Рішення № 81363110, 23.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 квітня 2019 р. № 520/1464/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-АРТ” до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-АРТ” (далі по тексту – позивач, ТОВ “ТЕХНО-АРТ”) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправними дії ГУ ДФС з винесення податкових повідомлень-рішень:

№0023475705 від 28.12.2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% за затримку на 24 календарних дня сплати грошового зобов’язання з орендної плати в сумі 96 985,70 гривень;

№0023465705 від 28.12.2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% за затримку на 137 136 107 77 76 54 46 календарних днів сплати грошового зобов’язання з орендної плати в сумі 370 342,95 гривень;

№0024025705 від 28.12.2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% за затримку на 107 календарних дня сплати грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, в сумі 42 788,44 гривень;

№0024035705 від 28.12.2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% за затримку на 15 календарних дня сплати грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, в сумі 42 788,44 гривень;

№0024015705 від 28.12.2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% за затримку на 85 календарних дня сплати грошового зобов’язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в сумі 383,74 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 22.06.2018 року по 26.06.2018 року, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1, на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року по справі №922/1605/18 за позовом ПАТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ТЕХНІК ЦЕНТР», ТОВ «ТЕХНІК-ЦЕНТР», ТОВ «МІСТРАЛЬ АВТО». ПП «АЯКС-АВТО». ТОВ «ТЕХНО-АРТ». ТОВ «АВТОАРТ», ТОВ «АРТСІТІ», ТОВ «ПРОФІЛЬ-М». ТОВ «КОМПАНІЯ «АРТ- ІНВЕСТ», ТОВ «АРТ-ЛЕКС ЛТД», ТОВ «АРТСІТІ ЛТД», ГОВ «АВТОАРІ’ ЛТД». ТОВ «АРТ-ЛЕКС», ТОВ «АДАМАНТ-АВТО» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, було описане все приміщення «А-2» по вул. Героїв Праці, 2-В в м. Харкові та майно, яке знаходилось в ньому, та передано на відповідальне зберігання ТОВ «О-МЕГА».

З цього часу, доступ всіх працівників та керівництва ТОВ «ТЕХНО-АРТ» до зазначених приміщень та всіх документів фінансово-господарської діяльності було припинено, оскільки приватним виконавцем ОСОБА_1 встановлена заборона на відчуження та користування всім описаним майном.

Таким чином, починаючи з 22.06.2018 була повністю припинена вся фінансово-господарська діяльність підприємства, заблоковано доступ до всіх документів фінансово-господарської діяльності, бухгалтерських документів та майна підприємства. Цією ж ухвалою господарського суду також накладено арешт у межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат на грошові кошти, що належать ТОВ «ТЕХНО-АРТ» та знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, в тому числі на рахунках Харківського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 від 20.06.2018 року та 26.06.2018 року за виконавчим провадженням №56642595 накладено арешти на все майно, грошові кошти та рахунки підприємства, окрім рахунку в ПАТ «МЕГАБАНК», з якого грошові кошти останнім були списані в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.

Таким чином, враховуючи, що діяльність підприємства у зв’язку з наведеними вище обставинами була заблокована, доступ до первинних документів фінансово-господарської діяльності, бухгалтерських документів був відсутній, банківські рахунки заблоковано а все майно арештовано та передано іншій особі на відповідальне зберігання, в тому числі і комп’ютерна техніка, на якій встановлена бухгалтерська база 1С, підприємство було позбавлене можливості своєчасно сплачувати відповідні податки та збори.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, доводи та аргументи позивача вважає безпідставними та помилковими, також вказує, що при проведенні камеральної перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України. Зазначила, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Просила у позові відмовити в повному обсязі.

19.04.2019 р. до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим представник відповідача не заперечувала щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на заявлені клопотання, а також враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ТЕХНО-АРТ» з питання дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі за землю з юридичних осіб на 2018 рік, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік та по екологічному податку за ІІ квартал 2018 року, за результатами якої суб’єктом владних повноважень було складено акт «Про результати камеральної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНО-АРТ" (п.н. 32761622), з питання дотримання термінів сплати податкових зобов’язань на 2018 рік по орендній платі за землю з юридичних осіб, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік та по екологічному податку за II квартал 2018р.» (далі по тексту – акт перевірки).

