Рішення № 81363023, 23.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р. № 520/2777/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 4 від 06.02.2019 року за заявою ОСОБА_2 від 07.11.2018 та зобов’язати Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати періоди роботи з 06.06.1984 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 18.06.1997 року за посадою «шофер автопарка З КЛ» до пільгового стажу за Списком №2 і призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, код271808276 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з дати звернення 07.11.2018 року та проведенням відповідних виплат;

- допустити до негайного виконання рішення в межах стягнення 1 місяць;

- встановити форму судового контролю за виконанням рішення суду у зобов’язанні Відповідача подати до суду протягом 1 місяця з дня набранням Рішенням суду законної сили звіту про виконання Рішення суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем рішенням від 06.02.2019 року № 2 протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні періодів роботи з 06.06.1984 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 18.06.1997 року за посадою «шофер автопарка З КЛ» до пільгового стажу за Списком №2, що узгоджується з приписами Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року та не суперечить вимогам Закону України " Про пенсійне забезпечення". Так, позивач вказав, що робота за професією «шофер автопарка З КЛ» з виконанням трудових обов'язків по навантаженню, розвантаженню та складуванню пестицидів та отрутохімікатів на території Насінницького радгоспу "Імені 15 років Жовтня", де працював позивач, надає право останньому на отримання пільгової пенсії по списку № 2. З урахуванням вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що робота за посадою „шофера автопарку” на „базе пестецидов совхоза” та „насінницькому радгоспі” не передбачена постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 (список №2, розділ XXX підрозділу 2 Код КП 2350200а-11453), тому Управління не зараховує стаж роботи з 06.06.1984 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 18.06.1997 до стажу роботи за списком №2. Отже, у позивача відсутній стаж роботи за списком №2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому підстав для призначення пенсії за віком згідно з ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” немає. Враховуючи вищевикладене Управління вважає, що вчинені дії по відмові позивачу в нарахуванні пенсії на пільгових умовах є законними і обґрунтованими. Норми права, що діють в системі пенсійного забезпечення Управлінням порушені не були.

Позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість доводів, які зазначені у відзиві відповідача на позов.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про призначення пенсії за списком № 2.

До заяви позивачем в якості додатків було залучено НОМЕР_1, ідентифікаційний код, трудову книжку №БТ-І 0549032, диплом про навчання у профтехучилищі №5943388, військовий квиток №НУ6949526, оригінали довідок про підтвердження наявного пільгового стажу від 22.06.2018 №1143, довідку про заробітну плату від 13.08.2018 №1217, виписку з наказу директора Насінницького радгоспу "Імені 15 років Жовтня Золочівського району Харківської області №89 від 21.07.1992 про атестацію робочих місць, копію розпорядження №546 від 24.12.1996 про перейменування радгоспу їм. 15 років Жовтня Золочівського району Харківської області на ВАТ «Жовтневе» та реєстрацію юридичної особи правонаступника.

Рішенням Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 06.02.2019 року № 4 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджували б в установленому законодавством порядку пільговий стаж роботи зі шкідливими умовами.

Так, відповідачем зазначено, що робота за посадою «шофер автопарку» на «базе пестецидов совхоза» та «насінницькому радгоспі» формально не передбачена постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року (список №2, розділу XXX підрозділу 2 Код КП 2350200а-11453), тому підстави для зарахування ОСОБА_2 в стаж роботи з 06.06.1984 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 18.06.1997 року до стажу роботи за Списком №2 відсутні.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту б) ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 Закону N 1788-XII.

Згідно зі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом б) ст. 9 Закону СРСР від 14.07.1956 року «Про державні пенсії» передбачалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком робітники та службовці на інших роботах з важкими умовами праці - за списком виробництв, цехів, професій та посад, що затверджується Радою міністрів СРСР: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. В тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено «Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі - Порядок № 383), який регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список № 2.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при встановленні права на пенсію за віком і пільгових умовах використовуються Списки, що були дійсні на період роботи особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» на робочому місці машиніста навантажувальної машини за показниками умов праці кваліфікується як робоче місце з шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає Списку № 2, розділ 1, п. 1.1.а та зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України № 1788-ХІІ та Порядку № 442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 та 25.11.2014 (№ 21-183а13, №21-519а14 відповідно).

Відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків N1 і N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) застосовуються "Список N2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається); та Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розділу ХХХ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, до професій, робота на якій дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, відносяться професії: водії навантажувачів, машиністи самохідних навантажувачів, вантажники, комірники, машиністи кранів (кранівники), тельферники, машиністи вантажних машин.

