200000 гривень.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича за рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северин Юрій Петрович (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Заньковецької/Стангіславського, будинок 3/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26549700).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21708016).

Суддя О.М. Чудак