Згідно висновків вказаного акту перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язання по орендній платі за землю на 2018 (N9010314788 від 01.02.2018р), по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік (№9024808076 від 19.02.2018) та по екологічному податку за II квартал 2018р., чим порушено п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу.

Як встановлено в акті перевірки позивачем до контролюючого органу було подано Податковий розрахунок земельного податку (орендна плата) N НОМЕР_1 від 01.02.2018 року з граничними термінами сплати 30.06.2018 р., 30.07.2018 р., 30.08.2018 р., 30.09.2018 р., 30.10.2018 р.

Платіжними дорученнями № 550 від 13.11.2018 р., № 551 від 14.11.2018 р., № 552 від 15.11.2018 р., № 553 від 23.11.2018 р. платником податку було сплачено всього 467328,65 грн., тобто із затримкою на 136, 137, 107, 106, 76, 77, 46, 54 та 24 днів відповідно.

Крім того, позивачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № НОМЕР_2 з граничними термінами сплати 29.07.2018 р. та 29.10.2018 р.

Платіжним дорученням № 549 від 13.11.2018 р. позивачем було сплачено всього 85576,88 грн., тобто із затримкою на 107 та 15 днів відповідно.

Згідно податкової декларації з екологічного податку за II квартал 2018р. № НОМЕР_3 від 24.07.2018 р. граничний термін сплати -19.08.2018 р.

Платіжним дорученням № 548 від 12.11.2018 р. позивачем було сплачено 383,74 грн., тобто із затримкою на 85 днів.

На підставі висновків Акту №65/20-40-57-05-19/32761622 від 11.12.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0023475705, №0023465705, №0024025705, №0024035705, №0024015705.

За приписами п.57.1. ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, ТОВ "ТЕХНО-АРТ" в порушення вимог статті 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків не сплатило узгоджені суми податкових зобов’язань з орендної плати за землю у 2018 році на суму 467328,65 грн, по екологічному податку по податковій декларації екологічного податку за ІІ квартал 2018 року на суму 383,74 та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по податковій декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік на суму 85576,88 грн.

Вказані суми та порядок нарахування податкового боргу позивачем ані в позовній заяві, ані під час судового засідання не заперечувались.

Суд відзначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У розумінні ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплата податків, визначених в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 14 Податкового кодексу України «податковим зобов'язанням» визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), а «грошовим зобов'язанням платника податків» - є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст. 38 ПК України).

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи по суті не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, доказів неможливості своєчасної сплати вказаних вище податків, які підтверджували би, що ТОВ “ТЕХНО-АРТ” дійсно були вчинені перешкоди у користування майном та активами й такі перешкоди були здійснені незаконно, доказів звернення до правоохоронних та судових органів з означеного питання та відповідних рішень, доказів намагання вирішити питання розблокування майна та рахунків у банках з метою своєчасної сплати заборгованості.

У позовній заяві позивач зазначив, що ТОВ «ТЕХНО-АРТ» неодноразово зверталося до ТОВ «О-МЕГА», якому було передано майно на відповідальне зберігання, та до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 з проханням повернути або надати доступ до первинних документів фінансово- господарської діяльності підприємства, а разі неможливості їх повернення, письмово обґрунтувати таку відмову та надати посвідчені копії опису та акту прийому-передачі документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТЕХНО-АРТ» на відповідальне зберігання ТОВ «О-МЕГА», але відповідей отримано не було. Водночас, позивачем жодних доказів у підтвердження зазначених обставин суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

У зв'язку з викладеним, суду вважає що позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області з винесення податкових повідомлень-рішень №0023475705, №0023465705, №0024025705, №0024035705, №0024015705 від 28.12.2018 року№85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 року є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову у суду відсутня необхідність застосовувати приписи п. 1 ст. 139 КАС України щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, всіх судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу.

Керуючись ст. 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-АРТ" (вул. Клочківська, буд. 59, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 32761622) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними дій - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 квітня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.