Як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, за період з 01.08.1980 по 21.10.1980 позивач працював електромонтером, безпосередньо виконував роби в електроустановках понад 1 кВ під наведеною напругою; з 26.10.1980 по 25.12.1982 служба в Радянській армії; за період з 08.02.1983 року по 06.06.1984 року працював електриком 4 розряду; з 15.11.1983 проходив курси водіїв при Золочівському СТК ДОСААФ; з 06.06.1984 по 13.12.2006 перебував на посаді "шофер автопарку 3 Кл." на Насінницькому радгоспі “Імені 15 років Жовтня” (а.с. 16-18).

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства "Жовтневе" від 22.06.2018 року № 1143, ОСОБА_2 працював повний робочий день на Насінницькому радгоспі “Імені 15 років Жовтня” Золочівського району Харківської області, який входив до складу Українського республіканського об’єднання «Укрсортнасіннєовоч», всесоюзного об’єднання „Союз сортнасіннєовоч“ при Міністерстві сільгосподарства СРСР. До 18.07.1997 у складі радгоспу постійно функціонувала база зі зберігання та постачання пестицидів спеціалізованим насінницьким колгоспам та радгоспам.

Згідно рішення загальних зборів робітників радгоспу та розпорядження Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 24.12.1996 року №546 радгосп перейменований у ВАТ «Жовтневе» код ЄДРПОУ 00488912.

З 27.09.2012 Відкрите акціонерне товариство «Жовтневе» код ЄДРПОУ 00488912 змінило тип товариства на Публічне акціонерне товариство «Жовтневе», код ЄДРПОУ 00488912.

Також, у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_2 в період з 06.06.1984 року по 13.12.2006 року перебував на посаді водія автопарку; з 06.06.1984 року по 18.06.1997 року безпосередньо виконував роботи з навантаження, розвантаження і складування пестицидів на базі пестицидів радгоспу (водій навантажувача 4046 М), що також підтверджується копією посвідчення № 26, виданого начальником автопарку радгоспу "Імені 15 років Жовтня" (а.с. 26). Атестація шкідливих умов робочого місця проводилась у липні 1992 року згідно чинного трудового та пенсійного забезпечення. З 18.06.1997 року по 13.12.2006 року безпосередньо виконував роботи з перевезення твердих та сипучих вантажів (водій вантажівки ГАЗ-53Б) (а.с. 19-20).

Відповідно до виписки з наказу Насінницького радгоспу “Імені 15 років Жовтня” Золочівського району Харківської області від 21.07.1992 року № 89, за результатом проведення атестації робочих місаць зі шкідливими та небезпечними умовами праці затверджено робоче місце "водій навантажувача при базі пестицидів разгоспу (автопарк)".

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 21.07.1992 року під особистий підпис (а.с. 21).

Отже, позивач в період з з 06.06.1984 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 18.06.1997 року виконував роботи з навантаження, розвантаження і складування пестицидів на базі пестицидів радгоспу, перебував на посаді водія - навантажувача, що відноситься до шкідливих умов праці та підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку № 2. Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, загальний страховий стаж складає 27 років 4 місяці 9 днів, пільговий стаж за списком № 2 складає 13 років 1 місця 12 днів, а відтак позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Також Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято рішення № 4 від 06.02.2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 С,О. прийнято без врахування всіх обставин справи, безпідставно та необґрунтовано, а тому вказане рішення підлягає скасуванню, а відтак з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача необхідно зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах № 2 з 07.11.2018 року.

Отже, у вказані частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова проводити відповідні виплати, то вказана вимога є передчасною, а позивачем не надано до суду доказів невиконання відповідачем вимог суду в майбутньому, а тому вказана вимога задоволенню не підягає.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Таким чином, негайному виконанню підлягають рішення щодо уже призначених суб'єктом владних повноважень соціальних виплат (пенсій).

Оскільки, лише наразі рішенням суду на відповідача покладено обов'язок щодо призначення позивачу пільгової пенсії, яка ще не виплачується, що в свою чергу вказує на відсутність порушення відповідачем порядку виплати пільгової пенсії позивачу, то вказана вимога позивача також є передчасною та не підлягає задоволенню.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про зобов'язання відповідача протягом 1 місяця з моменту ухвалення рішення у справі подати до суду звіт про виконання його рішення, то суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконано судове рішення у справі, а отже відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61093) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан ОСОБА_1, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов.,м. Харків,61022) про скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 4 від 06.02.2019 року за заявою ОСОБА_2 від 07.11.2018.

Зобов’язати Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати періоди роботи з 06.06.1984 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 18.06.1997 року за посадою «шофер автопарка 3 КЛ» до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_2) та призначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_2) пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.11.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державний асигнувань Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан ОСОБА_1, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов. ,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41247819) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2,61093, код НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.