Рішення № 81362987, 16.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

16 квітня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/494/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Ніжинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі – Ніжинське ОУПФУ Чернігівської області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, а саме: від 12.12.2018 № 03/36-1120 про розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018, за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 та від 16.01.2019 № 03/36-142 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019, за період з 01.01.2019 по 31.01.2019; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, а саме: від 12.12.2018 № 03/36-1120 про розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018, за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 з урахуванням фактично проведених за даний період виплат та від 16.01.2019 № 03/36-142 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019, за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Позов мотивовано тим, що Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, на який посилається відповідач, передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Однак, наведені положення прямо суперечать як нормам ч. 3 ст. 141 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій та статус суддів» (з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016), так і нормам п. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІI «Про судоустрій та статус суддів».

У зв’язку з наведеним вважає, що Ніжинське ОУПФУ Чернігівської області повинне було провести перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої заяви та вказаних вище довідок з 04.12.2018, а не з 01.01.2019 (довідка ТУ ДСА у Чернігівській області від 12.12.2018 №03/36-1110), та з 01.01.2019, а не з 01.02.2019 (довідка ТУ ДСА у Чернігівській області від 16.01.2019 №03/36-142).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 01.03.2019, у встановлений судом строк, подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки Закон України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22.07.2018, як наслідок Ніжинським ОУПФУ Чернігівської області правомірно прийнято рішення про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.08.2018.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судове засідання здійснювалось в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що є суддею у відставці (а.с.14), перебуває на обліку у Ніжинському ОУПФУ Чернігівської області, з 20.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016.

12.12.2018 ТУ ДСА у Чернігівській області видано позивачу довідку №03/36-1120, згідно якої станом на 04.12.2018 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 44931,00 грн. (а.с.21).

У зв’язку з наведеним, позивач звернулась до Ніжинського ОУПФУ Чернігівської області із заявою від 13.12.2018 про проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки (а.с.17).

Як вбачається з рішення №974280151894, ОСОБА_1 відповідачем проведено перерахунок щомісячного грошового утримання на підставі поданих позивачем документів з 01.01.2019 (а.с.30).

Також 16.01.2019 ТУ ДСА у Чернігівській області видано позивачу довідку №03/36-142, згідно якої станом на 01.01.2019 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 48 985,50 грн. (а.с.22).

Враховуючи зазначене, позивач звернулась до Ніжинського ОУПФУ Чернігівської області із заявою від 18.01.2019 про проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки (а.с.18).

Як вбачається з рішення №974280151894, відповідачем проведено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового утримання на підставі поданих документів з 01.02.2019 (а.с.29).

Не погоджуючись із проведеним перерахунком, позивач звернулась до Ніжинського ОУПФ Чернігівської області із відповідною заявою, а листом від 01.02.2019 за №930/0412 відповідач повідомив, що з дня набрання чинності Законом України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» втратив чинність, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ. Тобто, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до норм Закону №2453-VI, а для суддів, які пройшли таке оцінювання, згідно із нормами Закону №1402-VІІІ.

Враховуючи наведене, а також положення Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України та Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено згідно поданих позивачем заяв та довідок 01 січня 2019 року та 01 лютого 2019 року (а.с. 15-16).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, 04.12.2018 Конституційним Судом прийнято Рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд”). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: “Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат”.

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд”), згідно якого “суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу”, для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” зі змінами.

В частині третій резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII “Про забезпечення права на справедливий суд”), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний суд України у даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015, а також зазначив, що положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) суперечить частинам першій та другій статті 26 Конституції України.

Також Конституційний Суд вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини десятої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192), є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до вищевказаного рішення Конституційного суду України зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018 та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 гривня, що також є підставою для проведення призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.

Суд звертає увагу, що дію вказаного закону поширено на весь 2019 рік, у тому числі і на січень 2019 року, що свідчить про виникнення права на перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни. Саме з 01.01.2019 встановлюється оновлений посадовий оклад судді, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і саме з цієї дати відбувається зміна грошового утримання. У свою чергу, прийняття Закону України “Про державний бюджет на 2019 рік” не може звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 12.12.2018 №03/36-1120, та з 01.01.2019 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 16.01.2019 №03/36-142.

При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1 та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, в даному випадку, не є тотожнім поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 168, 229, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ніжинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ніжинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо не проведення перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, а саме: від 12.12.2018 № 03/36-1120 про розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018, за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 та від 16.01.2019 № 03/36-142 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019, за період з 01.01.2019 по 31.01.2019.

Зобов’язати Ніжинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, а саме: від 12.12.2018 № 03/36-1120 про розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018, за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 з урахуванням фактично проведених за даний період виплат та від 16.01.2019 № 03/36-142 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019, за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16611, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Відповідач: Ніжинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Шевченка, 21 ж, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 37716087).

Повне судове рішення складено 23.04.2019.

Суддя О.М. Тихоненко